Наочність як елемент проведення екскурсії

Музеєзнавство

Екскурсовод, увійшовши в автобус (інший транспортний засіб), знайомиться з групою й налагоджує з нею приязно-емоційний контакт. Він вітається з присутніми, називає своє прізвище, ім'я, по батькові, екскурсійну/туристичну фірму, знайомить туристів із водієм автобуса, тобто робить вступ до екскурсії.

Важливо, щоб із самого початку екскурсовод підпорядкував свої дії певним встановленим правилам спілкування з групою. Він не відразу вступає в розмову. Виникає пауза, що триває десять-двадцять секунд. Відбувається перше знайомство; від нього багато в чому залежать подальші контакти екскурсовода з групою. Екскурсанти поступово замовкають, зручніше вмощуються на своїх місцях, їхня увага зосереджується на екскурсоводові. Туристам цікаво, на що здатен екскурсовод, що їм розповість; екскурсовод думає про те, як зацікавити людей, як привернути їхню увагу до теми.

Вступне слово екскурсовода орієнтує аудиторію на уважне ставлення до об'єкта і розповіді, дає уявлення про екскурсію як цілісний процес, де послідовно – ланка за ланкою – розкриватиметься конкретна тема. Вступне слово екскурсовода повинно містити елементи гумору, дотепу та інтригуючу інформацію про те, що невдовзі чекатиме екскурсантів.

Кожна тема має свій вступ. Якщо склад групи різноманітний (наприклад, місцеве населення і приїжджі туристи, дорослі і діти), в однієї і тієї ж екскурсії будуть різні вступи. Особливу увагу екскурсовод звертає на підготовку до вступу, оскільки це дає конкретну установку екскурсантам, дозволяє встановити з ними контакт.

Екскурсовод в салоні автобуса займає таке місце, звідки йому добре видно ті об'єкти, про які йтиме мова під час екскурсії. При тому у цьому полі зору повинні перебувати всі туристи. Як правило, це спеціально відведене переднє сидіння поруч з водієм (крісло для другого водія – позаду за робочим кріслом водія автобуса). Стояти екскурсоводові при русі автобуса (так само, як й екскурсантам) не рекомендується, зважаючи на правила безпеки.

Під час руху екскурсійної групи в автобусі до пункту призначення, якщо цей шлях займає кілька годин, екскурсовод зазвичай подає слухачам вздовж шляхову екскурсійну інформацію, тобто, по суті, веде оглядову екскурсію.

Уздовж шляхова екскурсійна інформація – це розповідь публіцистичного характеру із вкрапленнями наукових фактів, художніх цитат та ліричних відступів про історичні події, що відбувалися у цій місцевості, про цікавинки місцевого краю, про видатних діячів, пов'язаних з цією місцевістю, варті уваги об'єкти за вікном, про історію населених пунктів, пам'ятки природи, історії і культури, розташовані на шляху проходження автобуса, екскурсійного катера чи іншого засобу пересування. Якщо екскурсія проводиться для іноземних туристів, під час руху автобуса екскурсовод зобов'язаний поінформувати слухачів про правила поведінки й особливості їхніх взаємин із місцевим населенням, про існуючі ризики, про те, чого не варто чинити, тощо.

Належним чином підготовлена, проведена і засвоєна уздовж шляхова інформація істотно доповнює екскурсії, розширюючи уявлення учасників подорожі про край, в якому вони перебувають.

На пішохідній екскурсії місце екскурсовода – у центрі групи, кілька людей ідуть попереду, кілька поруч, інші – позаду. Підійшовши до об'єкта показу, екскурсовод повинен розміститися впівоберта до нього. Проведення показу об'єктів вимагає, щоб вони були перед очима екскурсовода, адже він аналізує їх на основі своїх зорових вражень. Це особливо важливо в заміських екскурсіях, коли екскурсовод під час пересування автобуса, сидячи на своєму місці спиною до екскурсантів, дивиться в переднє скло автобуса і розповідає про те, що вже бачать або скоро побачать туристи.

Необхідно з самого початку так організувати екскурсію, щоб до кінця зберегти в її учасників хороший настрій, що сприяє підвищенню ефективності сприйняття ними матеріалу.

Технологічна фаза № 3 – Вихід екскурсантів із автобуса та повернення їх в автобус. Особливості проведення екскурсії під час руху автобуса.

До виходу із транспортного засобу (найчастіше це автобус) екскурсантів необхідно підготувати (попередити) заздалегідь. У тих випадках, якщо це не робиться, значна частина групи залишається сидіти в автобусі, не виходячи для огляду пам'яток на місця їх розташування. Отже, екскурсанти втрачають можливість ширшого знайомства з об'єктом. Кількість зупинок із виходом групи рекомендується назвати у вступі, пояснивши значення таких виходів із салону, необхідно зацікавити екскурсантів екзотичністю, незвичайністю об'єкта.

На зупинках, де передбачений вихід екскурсійної групи, екскурсовод виходить першим, показуючи приклад групі і визначаючи напрямок її руху до об'єкта. У тих випадках, коли в екскурсіях необхідні інші зупинки, наприклад санітарні або для придбання сувенірів, екскурсовод повідомляє точний час (до хвилин) відправлення автобуса. Необхідно вимагати від екскурсантів дотримання регламенту проведення екскурсії, що впливає на графік руху автобуса на маршруті. Якщо час стоянки в заміській екскурсії через якісь причин скорочується або збільшується, екскурсовод повідомляє про це всім екскурсантам.

Розповідь під час руху автобуса ведеться екскурсоводом через мікрофон. Якщо обладнання погано працює або мікрофон відсутній взагалі, шум від руху транспортного засобу обмежуватиме чутність розповіді. Її почують тільки ті екскурсанти, що сидять найближче до екскурсовода. Тому наявність та справність обладнання необхідно перевіряти перед початком екскурсії. Якщо ж мікрофон зіпсувався у дорозі, екскурсовод веде розповідь про наступні об'єкти у салоні автобуса під час зупинок (там, де це можливо), а під час руху повідомляє тільки назви об'єктів або місцевості. При відсутності мікрофона також можна надавати кожному екскурсантові роздруковану на аркуші паперу інформацію про об'єкти огляду до початку руху автобуса, а під час руху повідомляти тільки назви об'єктів або місцевості. Місця зупинок транспортного засобу для надання інформації необхідно попередньо узгодити із водієм.

До слова, під час посадки групи в автобус екскурсовод стоїть праворуч від входу в автобус і перераховує екскурсантів, що заходять у салон. Робить це непомітно. Переконавшись у тому, що зібралися всі учасники екскурсії, він входить в автобус останнім і подає умовний знак водієві про початок руху.

Необхідно уникати перераховування екскурсантів уже в автобусі. Це вносить деяку знервованість, іноді викликаючи комічні ситуації і порушуючи цим хід екскурсії.

Технологічна фаза №4 – Пересування екскурсантів та організація їхнього сприйняття екскурсійних об'єктів.

Пересування екскурсантів від автобуса до об'єкта, від об'єкта до автобуса чи між об'єктами здійснюється групою. Під час пересування групи її очолює екскурсовод. Місце екскурсовода – у центрі групи, кілька людей ідуть попереду, кілька поруч, інші – позаду. Важливо, щоб група не розтягувалася: відстань між її першими членами і тими, хто йде останнім, не перевищувала 5–7 метрів. Екскурсовод повинен домагатися, щоб при пересуванні групи на маршруті не порушувалася її цілісність. У протилежному випадку не всі почують розповідь екскурсовода, його пояснення і логічні переходи. Досвідчені екскурсоводи вміло керують пересуванням групи на маршруті.

Темп руху групи залежить від складу групи (діти, молодь, люди похилого віку), від рельєфу місцевості, якості доріг і стежок тощо. У пішохідній екскурсії темп пересування екскурсантів повільний, неквапливий, тому що об'єкти показу розташовані один біля одного.

Складніше встановити необхідний темп пересування груп під час екскурсії транспортом. Вийшовши з автобуса, екскурсовод не відразу починає рух, особливо якщо об'єкт розташований на відстані. Це необхідно для того, щоб всі екскурсанти встигли вийти з автобуса. Потім екскурсовод, не кваплячись, але й не надто повільно, на чолі групи прямує до цілі. Підійшовши до об'єкта, він починає свою розповідь не відразу, а після того, як збереться вся група.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наочність як елемент проведення екскурсії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії
  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ