Станом на 1 січня 2005 р. площа музейної території країни становила 88,88 млн м2, у т. ч. площа експозиційна – 3,85 млн м2, наукова – 1,43 млн м2, заповідна – 75,69 млн м2, рекреаційна – 5,13 млн м2 та господарська – 0,43 млн м2. Такі високі загальнодержавні показники виникли головним чином за рахунок музеїв-заповідників Київщини і Києва (їх заповідна площа – 33,45 млн м2, тобто 37,6% сукупної музейної площі України) та АР Крим (заповідна площа музеїв-заповідників автономії – 18,8 млн м2, або 21,2% музейної площі держави).
В Україні домінують музейні установи комунальної форми власності (88,4% музеїв), на початку XXI ст. удержавиш власності залишився всього 41 музей (9,7%), ще 8 музеїв (1,9%) країни функціонує на правах приватної власності (з них 3 в Івано-Франківській області). Державні музеї зосереджені здебільшого в Києві (16 з 41), на решті території країни налічується по 1 –2 державні музеї на регіон.
Основний фонд музеїв України станом на 1 січня 2005 р. налічував 11 510 900 пам'яток. З них експонується лише 1121 854 експонатів (тобто 9,7% пам'яток), у виставковій діяльності впродовж 2004 р. було задіяно 404 432 експонати (тобто 3,5% пам'яток). Решта перебуває на збережені у музейних сховищах і не доступна огляду широкої громадськості. Такий стан справ розцінюємо як "непрозорий", оскільки левова частка (більш як 90% ) музейних пам'яток України й на початку XXI ст. не виконує функції суспільної трансляції культурного надбання нашої нації і світової цивілізації в цілому. Музеї Європи і Північної Америки успішно долають названу дилему шляхом інтеграції наявної музейної спадщини в глобальну інформаційну мережу Інтернет, тим часом музейна спадщина України досі залишаєтся поза світовим культурно-інформаційним простором.
Музейний фонд нашої країни розподілений вкрай нерівномірно. Основні скарбниці національних музейних пам'яток розміщені в Києва та на Львівщини. У фондосховищах столичних музеїв сьогодні зберігається 22,3% експонатів (тобто більш аніж кожна п'ята пам'ятка музеїв країни), у музейних фондосховищах Львова й області зосереджено 9,75% експонатів (тобто майже кожна десята пам'ятка музеїв країни). А загалом у музеях м. Києва, Львівщини й Криму нині зберігається 4 516 452 пам'ятки, тобто 39,2% експонатів держави.
Варто зауважити, що стан фондових приміщень деяких музеїв дуже часто є незадовільним. Забезпечення належного стану збереження пам'яток та проведення комплексного обстеження умов збереження фондів музеїв є однією з важливих проблем у діяльності музейних закладів більшості регіонів нашої країни.
Окремі твори мистецтва експонується на виставках поза музеями, але це число доволі незначне (лише 0,55% експонатів від загальної кількості усіх експонатів основних фондів музеїв України було показано на виставках протягом 2004 p.). Наприклад, у рамках Року України в Республіці Польща у виставці "Львів прекрасний" було представлено твори мистецтва з колекції Львівського історичного музею в м. Валбжиху; у Замойському музеї м. Замостя та Окружному музеї м. Жешува проходили виставки із збірки Львівського історичного музею.
Розподіл музеїв країни за профілем ілюструє рис. 6.3:
Рис. 6.3. Розподіл музеїв України за профілем
Найпоширенішим видом музеїв в Україні є краєзнавчі – аналогів їм у західних країнах не існує. На них припадає 34% музейного фонду. Варто зазначити, що впродовж 1994 – 2004 pp. краєзнавчим музеям приділялося недостатньо уваги, в результаті чого багато з них, особливо у незначних за кількістю жителів населених пунктах, було зачинено. Понад 32% музейного фонду країни становлять музеї історичного профілю (140 історичних та сім археологічних), 17% – мистецькі, 10% – літературні, на музеї всіх інших профілів сукупно припадає всього 7% національного музейного фонду.
За профілем музеї окремих регіонів нашої країни розподілені доволі нерівномірно. Так, 62,5% етнографічних та 34% історичних музеїв країни зосереджено в межах її Карпатського регіону, 50 – галузевих музеїв країни сконцентровані в Києві, понад 1/4 літературних – на Полтавщині, 1/8 історичних – на Чернігівщині.
Число днів на рік, відкритих для відвідування у середньому на один музей в Україні, становить 76,0. Максимальне значення в Україні має Дніпропетровська область – 414,7, мінімальне – Чернігівська область – 25,4.
Відвідуваність музеїв країни – це основний показник їх суспільної значущості. Щороку музеї нашої країни відвідує понад 18 млн осіб, тобто, у перерахунку на кількість населення, фактично кожен третій мешканець України, або кожна друга дитина шкільної й студентської вікової групи. На перший погляд, це цілком успішні показники, що свідчать про належне задоволення музейними установами держави культурних потреб її громадян. Одначе насправді ситуація набагато складніша й навіть до певної міри депресивна.
В Україні має місце явище глибоко нерівномірного географічного розподілу обсягів відвідувань музеїв за регіонами (табл. 6.2). Діапазон в обсягах відвідування музеїв окремих регіонів країни коливається від 123,7 тис. осіб/рік у Волинській області до 3198,8 тис. осіб/рік у Києві. Загалом Київ дуже вирізняється з-поміж інших теренів країни за показником популярності його музеїв серед відвідувачів. У відносному перерахунку на музеї Києва припадає понад 17% (або 1/6) усіх відвідувачів музеїв нашої країни. Промовистим є також той факт, що Київ і АР Крим сукупно обслуговують близько 37,5% відвідувачів музейних установ України. Отже, між цими двома регіонами та рештою території країни існує істотний диспропорційний розрив в обсягах відвідування їхніх музейних установ. Для прикладу, музеї лише одного міста Севастополя у 2004 р. обслужили більше відвідувачів, ніж музеї туристично привабливих Львівської, Івано-Франківської, Одеської, Київської, Полтавської чи будь-якої іншої області України.
Таблиця 6.2. Відвідуваність музеїв України у 2004 p.
| Регіони | К-ть музеїв | К-ть відвідувачів за рік, тис. осіб | К-ть відвідувачів у середньому | ||
| усього | у т. ч. учнів і студентів | на 1 музей, тис. осіб | на 100 жителів, осіб | ||
| Україна | 422 | L8 546,2 | 10 186,8 | 43,9 | 39 |
| АР Крим | 19 | 2 690,4 | 1 062,8 | 141,6 | 135 |
| Вінницька | 25 | 597,3 | 361,0 | 23,9 | 35 |
| Волинська | 10 | 123,7 | 81,0 | 12,4 | 12 |
| Дніпропетровська | 7 | 704,8 | 421,0 | 100,7 | 20 |
| Донецька | 23 | 755,0 | 522,2 | 32,8 | 16 |
| Житомирська | 5 | 149,9 | 99,8 | 30,0 | 11 |
| Закарпатська | 7 | 172,5 | 97,3 | 24,6 | 14 |
| Запорізька | 19 | 504,5 | 321,6 | 26,6 | 27 |
| Ів. -Франківська | 16 | 505,9 | 312,6 | 31,6 | 36 |
| Київська | 17 | 419,5 | 260,7 | 24,7 | 23 |
| Кіровоградська | 25 | 158,5 | 111,6 | 6,3 | 15 |
| Луганська | 15 | 604,9 | 425,5 | 40,3 | 25 |
| Львівська | 17 | 1 005,5 | 505,8 | 59,1 | 39 |
| Миколаївська | 3 | 308,7 | 158,2 | 102,9 | 25 |
| Одеська | 13 | 895,4 | 511,5 | 68,9 | 37 |
| Полтавська | 25 | 795,2 | 569,4 | 31,8 | 50 |
| Рівненська | 10 | 180,5 | 106,8 | 18,1 | 16 |
| Сумська | 11 | 134,8 | 107,7 | 12,3 | 11 |
| Тернопільська | 16 | 318,1 | 205,8 | 19,9 | 28 |
| Харківська | 26 | 823,3 | 475,9 | 31,7 | 29 |
| Херсонська | 6 | 348,5 | 231,4 | 58,1 | ЗО |
| Хмельницька | 14 | 603,3 | 480,7 | 43,1 | 43 |
| Черкаська | 25 | 633,9 | 386,6 | 25,4 | 46 |
| Чернівецька | 4 | 261,6 | 154,7 | 65,4 | 29 |
| Чернігівська | 28 | 593,9 | 353,0 | 21,2 | 50 |
| м. Київ | 32 | 3 198,8 | 1 467,8 | 100,0 | 121 |
| м. Севастополь | 4 | 1 057,8 | 394,4 | 264,5 | 279 |
За валовими щорічними обсягами відвідувачів музеїв регіони України групуються у:
регіони, музейні заклади яких користуються стабільно високою популярністю серед відвідувачів на рівні, не нижчому 1 млн осіб/рік – м. Київ, м. Севастополь, АР Крим, Львівська область;
регіони з середніми показниками відвідуваності музейної мережі на рівні від 0,5 до 1,0 млн осіб/рік – Івано-Франківська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська;
регіони, музейна мережа яких украй недостатнім чином залучена в екскурсійний рух і надає послуги незначній кількості відвідувачів на рівні 0,1 –0,5 млн осіб/рік – Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська.
Таким чином, лише щодо Києва, АР Крим і Львівщини маємо підстави вести мову про успішне функціонування музейних установ. Музейна мережа решти країни, натомість, вимагає масштабної маркетингово-інформаційної стратегії суспільної популяризації ідеї відвідування музеїв. Інакше їм загрожуватиме найстрашніше – суспільне забуття.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
