Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

Музеєзнавство

Міжнародна рада музеїв є міжнародною організацією музеїв та музейних фахівців, що спрямовує свою діяльність на збереження, поповнення та комунікацію із суспільством природної та культурної спадщини, наявної і майбутньої, матеріальної й нематеріальної (духовної).

ІКОМ неприбуткова організація і фінансується насамперед за рахунок членських внесків та пожертв від різних урядових та інших органів. Виконує частину програми ЮНЕСКО для музеїв.

Головний офіс Міжнародної ради музеїв міститься у Парижі, зокрема там розташовані Секретаріат та Інформаційний музейний центр ЮНЕСКО-ІКОМ. Організація нараховує 21 тис. членів у 146-ти країнах світу. Під егідою ІКОМу постійно відбуваються різноманітні міжнародні, національні та регіональні акції: симпозіуми, конференції, майстер-кла- си тощо. Міжнародна рада популяризує музейну діяльність, зокрема, через святкування Міжнародного дня музеїв (18 травня щорічно), видання різноманітної наукової й науково-популярної друкованої продукції, у т. ч. популярного міжнародного часопису "Museum".

Члени ІКОМу організовані у 115 національних та ЗО міжнародних комітетів. Крім цього, деякі національні комітети для підвищення ефективності своєї діяльності координують свою роботу на регіональному рівні. Також ІКОМ взаємодіє з 14-ма міжнародними профільними партнерськими асоціаціями.

Стратегічний план ІКОМ, затверджений Генеральною Асамблеєю організації, впроваджується Секретаріатом ІКОМу та національними і міжнародними комітетами, а також усіма, хто робить свій внесок у впровадження програм ІКОМу.

Діяльність ІКОМу відповідає на виклики та потреби музейної справи і фокусується на таких темах:

професійне співробітництво та обмін;

поширення знань та підвищення суспільної уваги до музеїв;

навчання персоналу, підвищення кваліфікації;

розвиток, вдосконалення професійних стандартів;

розробка та просування професійної етики;

захист культурної спадщини та протидія незаконному обігу культурних цінностей.

Додаткова інформація про структуру й діяльність ІКОМу є на офіційному сайті цієї організації.

Основу Міжнародної ради музеїв творять національні комітети музеїв. Проте доводиться з прикрістю констатувати, що в Україні Національний комітет ІКОМ досі офіційно не зареєстрований. Офіційним представником ІКОМу в Україні є директор Львівської галереї мистецтв Борис Григорович Возницький [33].

У 1977 р. у рамках ІКОМу створений Міжнародний комітет з музеології, що здійснює координацію теоретичних досліджень. Протягом 1980-х років основним завданням МКМ була уніфікація концептуально-методологічного й термінологічно-поняттєвого апарату музеології, яка покликана забезпечити взаєморозуміння між дослідниками різних країн. З 1976 по 1986 pp. тривала напружена робота над музеологічним словником, результатом якої став 20-мовний глоссаріум музеологічних термінів. З 1990-х років МКМ зосередив зусилля на популяризації у світі концепції "нової музеології", створення глобальної мережі екомузеїв та "м'якої" музеєфікації найрепрезентативніших в етнокультурному сенсі ареалів традиційного розселення й життєдіяльності соціуму [6, 87].

Найвідомішою міжурядовою організацією зі збереження світової культурної спадщини є Міжнародний центр вивчення консервації та реставрації культурної спадщини.

Міжнародний центр вивчення консервації та реставрації культурної спадщини (ICCROM) створений 1956 р. рішенням 9-ї Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у м. Нью-Делі. Організація розпочала свою роботу 1959 р. За ініціативою уряду Італії штаб-квартиру ICCROM розмістили у Римі.

На відміну від ІСОМ, яка є світовим об'єднанням музейних фахівців-фізичних осіб та громадських організацій, ICCROM має статус міжурядової організації, членами якої є уряди країн. 21 червня 2006 р. до Центру вступив Лаос, який став 118-м членом організації. Серед країн пострадянського простору до Центру приєдналися Вірменія, Азербайджан, Грузія, Литва, Естонія тощо. На жаль, офіційного представництва України досі немає і в цій авторитетній міжнародній структурі.

Головними завданнями ICCROM є розвиток консерваційної та реставраційної практики в усьому світі та підвищення розуміння суспільством необхідності збереження культурної спадщини, формування відповідної громадської думки.

Свою діяльність ICCROM здійснює за п'ятьма пріоритетними напрямами:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації
  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ