Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

Музеєзнавство

Станом на 1 січня 2005 р. площа музейної території країни становила 88,88 млн м2, у т. ч. площа експозиційна – 3,85 млн м2, наукова – 1,43 млн м2, заповідна – 75,69 млн м2, рекреаційна – 5,13 млн м2 та господарська – 0,43 млн м2. Такі високі загальнодержавні показники виникли головним чином за рахунок музеїв-заповідників Київщини і Києва (їх заповідна площа – 33,45 млн м2, тобто 37,6% сукупної музейної площі України) та АР Крим (заповідна площа музеїв-заповідників автономії – 18,8 млн м2, або 21,2% музейної площі держави).

В Україні домінують музейні установи комунальної форми власності (88,4% музеїв), на початку XXI ст. удержавиш власності залишився всього 41 музей (9,7%), ще 8 музеїв (1,9%) країни функціонує на правах приватної власності (з них 3 в Івано-Франківській області). Державні музеї зосереджені здебільшого в Києві (16 з 41), на решті території країни налічується по 1 –2 державні музеї на регіон.

Основний фонд музеїв України станом на 1 січня 2005 р. налічував 11 510 900 пам'яток. З них експонується лише 1121 854 експонатів (тобто 9,7% пам'яток), у виставковій діяльності впродовж 2004 р. було задіяно 404 432 експонати (тобто 3,5% пам'яток). Решта перебуває на збережені у музейних сховищах і не доступна огляду широкої громадськості. Такий стан справ розцінюємо як "непрозорий", оскільки левова частка (більш як 90% ) музейних пам'яток України й на початку XXI ст. не виконує функції суспільної трансляції культурного надбання нашої нації і світової цивілізації в цілому. Музеї Європи і Північної Америки успішно долають названу дилему шляхом інтеграції наявної музейної спадщини в глобальну інформаційну мережу Інтернет, тим часом музейна спадщина України досі залишаєтся поза світовим культурно-інформаційним простором.

Музейний фонд нашої країни розподілений вкрай нерівномірно. Основні скарбниці національних музейних пам'яток розміщені в Києва та на Львівщини. У фондосховищах столичних музеїв сьогодні зберігається 22,3% експонатів (тобто більш аніж кожна п'ята пам'ятка музеїв країни), у музейних фондосховищах Львова й області зосереджено 9,75% експонатів (тобто майже кожна десята пам'ятка музеїв країни). А загалом у музеях м. Києва, Львівщини й Криму нині зберігається 4 516 452 пам'ятки, тобто 39,2% експонатів держави.

Варто зауважити, що стан фондових приміщень деяких музеїв дуже часто є незадовільним. Забезпечення належного стану збереження пам'яток та проведення комплексного обстеження умов збереження фондів музеїв є однією з важливих проблем у діяльності музейних закладів більшості регіонів нашої країни.

Окремі твори мистецтва експонується на виставках поза музеями, але це число доволі незначне (лише 0,55% експонатів від загальної кількості усіх експонатів основних фондів музеїв України було показано на виставках протягом 2004 p.). Наприклад, у рамках Року України в Республіці Польща у виставці "Львів прекрасний" було представлено твори мистецтва з колекції Львівського історичного музею в м. Валбжиху; у Замойському музеї м. Замостя та Окружному музеї м. Жешува проходили виставки із збірки Львівського історичного музею.

Розподіл музеїв країни за профілем ілюструє рис. 6.3:

Розподіл музеїв України за профілем

Рис. 6.3. Розподіл музеїв України за профілем

Найпоширенішим видом музеїв в Україні є краєзнавчі – аналогів їм у західних країнах не існує. На них припадає 34% музейного фонду. Варто зазначити, що впродовж 1994 – 2004 pp. краєзнавчим музеям приділялося недостатньо уваги, в результаті чого багато з них, особливо у незначних за кількістю жителів населених пунктах, було зачинено. Понад 32% музейного фонду країни становлять музеї історичного профілю (140 історичних та сім археологічних), 17% – мистецькі, 10% – літературні, на музеї всіх інших профілів сукупно припадає всього 7% національного музейного фонду.

За профілем музеї окремих регіонів нашої країни розподілені доволі нерівномірно. Так, 62,5% етнографічних та 34% історичних музеїв країни зосереджено в межах її Карпатського регіону, 50 – галузевих музеїв країни сконцентровані в Києві, понад 1/4 літературних – на Полтавщині, 1/8 історичних – на Чернігівщині.

Число днів на рік, відкритих для відвідування у середньому на один музей в Україні, становить 76,0. Максимальне значення в Україні має Дніпропетровська область – 414,7, мінімальне – Чернігівська область – 25,4.

Відвідуваність музеїв країни – це основний показник їх суспільної значущості. Щороку музеї нашої країни відвідує понад 18 млн осіб, тобто, у перерахунку на кількість населення, фактично кожен третій мешканець України, або кожна друга дитина шкільної й студентської вікової групи. На перший погляд, це цілком успішні показники, що свідчать про належне задоволення музейними установами держави культурних потреб її громадян. Одначе насправді ситуація набагато складніша й навіть до певної міри депресивна.

В Україні має місце явище глибоко нерівномірного географічного розподілу обсягів відвідувань музеїв за регіонами (табл. 6.2). Діапазон в обсягах відвідування музеїв окремих регіонів країни коливається від 123,7 тис. осіб/рік у Волинській області до 3198,8 тис. осіб/рік у Києві. Загалом Київ дуже вирізняється з-поміж інших теренів країни за показником популярності його музеїв серед відвідувачів. У відносному перерахунку на музеї Києва припадає понад 17% (або 1/6) усіх відвідувачів музеїв нашої країни. Промовистим є також той факт, що Київ і АР Крим сукупно обслуговують близько 37,5% відвідувачів музейних установ України. Отже, між цими двома регіонами та рештою території країни існує істотний диспропорційний розрив в обсягах відвідування їхніх музейних установ. Для прикладу, музеї лише одного міста Севастополя у 2004 р. обслужили більше відвідувачів, ніж музеї туристично привабливих Львівської, Івано-Франківської, Одеської, Київської, Полтавської чи будь-якої іншої області України.

Таблиця 6.2. Відвідуваність музеїв України у 2004 p.

РегіониК-ть музеївК-ть відвідувачів за рік, тис. осібК-ть відвідувачів у середньому
усьогоу т. ч. учнів і студентівна 1 музей, тис. осібна 100 жителів, осіб
Україна422L8 546,210 186,843,939
АР Крим192 690,41 062,8141,6135
Вінницька25597,3361,023,935
Волинська10123,781,012,412
Дніпропетровська7704,8421,0100,720
Донецька23755,0522,232,816
Житомирська5149,999,830,011
Закарпатська7172,597,324,614
Запорізька19504,5321,626,627
Ів. -Франківська16505,9312,631,636
Київська17419,5260,724,723
Кіровоградська25158,5111,66,315
Луганська15604,9425,540,325
Львівська171 005,5505,859,139
Миколаївська3308,7158,2102,925
Одеська13895,4511,568,937
Полтавська25795,2569,431,850
Рівненська10180,5106,818,116
Сумська11134,8107,712,311
Тернопільська16318,1205,819,928
Харківська26823,3475,931,729
Херсонська6348,5231,458,1ЗО
Хмельницька14603,3480,743,143
Черкаська25633,9386,625,446
Чернівецька4261,6154,765,429
Чернігівська28593,9353,021,250
м. Київ323 198,81 467,8100,0121
м. Севастополь41 057,8394,4264,5279

За валовими щорічними обсягами відвідувачів музеїв регіони України групуються у:

регіони, музейні заклади яких користуються стабільно високою популярністю серед відвідувачів на рівні, не нижчому 1 млн осіб/рік – м. Київ, м. Севастополь, АР Крим, Львівська область;

регіони з середніми показниками відвідуваності музейної мережі на рівні від 0,5 до 1,0 млн осіб/рік – Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська;

регіони, музейна мережа яких украй недостатнім чином залучена в екскурсійний рух і надає послуги незначній кількості відвідувачів на рівні 0,1 –0,5 млн осіб/рік – Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська.

Таким чином, лише щодо Києва, АР Крим і Львівщини маємо підстави вести мову про успішне функціонування музейних установ. Музейна мережа решти країни, натомість, вимагає масштабної маркетингово-інформаційної стратегії суспільної популяризації ідеї відвідування музеїв. Інакше їм загрожуватиме найстрашніше – суспільне забуття.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ
  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ