СХ
Байдуже їй про те; схилилася вона
На рученьку праву, мов забажала сна,
І видно, щось міцне сама в собі давила,
Та й задавити вже була її несила…
Чи розум же то був – матусі покидать
На самоті таких, і все то зопсувать,
Чого сама ж вона так довго пильнувала!
Моя тут інший би розсудок показала.
СХІ
Рука, що у руці Жуановій була,
Таїнственно тій знак злегесенька дала,
Немов промовила: «Коли твоє бажаннє,
Продовж минутку ще своє ніжне держаннє».
І певно в неї тут була свята мечта
Про те, що мудрі звуть платонська чистота.
Вона б одскочила, так як од скорпіона,
Коли б їй що прийшло на ум против закона.
СХІІ
Чи розумів Жуан язик любві німий?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва (част. 3)“ на сторінці 10. Приємного читання.