Розділ «Том X. Роки 1657-1658»

Історія України-Руси. Том X. Роки 1657-1658

З того найбільш інтересне — цей «договір» (як він виразно називається самою місією) постановлений з новим гетьманом. Очевидно, він мав форму заяв з боку місії, на котрі в тій чи іншій формі давав згоду гетьман, в формі відповіді цареві. З цих заяв місії маємо дві, перша: «Гетьман съ нашимъ царского величества с ближнимъ окольничимъ и оружейничимъ и намЂстникомъ ржевскимъ съ Богданомъ Матвъевичемъ съ товарищи учинилъ договор. «А буде и свейский Карлъ Густавъ король съ великимъ государемъ згоды никакіе не учинить, а тебЂ б гетьману потому жъ и на него, свейского короля, войско Запорожское — какъ о том къ вамъ ц. в-ва указъ присланъ будетъ — послать. А кому полковникомъ и многому ль войску, на которые мЂста итти, о том бы ты, гетманъ, по тому жъ договоръ учинилъ».

Судячи з контексту перед цим мусила бути заява щодо війни з Польщею. Гетьман відповідає на оба пункти.

«На польского короля штобъ уси (бу)ли готовими, заразъ универсалы списатъ казали смы и сами го(товы) смы головы нашые за достоєнство в. ц. в-ва кл(асти). Также и противко королеви швЂскому и каждому в. ц. в-ва неприятелеви».

Друга: «ВЂдомо в. г., е. ц. в-ву, что пріЂзжалъ в Войско Зап. не однажды старецъ Данилъ, а родомъ францужскіе земли, а нынЂ ходитъ въ мірскомъ платьЂ, а чернеческое скинулъ, а присыланъ бывалъ он отъ свейского короля для лазучества и многую ссору чинилъ. И какъ тотъ старецъ Данилъ впредъ къ вамъ въ Войско Запорожское пріЂдетъ, и ты бъ, гетманъ, велЂлъ ево задержать да отписатъ объ немъ къ ц. в-ву, а безъ указа ц. в-ва изъ войска ево отнюдь не отпускали». Гетьман на це відповів: «Впредъ того жадныхъ мы плотокъ не слухали и потымъ не будемъ слухать, и будетъ ли той Данило што межы нами противного чынити [311], мы его къ в. ц. в-ву одошлемъ».

Гетьманські відповіді підложені і скріплені рукою Виговського [312] без порядку; я позволю їх собі подати в порядку приблизного змісту. Наведену заяву про можливу війну з Швецією очевидно попереджала розмова про невиконаний царський наказ щодо посольства в справі замирення з шведським королем: «Къ швЂйскому королеви жадного посланника не посылалемъ, а тепер по указу в. ц. в-ва пошлю, и съ чимъ посланники повернутъ, точасъ зъ подлинною до в. ц. в-ва вЂдомостью пошлю, и листы каковые будутъ — пришлю.

«В тым была омылка, впредъ того не будетъ».

Далі в білоруській справі:

«По волЂ в. ц. в-ва о Быхове какъ в. ц. в-во изволишъ, я вшелякое в. ц. в-ва розказане исполнити готов.

«Которые бы козаки въ тыхъ городехъ где в. ц. в-ва ратные люди знайдуться, мЂли яковыи ссоры чинитъ и своєволю полнить, таковых на горлЂ казали-смо карать.

«Якъ будучы у в. ц. в-ва назадъ повернемъ, то o всихъ тыхъ людехъ зискъ учынимъ, и будетъ который полковникъ не будетъ чинить досыть нашымъ универсаломъ, то и его подлугъ правъ нашыхъ будемо карати». Тепер найважніше, про заведення воєводів:

«Говорили-смо зъ ближнимъ в. ц. в-ва окольничим Б. М. Хитровымъ съ товарысчы и постановили-смо быть воеводамъ въ городахъ в. ц. в-ва Малоє Росии. А въ которыхъ бы городах мЂли в. ц. в-ва быть воєводы, — якъ пресвЂтлые в. ц. в-ва — дастъ бог — буду оглядать очы, доложу и васъ, в. государя, в. ц. в-ва.

«Яко-смы постановили вскорЂ пресвЂтлые в. ц. в-ва оглядаты очы, такъ о тыхъ всихъ статьяхъ говорили-смы зъ ближнимь в. ц. в-ва окольничым. На той час — пресвЂтлые очы в. ц. в-ва огледившы и вЂрное подданство оддавши съо ку сла†и ку розшыренню господарства в. ц. в-ва будетъ належати, доложу».

Чи це все? Мабуть ні. Трудно припустити, щоб обійшлося без розмов про митрополита, благословення патріарха, збора доходів, утримання залог, і т. і., хоч не по всім пунктам мабуть було договорено до конкретних постанов.

За дату цього другого переяславського «договору» можна прийняти 15 (25) лютого — коли гетьманові передано царське жалування. Зараз потім Виговський подався назад до Чигрина — кінчати справу з татарами. По дорозі був в Києві — щоб розпорядитися охороною західної границі від Польщі [313]. Воєвода Бутурлін доносив цареві, що гетьман приїхав до Києва 23 лютого с. с., і воєвода був у нього і питався у нього всяких вістей. Гетьман притім розповів, що хотів їхати до царя але боїться щоб Пушкар не підняв без нього нового бунту «не призвів і решти козаків на ще гірше лихо», а неприятелі щоб не скористали з того і не зруйнували України. А потім, 1 (11) березня прийшов від гетьмана лист «з дороги», переслав два листи уманського полковника Ханенка з донесеннями, що шведський король замирився з польським на чотири роки і тепер треба сподіватися польського походу на козацькі городи. З цього приводу Бутурлін, видно, вів балачки з місцевими людьми на тему бажаності московського війська, і з вдоволенням сповіщає царя, що відповіді він на це дістав приємні: «духовенство, козаки, міщани і всякого чину люди говорять так, що надалі для козацьких бунтів, їх шатості і непостоянства, без царських воєводів і ратних людей по городах Малої Росії бути не можна, тому що між козаками «шатость большая», а як будуть по городах царські воєводи і ратні люди, тоді і гетьманові, полковникам і всьому війську зап. і всякого чину людям за царськими людями буде спокійно (надЂжно), а польські й литовські люди будуть мати страх. Поки був в Переяславі кн. Ромодановський з ратними людьми, так і козаки бунтів не счинали, і польські і литовські люди мали страх». Оповідали і таке (очевидно приятелі гетьмана), що Пушкар повідомляє поляків, що він має велике військо (против гетьмана), нібито заохочує і їх до нападу на нього [314].

Хитрово ж зістався ще в Переяславі стараючись помирити з довершеним фактом опозицію. Цар в своїм листі до Пушкаря 6 (16) березня,так оповідає це за звідомленнями Хитрово:

«Як рада відбулася, писав ти нашому окольничому, що ти приїдеш на раду до Лубнів і там зложиш нову раду для вибору гетьмана, бо Переяславська рада не рада — на ній гетьмана Івана Виговського вибрано без усього війська Зап. Тоді наш окольничий з тов. послав до тебе вдруге, щоб ти до нього приїхав і побачився, але ти до них таки не поїхав, а говорив різні неподобні (розвратные) слова. І Барабашенкові посланці — Стринджа з тов. при тобі ж говорили на нашого ближнього окольничого з товаришами різні не почесні слова, на велику зваду, і розсилали по полках бунтівничі листи, підбиваючи їх з'їздитися на раду до Лубень, а ти, знаючи те все, від того своєвільство їх не стримував — поступав єси не гарно. Знаєш добре, що Ів. Виговського на переяславській рад вибрано ухвалою (совЂтом) всього війська Зап., дано йому на потвердження гетьманства нашу грамоту, і всі без всякого заперечення згодилися йому бути послушними, тож повинен і ти бути у нього в послуху з військом, як всі інші полковники живуть в послуху і згоді, а військо розпустити до дому і заборонити всякі бунти — щоб неприятелі христіанства потіхи не мали і якоїсь злості не вчинили. А ради для одного чоловіка скликати не годиться, і ніколи того в війську Зап. не бувало.

Правдопобідно, це відгомони тих намов, котрими Хитрово з тов. безпосереднє і через різних посередників діймали Пушкаря і його однодумців, і нібито осягали свою мету. В звідомленні Хитрово про роздачу соболів читаємо:

Марта 3 (13) запорозькому козакові Михайлові Стринджі, що приїздив з Запоріжжя від кошового отамана Якова Барабаша посланцем, дано 3 пари соболів на те аби бунтувати перестав і полковника М. Пушкаря та інших заводчиків намовляв і тим в. государеві послужив.

Марта 5 (15) полтавському полковникові М. Пушкареві — як він до Лубень приїхав, в. гос. присяг і своєвільне військо розпустив — дано 4 пари.

Того ж дня іркліївському полковникові М. Пацкевичу дано пару — за те що він від приїзду і до від'їзду окольничого Б.Хитрово з тов. стояв в Лубнях з своїм полком для обережності від полтавського полковника, і до ніяких бунтів не приставав.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. Том X. Роки 1657-1658» автора Грушевський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Том X. Роки 1657-1658“ на сторінці 21. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи