Розділ «3. Пісня перва (част. 3)»

СІ

Інеза ж так була дбайлива і зірка,

Що – мушу думати – була їй тут рука

Зіставити свого Жуана у спокусі, —

Нащо? Про се хіба спитаймо у бабусі,

Або – щоб закінчить Жуанову науку,

Або – щоб обявить Альфонсу гарну штуку

Під той случай, як він заходиться мечтати

І жіночку свою аж надто вихваляти.

СІІ

Було се літечком – предательська пора!

Та в маї і весна так само навісна.

Про се у сонця є статечная причина,

Та щоб там не було в того старого хріна.

А можна з певністю сказати, що пора

Нам небезпечна, як присмалює жара.

У марті місяці зайчиці невпокійні,

А в маї мусять буть вже інші героїні.

СІІІ

Було ж от літечком, іюня шостого,