Поезії поза збірками
Ніобея
знов обняли б теє тільце злотисте і ніжне, мов квітка,
і камінні уста, що поблідли й склепилися в горі,
знов би могли цілувати ті оченьки, іскорки ясні.
Або вже б серце розбилось, і я б, як людина, сконала,
та не стояла б страшною потворою, каменем в тузі.
Мертва ж бо я і тепер, а тільки живі мої сльози…
30.06.1902
Наступний розділ:
* * *
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поезії поза збірками » автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ніобея“ на сторінці 4. Приємного читання.