Львівський історичний музей.

Музеєзнавство

Музей-аптека "Під Чорним орлом" (вул. Друкарська, 2) розташований у приміщенні найдавнішої з існуючих у Львові аптек, що працює з 1735 р. (рис. 4.42). Цей музей нараховує понад 8 тис. експонатів. До наших днів тут зберігся старовинний інтер'єр торгового залу аптеки, поліхромні розписи стелі, виконані на початку XIX ст. віденськими майстрами й символізують чотири складові елементи всесвіту: вогонь, воду, землю і повітря. У музеї зібрана унікальна колекція кам'яного, порцелянового, фаянсового, дерев'яного, скляного аптечного посуду, ступ та ваг, зібрані ручні таблеткові машини, преси для приготування лікувальних порошків, сушильні шафи, керколятори, старовинні рецептурні журнали та медичні книги. Чимало експонатів присвячено розвитку фармації в Україні. Бібліотека зберігає понад тисячу старовинних медичних книг та понад 2 тис. періодичної фармацевтичної літератури. Окремими відділами музею є під- вали-пивниці з експозицією розвитку львівських винокурів та пивоварів, а також алхімічна лабораторія.

Музей барокової скульптури І. Пінзеля знайомить із унікальними творами видатного скульптора епохи бароко (XVIII ст.), який плідно співпрацював з усесвітньо відомим архітектором Б. Меретином і перебував під особистим заступництвом графа М. Потоцького. Коштовні скульптури І. Пінзеля у XVIII – першій половині XX ст. прикрашали церкви та палаци Галичини і Поділля. Його найвищим досягненням вважаються скульптури, встановлені на фасаді собору св. Юра у Львові: кінна статуя Юрія-Змієборця і дві монументальні фігури отців східної Церкви – св. Лева та св. Афанасія.

Один з експозиційних "куточків" Музею-аптеки "Під Чорним орлом"

Рис. 4.42. Один з експозиційних "куточків" Музею-аптеки "Під Чорним орлом"

Музей меблів та порцеляни розташований в одному з будинків площі Ринок – колишньому палаці Любомирських, спорудженому 1763 р. Музей представляє українські та європейські меблі, вироби з текстилю, металу, порцеляни, фаянсу, кераміки великої мистецької та історичної цінності з епохи Ренесансу до XX століття.

Зоологічний музей Львівського національного університету імені /. Франка заснований у XIX ст. і входить сьогодні У число десяти кращих університетських музеїв Європи. У ньому представлено фауну всіх континентів. Серед 35 тис.

експонатів – близько 24 тис. комах, 10 тис. хребетних, 1 тис. молюсків. Особливий інтерес представляють колекції метеликів і жуків, райських птахів і колібрі, сумчастих тварин. Унікальними експонатами є скелет морської корови з острова Беренга, роги тура з частиною черепа.

Державний меморіальний музей Михайла Грушевського розміщений у віллі, в якій визнаний вчений-історик, голова Української Центральної Ради, перший президент Української Народної Республіки мешкав з родиною у 1902 –1914 pp.

У шести експозиційних залах висвітлюються майже всі етапи життя та подвижницької праці видатного історика й політичного діяча. Особливий акцент зроблено на львівському періоді діяльності М. Грушевського (1894 –1914 pp.), коли повною мірою розкрився великий науковий талант М. Грушевського як вченого, керівника українських наукових інституцій та видань ("Записок Наукового товариства ім. Т. Шевченка", "Літературно-Наукового Вістника", "Українсько-Руської Видавничої Спілки" тощо), історика-дослідника, літературознавця, професора Львівського університету.

У меморіальних інтер'єрах музею представлені: оригінали видань Михайла Грушевського, його світлини, особисті речі, листи й документи вченого, періодика, добірка автентичних документів; фото його дружини – Марії Сильвестрівни, її книжки, переклади, статті, епістолярія; фотографії та рукописи доньки Катерини – талановитої вченої-дослідниці; речі побуту, меблі; особисті речі, фото і матеріали родини Грушевських; художні полотна; видання, стародруки, періодика 1900 –1940-х років; першовидання класиків української літератури, сучасників Михайла Грушевського; добірка автентичних матеріалів Першої світової війни, періоду української революції та Центральної Ради.

У меморіальному музеї першого президента України Михайла Грушевського проведено цілий комплекс ремонтно-реставраційних робіт та відновлено віллу М. Грушевського, внутрішні інтер'єри приміщень будинку. Учасники шостого саміту, який відбувся 1999 р. у Львові, – дев'ять президентів Центральної та Східної Європи – заклали президентський сад на меморіальній території музею.

Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької (вул. С. Крушельницької, 23). Розпочав свою діяльність у 1991 р. Історія Львова тісно пов'язана з іменами видатних діячів музичної культури – композиторів, музикантів, співаків. Серед цих імен належне місце посідає славетна українська оперна співачка Соломія Крушельницька (1873 –1952 pp.), яка в музичному світі кінця XIX – першої чверті XX ст. була символом неперевершеності і досконалості. її дуже красиве лірико-драматичне сопрано майже в три октави – унікальне явище в історії оперного мистецтва. Творча доля Соломії Крушельницької склалася так, що виступала вона у різних країнах світу, співала на найпрестижніших оперних сценах. У фондах музею відтворено мистецькі інтер'єри початку XX ст., фонди налічують 15 тис. експонатів, у т. ч. колекція з 5 тис. грамофонних платівок із записами голосів легендарних співаків Карузо, Баттістіні, Шаляпіна тощо. Розміщено музей на другому поверсі будинку, який колись належав співачці.

Літературно-меморіальний музей Івана Франка (вул. І. Франка, 150 –152). Музей розташований у власному будинку письменника, збудованому 1902 р. Іван Франко (1856 –1916 pp.) належить до найвизначніших українських діячів культури другої половини XIX – початку XX ст. Письменник, перекладач (знав 14 іноземних мов), учений, видавець, громадсько-політичний діяч, людина енциклопедичних знань і титанічної працездатності. У Львові минуло 40 років життя І. Франка. У власному будинку він прожив останніх 14 років. У ньому він і помер 28 травня 1916 р. Після смерті І. Франка у цьому будинку мешкали його дружина та сини Тарас і Петро зі своїми сім'ями. Завдяки старанням і виходячи з пропозиції львівських письменників, 10 жовтня 1920 р. в будинку відкрито літературно-меморіальний музей. Фонди музею нараховують 26 тис. предметів. Найціннішим є меморіальний музейний фонд, до якого входять особисті речі

І. Франка та його родини, рукописи письменника, першовидання його творів з автографами, оригінальні фотографії.

Музей-заповідник "Личаківський цвинтар" репрезентує монументальне мистецтво XVIII –XX ст. Це одне з найцінніших у Європі зібрань високомистецьких некропольних скульптур (рис. 4.43). Відкриття кладовища відбулося у 1786 р. Тривалий час кладовище було місцем поховання заможних міщан, вищого духовенства, міських урядовців Львова і Галичини. На їхніх могилах зводилися пишні надгробки, споруджувалися склепи-гробівці, каплиці-усипальні. Більшість із них добре збереглася і становить неабияку мистецьку цінність. Прикрашає кладовище двоє парадних воріт у неоготичному стилі (1875 p.).

Надгробок Браєрів-Тренклів-Вейглів. Личаківський цвинтар у Львові

Рис. 4.43. Надгробок Браєрів-Тренклів-Вейглів. Личаківський цвинтар у Львові

Личаківський цвинтар-заповідник займає територію завбільшки 40 га і розбитий на 86 полів. Охоплює 3,5 тис. надгробних пам'ятників та композицій роботи відомих скульпторів та архітекторів з усієї Європи. На ньому поховані М. Шашкевич, І. Франко, М. Яцків, Я. Опільська, А. Петрушевич, В. Шухевич, О. Новаківський, І. Трупі, А. Лотоцький, Г. Тютюнник, М. Павлик, оперна співачка С. Крушельницька, В. Івасюк, Р. Братунь, композитори С. Людкевич, А. Кос-Анатольський та ін.

На Личаківському цвинтарі також є багато меморіалів, військових поховань і братніх могил: меморіали учасників польських повстань 1830 –1831 pp. і 1863 –1864 pp.; братня могила учасників барикадних боїв у Львові 1902 p.; меморіал поляків – учасників українсько-польської війни 1918 –1919 pp.; пам'ятник в'язням австрійського концтабору Талергоф, 1914 –1918 pp.; братня могила жертв терору НКВС 1941 p.; військовий меморіал, де поховані воїни і партизани, які загинули у боях за визволення Львова 1944 р. У 1991 р. до складу заповідника включено військове кладовище героїв Другої світової війни "Пагорб Слави".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Львівський історичний музей.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.
  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ