V. Культурно і релїґійно-національний рух на Українї в XVI віцї

Історія України-Руси. Том VI. Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків

Виленське держало ся сильнїйше, завдяки помочи місцевих православних маґнатів і останків дісїдентів: «виленскоє брацтво въ купЂ зостало, маючи пры собЂ геретиковъ, которыхъ имъ Господь Богъ заступцами далъ, и в томъ гоненьи чимъ большъ гоними и преслЂдованы били, тымъ большъ моцъ божія надъ ними оказовала ся, а брацтво множило ся, школа росла, людей зъ ней ученыхъ много и казнодЂевъ мудрыхъ выходитъ», завважає автор Перестороги[1732]. Лїпші обставини, в яких воно стояло, значнїйші матеріальні засоби, більша безпечність, яку могло противставити нагінкам єзуїтів, унїатській єрархії і міського маґістрату, були причиною, що в 1590-х рр. до Вильни зберають культурні, наукові, полємічні сили з білоруських і українських земель — зі Львова, Берестя, як то ми вже бачили, і в першій стадії боротьби православних з унїєю, в епоху її проголошення, виленське брацтво, в релїґійній полєміцї спеціально, займає перше місце між усїма брацтвами, тим часом як львівське задержує славу найбільшої й найлїпшої школи та — широких зносин з православними сферами заграничними: Волощиною, Грецією, Московщиною, і безпосереднїх відносин до патріархату.

Проголошеннє унїї серед перших кроків дїяльности реформованої брацької орґанїзації взагалї мало велике значіннє для неї. З одного боку воно стягнуло на брацтва репресії, нагінки з боку властей, єрархії, католицької суспільности, з другого боку — надало брацтвам значіннє головних орґанів релїґійно-національної боротьби, притягнуло всї активнїйші елєменти суспільности, дала новий імпульс розповсюдженню й розвою брацької орґанїзації. Тяжше зміркувати значіннє сього факту не в інтензивности, а в характері самого братського руху. Сильно виражена церковність і консервативний напрям характеризують брацтва від разу, як і цїлий культурно-національний тодїшнїй рух українсько-білоруський. Але орґанїзовані незалежно від єрархії, забезпечені від її впливів і поставлені навіть в певній опозиції до неї, вони в нормальних обставинах може б і увільнили ся з часом від такого узко-клєрикального і консервативного характеру. Поява ж унїї як релїґійної «новини» змусила православних, а в тім і брацтва, в боротьбі против унїятів укріпляти ся як раз на позиції консервативній, старій православній традиції. Завданнєм моменту стала оборона православної віри, традиції, єрархії, і всї сили суспільности, в тім і брацьких орґанїзацій, були скуплені коло сеї цїли. Потреба концентрації сил приводить до тїсного союзу брацтв з православною єрархією, піддає брацтва їх впливам і проводу її. Все се обмежує свобідну інїціативу суспільности супроти питань власної церковної орґанїзації, а не розвиває її.

Взагалї обставинами моменту вся енерґія й сила брацьких орґанїзацій була зведена до узких меж релїґійної полєміки, оборони прав і традицій православної віри, і в тяжкій боротьбі, яку прийшло ся перебути за неї, вичерпали ся сили й енерґія брацьких орґанїзацій. З сього періоду гострої боротьби в спокійнїйшї часи, коли позиція православної віри й руської народности була оборонена й можна було зайняти ся роботою більше орґанїзаційною, реформаційною, — брацтва переходять уже пережитими, вижитими і активної ролї майже не грають. Таким чином, хоч як цїнні були сьвіжі елєменти внесені брацьким рухом в культурно-релїґійне житє, хоч як велика заслуга їх в безперечнім піднесенню рівеня культурного і осьвітного, національної сьвідомости, хоч як вартна була енерґія, розвинена в суспільности брацькою орґанїзацією, — вона збігом обставин була зведена до консервативної, оборонної роботи, за межі якої властиво майже не встигла вирвати ся.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України-Руси. Том VI. Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків» автора Грушевський Михайло на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „V. Культурно і релїґійно-національний рух на Українї в XVI віцї“ на сторінці 12. Приємного читання.