Розділ «3. Пісня перва (част. 3)»

Та що він тут зробив, зробили б, може, й ми.

Цілує рученьку подячливим цілунком,

І рад він, і злякавсь перед своїм поступком.

Лякливі ми, поки все те нам новина.

Зачервонілась, та не супилась вона,

Хотіла щось казать, та що могла озватись:

Бо голос так ослаб, що годі й силкуватись.

СХІІІ

Вже сонечко зайшло, і місяць молодий

Зійшов… Сей молодик – диявол підступний,

Луною нас його навчили в школі звати,

Поети ж чистою… Що за нечиста мати,

І в травні місяці, у найдовжезний день,

Не роблять тілько дам із чистих баришень,

Як пар у дві години при місяці ясному…

І коїть се луна по-ціломудреному!

СХІV

Під сей небезпечний, тихий, солодкий час

Душа розгорнеться, немов трахида, в нас,

Не знаємо й самі, що робиться се з нами.