TextBook Що вже тепер у нас непевна красота.
Чи то ж ти не вертій, не жмикрут був на світі?
Та вже тебе й тоді держали у приміті.
СХVІІ
І Юлія ж ото втеряла голосок…
Зітхала тілько… Ну, та се їй не порок…
І оченята – бач, сповнилися сльозами…
Коли б же дав їй бог не мучитись гріхами!
Вона ж бо не пішла моралі навпаки:
Вона і, плачучи, пручалася-таки, —
Не дуже, правда, ну, та все-таки шептала:
«Ні, не дозволю, ні!»… Тим часом дозволяла.
СХVІІІ
Розказують, що Ксеркс тим обіцяв грошву,
Хто б видумав йому утіху ще нову,
Трудна була його, та й вельми ще, задача,
І, бачу, псована була в царюги вдача.
Що ж до моєї, я не вередливий бард —
Хоч трошечки любві, уже й тому прерад.
Од світа вже давно нічого не жадаю,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дон Жуан» автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Пісня перва (част. 3)“ на сторінці 13. Приємного читання.