Розділ «VІІ»

– Свідки? Нащо? До чого?

– Послухай лишень! П'ю я, в шинку гамір, а ту в ванкирі обіч хтось злупотів склянкою, – мій Мортко тілько миг, побіг до ванкира. Чую: там говорять – Мортко потихо, а хтось другий голосно. Що за неволя! Якийсь знаємий голос, так як Іванів! Знати, що п'яний, язиком путає, але голос єго. Я пруднувся до дверей ванкира і нехотячи потрутив одного з тих, що мене частували. Той гримнув собою до землі. Другі прискочили до мене.

– Гов, свату, гов! – ревуть, – що бо ти людей тручаєш та розмітуєш? Га?

– Та я нехотячи!

– Еге, нехотячи! – рипить один, – знаємо ми таких!

В тій хвилі створилися двері ванкира і в дверях показався, – присяг би-м нині, що показався мій Іван, держачися за одвірок. За ним стояв Мортко і держав го за плечі. Я знов пруднувся до него.

Але в тій хвилі він щез, двері заперлися, а один ріпник пірвав мене за груди.

– Ану, я тебе, свату, нехотячи межи очі заїду, – крикнув він і як зацідить мене межи очі, аж мені сто тисяч свічок в очах заярілося і все в голові перемішалося. Тямлю ще тілько, що-м одному вчепився в волосся і що другі обскочили мене, мов кати, і збили під ноги. Очевидна річ, що вони були підмовлені, бо я їх ані не знав, не видав, ані не зробив їм нічого. Що сталося далі зо мною, де дівся Іван, де ділися тоті два знакомі ріпники – не тямлю нічого. Все затьмарилося в моїй голові.

Я прокинувся в хаті, на постелі. Марта коло мене сидить і плаче.

– А що, де Йван? – се було моє перше питання.

– Нема.

– Але чень же був дома?

– Не був.

Дивлюся я, вона така змарніла, стурбована, що тілько снасть єї. Що за нещастя?

– Але ж я, – кажу, – вчора вечір видів его. Вона всміхнулася крізь сльози і похитала головою.

– Ні, – каже, – ви вчора вечір ніяк не могли його видіти. Ви вчора вечір лежали ось ту без пам'яті.

– А що ж, то нині не вівторок? – спитав я.

– Ні, нині вже п'ятниця. Ви від понеділка ночі лежите осьде як мертвий, у горячці та манколії.

– А Івана не було відтоді?

– Не було. Вже куди я не ходила, кого не розпитувала, – ніхто не знає, де він і що з ним.