Нові інформаційні технології музейної справи

Музеєзнавство

розробляти ринкові механізми та технології захисту прав на інтелектуальну власність для регулювання доступу, збору абонентської плати та її перерозподілу серед власників збірок і авторських прав;

брати участь у фінансуванні робіт зі створення електронних зображень музейних колекцій і широкого ринку подібних товарів і послуг;

сприяти тому, щоб електронний доступ до культурної спадщини Європи став частиною навчальних планів шкіл і університетів.

Зобов'язання музеїв і галерей:

домагатися того, щоб через електронні мережі став можливий доступ до значної частини їхніх зібрань;

встановити єдиний порядок створення електронних зображень і мережного доступу до них;

дійти згоди про єдині правила і протоколи опису змісту, порядку мережного доступу, виробити цінову політику для індивідуальних користувачів, для шкіл і університетів на території Європейського Союзу і за його межами;

дійти згоди про організацію різних рівнів доступу до інформаційних ресурсів;

пропагувати електронний доступ до інформаційних ресурсів музеїв як доповнення до безпосередніх відвідувань музеїв і спосіб поширення у світі знань та уявлень про світову культурну спадщину [82].

Результати, отримані в рамках проекту "Мо", стимулювали подальші ініціативи комісії європейського співтовариства через реалізацію проекту "MEDICI" у рамках П'ятої Рамкової програми ЄС (1999 –2002 pp.).

У рамках проекту реалізовано (окремі підпроекти тривають досі) комплекс заходів із чотирьох основних напрямів:

міжмузейні тематичні віртуальні виставки;

культурна спадщина та нові інформаційні технології в освіті;

культурна спадщина та нові інформаційні технології у туризмі;

підготовка практичного керівництва, що містить конкретні рекомендації з найсуттєвіших для користувача питань (правові питання, стандарти, фінансування тощо).

Щодо стандартів, то Міжнародною організацією зі стандартизації (International Organisation for Standartization – ISO) нещодавно прийнято музейний стандарт ISO-10918 8 для баз даних комп'ютерних зображень. Цей стандарт містить уніфіковані норми мінімального опису музейного предмета ("етикетка"), представленого на комп'ютерному зображенні, та єдиний формат комп'ютерних зображень. Індексація комп'ютерного зображення відбувається шляхом приєднання стандартизованого короткого опису безпосередньо всередину файла зображення.

На основі цього стандарту вже створена єдина європейська мережа комп'ютерних зображень "Museum On Line" (MOL), а також стандартизований пакет сервісних програм інформатизації музеїв світу.

На момент написання цього навчального посібника ЄС проводить подальші кроки з розширення проектів європейського мережного співробітництва у сфері культурної спадщини музеїв, освіти і туризму поза межі співтовариства, і насамперед – на сусідів ЄС. На початку XXI ст. Європа зацікавлена й готова прийти в Україну з пакетом нових інформаційних технологій гуманізації й демократизації нашої національної музейної спадщини як складової глобальної культурної спадщини людства.

Музейні установи України в умовах задекларованого державою євроінтеграційного курсу не мають права існувати й розвиватися поза спільноєвропейським інформаційно-культурним простором. Українським музеям нині необхідно динамічно наздоганяти своїх європейських колег й активно включатися у реалізацію спільних музейно-інформаційних проектів. Адже за ними – майбутнє музейної справи постіндустріального суспільства.

Інформаційне суспільство переходить від бюрократичного до інформаційного менеджменту, в основі якого лежать принцип управління інформацією й управління за допомогою інформації. Управління інформацією – це формування й організація інформаційного простору, управління за допомогою інформації – використання цього простору як спонуку до діяльності.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нові інформаційні технології музейної справи“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи
  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ