Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

Музеєзнавство

За способом впливу PR-кампанії поділяють на раціональні та емоційні.

Стратегії раціональної (предметної) PR-кампанії орієнтуються на те, щоб логічно інформувати, звертатися до розуму потенційної аудиторії, наводити аргументи, щоб переконати аудиторію. Стратегії емоційної (асоціативної) PR-кампанії викликають спогади, звертаються до почуттів, емоцій, підсвідомого; вони впливають через асоціацію ідей. Іноді в PR-кампаніях використовуються раціональні й емоційні стратегії відповідно до різних аудиторій.

Керівництву музею необхідно пам'ятати таку аксіому: PR-кампанія може як підсилювати, так і послаблювати інтерес аудиторії, відповідним чином модифікуючи вплив мотивів на соціальне поводження. Експериментальним шляхом доведено, що функція реакції аудиторії на інформаційний тиск нелінійна: відгук інтересу проходить через пороги сприйняття і насичення (рис. 3.3).

За поріг сприйняття, як правило, приймається мінімальний рівень інформаційного тиску, достатній для результативності PR-кампанії. До рівня порога сприйняття інформаційний вплив недостатній, щоб бути ефективним.

Функція реакції аудиторії на інформаційний вплив

Рис. 3.3. Функція реакції аудиторії на інформаційний вплив

Поріг насичення – це рівень інформаційного тиску, за межами якого нарощування інформаційного впливу марне, тобто не позначається на відгуку, більше того, виявляється шкідливим, тому що призводить до зниження інтересу і відторгнення.

Таким чином, завдання PR-фахівців спланувати кампанію так, щоб опинитися в зоні ефективності: між порогом сприйняття і порогом насичення, інакше зусилля виявляться марними чи шкідливими. Треба пам'ятати: ефект інформаційного впливу нелінійно розподілений у часі, тому необхідно враховувати динамічні лаги при плануванні кампанії.

Залежно від обраної музеєм стратегії впливу на споживачів, PR-кампанії поділяються на залпові та пульсуючі (рис. 3.4).

Кожна з наведених на рис. 3.4 стратегій має свої переваги і недоліки, свої можливості й обмеження. Вибір стратегій впливу визначається, виходячи з цілей і завдань, а також із запланованих результатів. Наприклад, з рис. 3.4 зрозуміло, що досягнути піку суспільного інтересу до певної музейної акції можна тільки за допомогою залпової кампанії, однак цей інтерес швидко сходить майже нанівець. Пульсуюча PR-кампанія ніколи не досягає такого "піку інтересу", однак набагато виграє у середньо- і довгостроковій перспективі. Вибір залежить від цільової орієнтації PR-кампанії в цілому, для кожної ситуації планується найбільш придатна стратегія.

Функції впливу на свідомість PR-кампаній різних типів

Рис. 3.4. Функції впливу на свідомість PR-кампаній різних типів

Цільова аудиторія PR-кампанії, як правило, формується з двох типів груп:

безпосередня потенційна аудиторія;

група осіб, які впливають на зацікавленість і рішення потенційної аудиторії.

Останні становлять так звану групу авторитетів: тих, хто радить чи рекомендує, зокрема учені, експерти, мистецтвознавці; органи незалежної експертизи; а також організації чи люди, яким довіряють чи приклад яких хочуть наслідувати.

За цільовою орієнтацією PR-кампанії музейної установи можуть бути спрямовані на:

формування в аудиторії визначеного образу музею чи галереї;

формування доброзичливого ставлення до музею;

формування в інших організацій образу музею як надійного партнера;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством
  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ