Розділ «Том X. Роки 1657-1658»

Історія України-Руси. Том X. Роки 1657-1658

Правда, маємо ніби циркуляр Лісницького, котрим він подавав на обміркування своїх полчан московські пропозиції, прислані від Виговського, але вони походять з досить сумнівного джерела — з пізніших суплік на Виговського.

«Іван Виговський гетьман війська й. ц. в. Запорізького прислав такі статті до Гр. Лісницького полковника Миргородського:

«Статті прислані від ц. в-ва до війська зап. — чого вимагає від нашої землі — всієї Малої Росії наново, по смерті п. гетьмана, не устоявши на тім («не стоя на том»), на чім ми присягали спочатку, віддаючися на ласку й. ц. в-ва, котру він постановивши з нами неодмінно обіцяв дотримувати вічно:

1. Аби для кн. А. Н. Трубецкого були корми і підводи, всюди кудою їхатиме, а як приїде до Києва, щоб приїхала до нього вся старшина.

2. Як приїде з військом кн. Г. Г. Ромодановський, щоб всюди по городах були дані кватири («стани»).

3. Оранди і всякі приходи з напитків [105], чинші грошові і десятини від худоби і стації — то все має віддаватися до казни й. ц. в-ва.

4. Воєводи не тільки в Ніжені, Чернігові, Переяславі і Білій Церкві, але і по інших містах аби пробували і жили постійно, городи ставили, і з тих волостей має іти всяка живність на тих воєводів і їx військо.

5. Стрільцям тим, що в Києві аби дано (грунти) на крамницю, на мешкання і на господарство («на пашню»).

6. Бихів, що піддався військові Зап. аби негайно зложив присягу ц. в-ву і царську залогу прийняв.

7. Митрополита київського як оберуть аби зараз післано на посвящення свят. патріархові.

8. На Запоріжжю аби було 10 тисяч вільних козаків таких, що нашими наймитами і підданими («холопями») були, і ми щоб з своїх городів їм давали на час платню і живність, а тих 50 тис., що поставлено було в нашім війську, вже кудись інде хочуть обернути.

9. Кудою має бути границя з ляхами, про це скоро дати відомість й. ц. в-ву.

«Досі царські статті. Об'являючи їх вам, ми старші, того від вас жадаємо, аби ви зібралися на раду і обсудивши прийшли до одностайної згоди, а тоді кожен сотник спише і нам надішле, — чи маємо бути в згоді з Ордою. А я вашу згоду надішлю до гетьмана, а гетьман до кримського царя і всієї Орди».

Друга цидулка поясняє останні слова, досить неясні, як бачимо: «Чи попустити ц. в-ву, чи при перших статтях стояти, дайте нам знати, як однодушно ухвалите. Хан кримський присилає до війська, просячи згоди і потвердження перемир'я з військом, — чи пристаєте всі на згоду з Ордою, щоб жити в нерозривнім братстві? Ви, панове сотники, зберіть отаманів і все товариство і міщан для повної ради про перемир'я з Ордою. Бо коли нас цар хоче драгунами зробити і з нас побор брати, а посилати на Запоріжжя — що там має бути 10 тис. війська то як хочете щоб було як перед тим бувало, то краще з Ордою миритись».

До «статтей» приписка: «Поти статті Гр. Лісницького полк. миргородського. Він ті статті (потім) велів відбирати по всім полку Миргородськім, по сотнях: Івана Василевича, писаря полку миргородського посилав відбирати» [106],

Коли можна ще дискутувати над тим, поскільки точно віддають ці копії обіжники розсилані в Миргородськім полку від Лісницького, то за автентичні статті Виговського те, що тут подано ніяк не можна вважати. Воно передає тільки те, що говорилося з приводу привезених з Москви царських пропозицій.

Але з різних сторін долетіли до нас такі відгомони: як розуміли і толкували собі нові наміри московського уряду і ті, котрих ці наміри налякали й викликали на бротьбу, і ті, які були готові собі ворожити з них якусь користь, і ті, нарешті, що хотіли зробити кар'єру, примазавшися до нової програми царського уряду. Як головні пункти розумілися:

Переведення козацького реєстру і обмеження козацької верстви цим числом; в агітації, для більшого ефекту фактичне число 60 тис. зменшилось: і в листах і промовах миргородського полковника Лісницького — що виступає в цім часі, по чигринських нарадах, найбільш яскравим противником нових московських планів, чи «нового договору», як говорилось, маємо тільки 10 тисяч, з тим додатком очевидно, що військо це стоятиме на Запоріжжі (а «в городах» очевидно будуть салдати і драгуни).

Хто не попаде до реєстру, має бути в міщанах, а хто не схоче нести міщанського тягла, а воліє військову службу, буде служити в драгунах і салдатах.

Відновляються всі податки, які були за польських часів з міщан і селян, вони збиратимуться до царської казни і з них будуть платити жалування реєстровим.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. Том X. Роки 1657-1658» автора Грушевський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том X. Роки 1657-1658“ на сторінці 7. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи