Мечтами взявся ум, а серце пахощами,
Срібло тече поверх річок, дерів, твердинь…
Злодії під сей час псують багацько скринь —
А серце мякне, мов той віск у воскобійні,
Забувши про замки, про всі на світі скрині.
СХV
Отсе ж і Юлія півобнята була…
Гарячої руки відкинуть не змогла.
А та рука ніжна так само трепетала,
Як лоно те, що на йому вона лежала.
І все таке байде: не думала, що в тім
Шкодливе що було… То б скинула зовсім,
А далій… Бог один то знає… Я жалкую,
Що й розпочав писать… Отсе ж уже німую.
СХVІ
Платоне! О Платоне! Се ж ти і протоптав
Сю стежку, як свою фантазію складав, —
Сю стежку до гріха скромного, – більш інших
Поетів і писак, стидких, найсоромніших.
Се проклятуща та накоїла мечта,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва (част. 3)“ на сторінці 12. Приємного читання.