Розділ «Братові й сестрі на спомин»

Мені в сю ніч приснився ясний місяць,

високе небо, вільний винокол.

Блакитне світло сяло і тремтіло,

немов огонь таємний чарівниці,

а над тополею зоря світила,

моя зоря, що скрізь мені сіяла,

поки мене не замкнуто від неї

в камінній клітці в чотирьох стінах.

Мені приснилась, друзі мої рідні,

безсонна ніч одна, що так давно минула,

та не забудеться вона повік.

В той час була для мене скрізь весна,

вона була і в серці, і в природі,

блакитні й білі проліски цвіли,

і я втішалася весняними квітками

так, мовби всі вони росли для мене…

І я тоді жила. Безсонні ночі

минали швидше, ніж у сні коханім,

снувались думи, пролітали мрії,