TextBook – Овва, не треба й питати, сама одіж каже.
– Ні, не каже! Бреше одіж! А ти спитай!
– Ну, хто ж ти такий?
– Я такий, що мені не зашкодить задивитися на тебе.
– Хтіла би-м вірити, та якось не можу.
– Я тебе переконаю. Де можу тя побачити?
– Коли знаєш, що я за одна, то, певно, й знаєш, де я мешкаю. Там мене побачиш.
І за сим вона знов засунула віконце, дала знак візникові, коні погнали, затуркотіла горі передмістям бричка, і туман куряви закрив перед Готлібовими очима чудну появу.
«Смішний хлопак, – думала собі Фанні, – але півголовок, чистий півголовок! Що він розуміє під тим: «бреше одіж»? Хіба ж він не вуглярчук? Ну, але коли ні, то хто ж він такий? Півголовок, півголовок, та й годі!»
«Пречудна дівчина, – думав сам собі Готліб, – а яка гарна, а яка чемна! І з простим вуглярчуком заговорила! Але що вона розуміла під тим: «дома мене побачиш!» Чи се значить: приходь? Ех, коби мені убратися в що по-людськи! Ну, але треба старатися!»
З такими думками Готліб поплентався до своєї вуглярської нори.
XІІІ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борислав сміється » автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XІІ“ на сторінці 5. Приємного читання.