Розділ «Доба Мазепи»

Велика історія України

Все, що творилося в Гетьманській Україні до Мазепи, було ніби інстинктовним, полусвідомим змаганням до повноти й ширини культурно-духового життя, формованого на тлі старих традицій та під західньо-европейським впливом. Мазепа, з повною свідомістю і послідовністю повернув розвоєвий шлях української культури в бік Европи, йому теж завдячує Україна ту владну ролю, яку згодом відіграла в «великій реформі» Московщини» започаткованій Петром І.

В добі Мазепи оформилося м. і. те, що в архітектурі приняло назву «українського барока» чи навіть «українського стилю», за нього віджив свій вік іконопис, уступаючи місця малярству, при Мазепі вибилася з колодок дереворитнього примітиву й новочасна українська гравюра. Скрізь, у всіх ділянках літератури й образотворчости перемогла Европа, тобто світогляд безупиннього поступу й самодосконалення, над непорушністю східнього консерватизму.

Добу гетьманування Мазепи назвав Д. Антонович «другою золотою добою українського мистецтва», другою після великодержавної доби Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Мазепа не був першим з меценатів українського мистецтва. Піклувався ним Петро Могила, не жалував коштів Богдан Хмельницький, Самійлович; навзаводи з церковними єрархами й гетьманами йшли козацькі старшини й міщане, але щойно Мазепі вдалося витиснути на культурі свого часу власне індивідуальне пятно. Будівлі, фундовані Мазепою, носили на своїх фасадах не тільки герби гетьмана, але й познаки його великої індивідуальности. Шість церков Мазепи, зображених на панегіричному «Тезисі» діякона Мігури з 1706 р., стоїть перед нами як княжа діядема творчих жемчугів, створених не тільки одною епохою, але й надхнених одною думкою. «Стиль», це те окреслення для образотворчости часів Мазепи, якого не могла створити поневолена Україна.

Обговорюючи реставраційну діяльність Петра Могили, листкуючи подорожні записки Павла Алепського, придивляючись до перших будівель Самійловича, ми дуже часто зустрічалися з новотворами мурованої архітектури, яких конструкція належить до досягнень деревляного будівництва, а тільки оформлення, запозичене в скарбниці західньо-европейських, барокових мотивів. Ще в XVI ст. у Львові (Трьохсвятительська каплиця) та на галицькій провінції, а від першої половини XVII ст. на Подніпрівю, появляються оті «українські барокові, подібні до деревляних муровані церкви, яких на марне булоб шукати по інших краях, за кордонами України». Ми бачили, як «український народній геній, прийнявши форму барокового мистецтва, одним зусиллям зробив це мистецтво своїм народнім, національне українським, переробивши його майже до непізнання». (Д. Антонович).

Синтеза деревляної конструкції та її мальовничости з декоративними формами барона виявилася творчою й заплоднюючою в цілій низці українських церков XVII-XVIII ст. Та в репрезентативному будівництві Мазепи прийшла до слова вже не тільки синтеза української конструкції й барокової декорації. Йдучи за прикладом Спаської церкви Мгарського манастиря, початої Самійловичем, Мазепа розвинув і удосконалив новий тип українських барокових церков. Конструкцію староукраїнського, пятизрубного храму обєднано тут з типом барокової базиліки, при чому головний натиск покладено на зовнішню декоративність не тільки в різьбарській орнаментиці, але і в тій суто-бароковій мальовничости, тобто грі світла й тіни на химерних заломах фасади, стін, ризалітів, скапів і бань.

Дві великі фондації Мазепи - Богоявденська церква на Києво-Подолі й т. зв. Великий Микола на Печерську, подібно, як Спаська церква Мгарського манастиря, збудовані на широко заложеному, базилічному пляні, з фасадами, обнятими двома вежами, з пишно артикулованим фронтоном поміж ними. Фронтонами закінчені й рамена трансепту, що на його перехресті з головною навою підіймається головна баня храму. Крім неї є ще чотири менчі бані - дві над боковими апсидами від сходу й дві на вежах від заходу. Характер пляну й розподілу простірних мас - бароковий; суто-українською є його скульптурна декорація з мотивами, зачерпнутими з народньої орнаментики. Будівничим обох церков був київський архітект Федір Старченко, один з низки тих культурних працівників України, що викликувані в Москву, пробивали москалям «вікна в Европу».

В противенстві до принятого в репрезентативних будівлях Мазепи базилічного заложення, збудована ним у 1696-8 рр. церква Всіх Святих на «економських» воротах Печерської Лаври, віддає в камені всю привабність конструкції української, деревляної архітектури. Вона пятибанна й пятизрубна, а загальних пропорціях незвичайно струнка й легка, а в різьбарській декорації зовнішних стін виїмково багата. Павлуцький зве її «перлиною поміж усіми пятибанними церквами українського барока». Подібну декорацію має й Троїцька церква над головними ворітьми Печорської Лаври. Збудована ще в 1106 р. князем Святополком Давидовичем Чернигівським (Миколою Святошею), була обновлена при Могилі, але своє зовнішне оформленая й виїмково цінний стінопис завдячує Мазепі.

Будуючи нові церкви, Мазепа обновлює й поширює старі, скрізь витискаючи пятно своїх естетичних уподобань, В порівнанні з реставраиційною акцією Могили та його сучасників, подиктованою вимогами життєвої конечности, реставраційна діяльність Мазепи має перш за все суто-мистецьке наставлення.

Мазепі й митрополитові Ясинському завдячує своє остаточне, барокове оформлення київська Софія. До старого корпусу будівлі добудували вони з півночі й півдня два нові приділи й зуніфікували в бароковому стилю зовнішиу декорацію стін та бань. При Мазепі обновлено й поширено Велику Лаврську церкву. Мазепі завдячують своє існування два її нові приділи й партеровий притвір, що зайняв усю ширину чолової фасади. Скрізь де лиш було можна, розміщено типові для мазепіннського барока фронтони, декоровані пілястрами, колюмнами, щтукатурою й завершені хвилястою лінією рваних луків. В 1690-их рр. перебудовано в Києві старий домініканський костел на Петропавлівську церкву, при чому їй тут не пожалувано всіх аксесуарів мазепинського барока. Нарешті коштами гетьмана збудовано на старій Кирилівській церкві в Києві чотири наріжні бані й пишний, трековий фронтон на фасаді.

В підряд з архитектурою й різьбою найшло в Мазепі свого шляхетного мецената й українське малярство.

З багатої скарбниці стінописного малярства Мазепиної доби збереглося до нас дуже мало. Тим цінніший для нас стінопис Троїцької церкви на Святих воротах Печерської Лаври. Його тематика й стилевйй характер зраджує майстрів, що не зриваюти цілком з традиціями українського іконопису, всеж таки надхнені вже впливами західньо-европейського малярства. Можливо, що виконавцями Троїцького стінопису були учні лаврської іконописної школи, обзнайомлені зі зразками флямандського малярства, коли вже не в оригіналах, то в гравюрних копіях, в отих «кунсбушках», що їх можна, було тоді набути на київському базарі. Попадали в них копії картин Йоакима Патініра, Гертгена ван Якса, Крістіна ван дер Брека, Г. Мостарта та Яна Піскатора, а з ними разом проникали в українське малярство кінця XVII ст. нові ідеї.

Стіни Троїцької церкви не розпляновані вже по приписам атонської «Рерменеї», але засіяні незвязаними поміж собою картинками, в яких свобода композиції й змагання до малярського реалізму йдуть навзаводи з пишнотою брокатних одягів та інтензивністю кольориту. Типи облич, узори на священичих одежах, архітектурні й краєвидні тла картин - суто українські, деякі зображення затримують навіть своє традиційне місце в церкві (Евхаристія на запрестільиій стіні), але нема тут уже ні сліду з старого іконописного «подлинника». Давну єратичність постатей, умовність форм і рухів замінило життя, повне краси й привабливости.

«Тут румянець, якого не жалують, багровіє справжньою кровю, поневолі викликаючи в памяти тіла Рубенса. Зате тут скрізь самобутно, з ярко виробленим налетом місцевого, декоративного смаку, виводяться засіяні рясним, цвітастим рисунком ризи, де в багатому, сміливому кольоритньому акорді, зливаються білі, червоні й зелені тони. Поруч із Собором Апостолів, сценою вміщеною серед італіянізованого краєвиду з декоративними руїнами, або Вигнанням торговців з храму, де та сама італійська «клясичність» сходиться з уже голяндським натуралізмом у передачі типовости деяких голов, є композиції, де старі, засвоєні форми збережені майже незмінено. Такою традиційною композицією є Собор Отців церкви. Традиційні пози, суворі обличчя, а впарі з тим, яке багацтво форм звіринного світа, що копошиться побіля ніг святців! Слони, малпи, верблюди, пави, а навіть повногруді нагі русалки!» (Е. Кузьмін)

Преінтересні своїм малярством в західньо-европейському розумінні слова були й портрети «ктиторів та благодителів» Лаври, розсіяні в добу Мазепи на стінах Великої Лаврської церкви. Портрети ці давно вже знищено, але по них збереглося кілька світлинних знимок, що на їх основі можемо набрати уявлення про їх мистецьку вартість. Добродії й фундатори Лаври, зображені були в увесь ріст, при чому малярська фактура портретів була пристосована до сану, що його займали портретовані в життю й історії. Єратично-непорушними були зображені старші церковні достойники, але чим ближче до нас, тим живішими ставали портрети, тим більше руху й життя находилося в їхніх постаттях, та виразу й індивідуальности відзеркалювалося в обличчях. Такий прим. портрет Петра І, міг би послужити зразком тогочасного, репрезентативного портрету.

Досить багато збереглося до нас памятників станкового малярства Мазепиної доби. Одним з старших зразків цього малярства, датований ще часами гетьмана Самійловича, але звязаний з особою Мазепи, є образ Воздвиження Ч. Хреста, що хоч східньо-українського походження, невідомою дорогою дістався до церкви в Ситихові під Львовом, а відтіля до збірок львівського Національного Музею. На цій картині, що своєю тематикою й технічним виконанням станула на межі поміж старим іконописом і малярством, в гурті зображених осіб розшифрував пок. П. І. Холодний не тільки гетьмана Самійловича, митрополита Четвертинського та інші дієві особи трагічного моменту підчинення української церкви московському патріярхові, але й самого Мазепу, що був тоді осаулом Самійловича. Цікава на цьому образі група співаків на хорах, з міщанськими чубами й козацькими оселедцями, що в доволі характеристичних, уміло заобсервованих рухах, співають з нот. Є це один з удачних зразків вплетення в церковну подію елєменту побутовщини, яка зайняла домінуюче місце в церковному малярстві часів Мазени.

Клясичним зразком пануючого в тих часах типу «портретоікони» є т. зв. Запоріжська Покрова з Переяслава.

«Головна, центральна особа цієї ікони не Покрова, а енергійна постать Петра І й цариці поруч нього. Перший зображений по всім правилам тогочасного, західньо-европейського портрету, в боєвому панцирі, зі скиптром і «державою» в руках, друга в святочному костюмі чужоземного крою, з широким декольтом. Позаду бачимо декілька дуже тонко нарисованих постатей другого пляну, а між ними дві придворні дами у високих, модних причісках. Крім цієї «картинности», західній налет дав себе різко відчути в ефектовній, майже Тєполівській кольонаді, що так гарно обрамовує звязкий й строгий український іконостас, в роскішних драперіях, що в них одягнув маляр діякона й нарешті в теплому й мягкому кольориті, що поневолі нагадує палку, радісну Венецію». (Е. Кузьмін)

Подібно як архітектуру, так і малярство повернув Мазепа лицем до Европи, при чому ренесансова Італія (популярні в добу Мазепи копії «Тайної Вечері» Ліонарда да Вінчі) й міщанська Голяндія (типовий «Суд Пилата») та життєрадісна Флямандія (Рубенс) стають тепер повожатими українських малярів. Правда, час до часу обізветься ще нотка приборканої іконописної традиції, але назагал доба Мазепи поклала хреста над минулим, готовлючи українське малярство до провідної ролі, яку воно відограло в створенні «академічної» образотворчости Московщини на переломі XVIII-XIX ст.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Велика історія України» автора Голубец Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Доба Мазепи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ Праісторія

  • Старша камяна доба

  • Новіша камяна доба

  • Доба металів

  • Греки

  • Кімерійці

  • Скити

  • Сармати

  • Аляни

  • Бесси, костобоки й карпи

  • Бастарни

  • Готи

  • Гуни

  • Болгари

  • Авари

  • Хозари

  • СЛОВЯНИ

  • Арійці

  • Словяни

  • Розселення словян

  • Анти

  • Словянські племена

  • Поляни

  • Сіверяни

  • Деревляни

  • Уличі і Тиверці

  • Дуліби

  • Хорвати

  • Родовий устрій

  • Племя

  • Влада

  • Торгівля

  • Городи

  • ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київ, мати українських городів

  • Перекази та історія

  • Під владою хозар

  • Варяги

  • Варяги у Новгороді

  • Русь

  • Варяги - Русь на Чорному Морі

  • Аскольд і Дир

  • Похід на Царгород 860 р.

  • ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА Початки князювання Олега

  • Держава Олега

  • Торгівля

  • Похід Олега на Царгород

  • Другий договір з Греками

  • Походи на Каспійське море

  • Смерть Олега

  • Ігор

  • Похід Ігоря на Царгород

  • Договір Ігоря з греками

  • Похід на Каспій і Закавказзя

  • Смерть Ігоря

  • Ольга

  • Помста Ольги

  • Війна з деревлянами

  • Подорож Ольги до Царгорода

  • Посольство до Німеччини

  • Охрещення Ольги

  • СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК Святослав

  • Перший похід на Болгарію

  • Напад печенігів на Київ

  • Другий похід на Болгарію

  • Війна з Візантією

  • Оборона Преслави

  • Бої під Доростолом

  • Останній бій

  • Замирення

  • Договір Святослава

  • Смерть Святослава

  • Характеристика перших князів

  • КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ Давній краєвид України

  • Ловецтво

  • Рибальство

  • Бжільництво

  • Хліборобство

  • Скотарство

  • Одяг

  • Їжа

  • Будівництво

  • Обстанова

  • Вірування

  • Сварог

  • Дажбог

  • Стрибог

  • Перун

  • Велес

  • Інші боги

  • Храми

  • Ідоли

  • Пережитки поганства

  • Подружжя

  • Похорони

  • Тризна

  • Про що говорять кургани

  • Посуд

  • Біжутерія

  • Характеристика поганської культури

  • ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ Святославові сини

  • Володимир добуває Київ

  • Доля княгинь

  • Обєднання держави

  • Боротьба з печенігами

  • Переказ про Кожемяку

  • Білгородський кисіль

  • Союз з Візантією

  • Війна за Крим

  • Почини христіянства на Україні

  • Володимир поганином

  • Володимир шукає нової віри

  • Хрещення України

  • Організація церкви

  • Устав Володимира

  • Чужосторонні місії на Україні

  • Наслідки христіянства

  • Шкільництво й освіта

  • Відносини до сусідів

  • Організація держави

  • Відношення до громади

  • Смерть Володимира

  • Характеристика Володимира

  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

  • Святополк Окаяний

  • Бій під Любечом

  • Мстислав Сміливий

  • Боротьба за Червенські Городи

  • Розгром печенігів

  • Закордонна політика

  • Анна Ярославна

  • «Тесть Европи»

  • Мрії про Царгород

  • Культурна праця Ярослава

  • Церква

  • Освіта

  • «Руська Правда»

  • Будівництво

  • Монета

  • Характеристика Ярослава

  • Смерть Ярослава

  • ЯРОСЛАВИЧІ

  • Ізяслав

  • Торки

  • Половці

  • Київське повстання

  • Всеслав

  • Поворот Ізяслава

  • Посольство до папи Григорія VII

  • Князювання Святослава

  • Ізяслав у Київі

  • Похорони Ізяслава

  • Всеволод

  • Ізгої

  • Відокремлення Галичини

  • Політика Всеволода

  • Святополк

  • Половці

  • Шолудивий Буняк

  • Олег Святославич

  • Любецький зїзд

  • Осліплення Василька

  • Оповідання літопису

  • Сповідь Василька

  • Акція Мономаха

  • Бій під Перемишлем

  • Перемога над половцями

  • Евшан-зілля

  • Смерть Святополка

  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Київське наслідство

  • Смерть Ярослава Ярополковича

  • Становище Мономаха

  • Законодавство

  • Закордонна політика

  • Характеристика Мономаха

  • «Поучення дітям»

  • Ярополк Мономахович

  • ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Всеволод Олегович

  • Ігор Олегович

  • Ізяслав Мстиславич

  • Юрій Мономахович

  • Смерть князя Ігоря

  • Боротьба Юрія за Київ

  • Ростислав Мстиславич

  • Юрій Суздальський

  • Мстислав Ізяславич

  • Андрій Юрієвич Боголюбський

  • Зруйнування Києва

  • Протиполовецька кампанія

  • Похід Ігоря Святославича

  • «Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»

  • Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма:

  • Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу:

  • Рюрик Ростислави

  • Роман Мстиславич

  • Другий розгром Києва

  • Похід Романа на половців

  • Відокремлення земель Київської Держави

  • ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ

  • Ростислав Володимирич

  • Ростиславичі

  • Володимирко

  • Іван Берладник

  • Смерть Володимирка

  • Характеристика Володимирка

  • Ярослав Осьмомисл

  • Бій під Теребовлею

  • Вплив бояр на князя

  • Палатна революція

  • Смерть Ярослава Осьмомисла

  • Галицька міжусобиця

  • Олег Настасин

  • Володимир Ярославич

  • Роман Мстиславич у Галичі

  • Мадярська окупація

  • Похід і смерть Ростислава Берладинича

  • Поворот Володимира Ярославича

  • Волинь

  • «Валінана»

  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Роман Мстиславич

  • Роман Мстиславич в історичній традиції

  • Значіння Романа

  • Боротьба за Романову спадщину

  • Володимир Ігоревич

  • Міжусобиця поміж Ігоревичами

  • Галицька метушня

  • Мадярська інвазія

  • Боротьба Ігоревичів з боярами

  • Перший похід Данила на Галичину

  • Вокняження Данила

  • Володислав Самозванець

  • Мадярсько-польська змова

  • Мстислав Удачний

  • Другий виступ Данила Романовича

  • Татари

  • Зїзд князів

  • Бій над Калкою

  • Становище Мстислава Мстиславича

  • Союз Данила з австрійським герцогом

  • Друга поява татар на Україні

  • Боярська сваволя

  • Бій під Ярославом

  • Татарщина

  • Звязки з папою

  • Коронація Данила

  • Боротьба за наслідство по Бабенбергах

  • Люблинська земля

  • Литва

  • «Татарські люди»

  • Характеристика короля Данила Романовича

  • Король-будівничий

  • Василько Романович

  • Лев Данилович

  • Смерть Войшелка

  • Краківський престіл і Люблинська земля

  • Здобутки на Закарпаттю

  • Звязки з татарами

  • Володимир Василькович

  • Покорення ятвягів

  • Остання воля Володимира

  • Мстислав Данилович

  • Смерть Даниловичів

  • Король Юрій Львович

  • Андрій та Лев Юрієвичі

  • Болеслав Тройденович

  • Вишеградський договір

  • Смерть Болеслава-Юрія

  • Любарт Гедимінович

  • ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ Громада і князь

  • Князі поміж собою

  • Дружина

  • Військова сила

  • Княжий двір

  • Суспільні кляси

  • Право

  • Судівництво

  • Процес

  • Господарство

  • Торговля

  • Монетна справа

  • Державний скарб

  • Церковна організація

  • Манастирі й чернецтво

  • Родина і становище жінки

  • Батьки і діти

  • Світла й тіни старого побуту

  • «Слово про хміль»

  • День українського вельможі

  • Княжі й боярські одяги

  • Біжутерія

  • КУЛЬТУРА

  • Будівництво Володимира Великого

  • Будівництво Ярослава Мудрого

  • Київська Софія

  • Мозаїки й фрески київської Софії

  • Саркофаги Софійської катедри

  • «Золоті Ворота»

  • Успенська церква Печерської Лаври

  • Два Михайлівські манастирі

  • Стінопис Михайлівського манастиря

  • «Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря

  • Кирилівська церква

  • Патріярх українського малярства - Олімпій

  • Спас на Берестові

  • Інші церкви великокняжого Києва

  • Різьбарські декорації києво-чернигівських церков

  • Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков

  • Будівництво Волині

  • Галицька архітектурна школа

  • Меценатство Данила й Володимира Васильковича

  • Ротонда в Горянах

  • Іконопис княжої доби

  • Мініятури й рукописна орнаментика

  • Емаль

  • Золотарство

  • Музика

  • Загальний погляд на мистецтво княжої України

  • ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ. Найстарша українська азбука

  • Народня словесність

  • Зарання українського шкільництва

  • Посторонні впливи

  • Кирило й Методій

  • Перекладне письменство

  • Оригінальне письменство

  • Літописи

  • Поетична творчість

  • Загальний погляд на письменство княжої України

  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Литовці й Литва

  • Боротьба за Галичину

  • Похід Казимира на Львів

  • Дмитро Детько

  • Облога Белза

  • Прилучення Галичини до Польщі

  • Дальша боротьба Польщі з Литвою

  • Похід 1366 р. і «вічний мир»

  • Литва займає Сіверщину

  • Литовсько-українська держава

  • Галицька політика Казимира

  • Володислав Опільський

  • Польсько-литовський договір у Креві

  • Поворот Галичини до Польщі

  • Похід Ядвиги на Галичину

  • Вінчання Ягайла з Ядвигою

  • Витовт

  • Свитригайло

  • Городненський трактат

  • Приєднання Сіверщини до Москви

  • Первопочини й зріст московського «государства»

  • Кримський ханат

  • Турки

  • Повстання Глинського

  • Доля Галичини

  • Повстання Мухи

  • Молдавсько-польські війни

  • Люблинська унія

  • Устрій і побут українських земель під Литвою

  • Стани

  • Уряд

  • Пани-Рада

  • Сойм

  • Право

  • УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ

  • Література

  • Церковне будівництво

  • Різьба

  • Малярство

  • Українське мистецтво на польських землях

  • Люблинський стінопис

  • Сандомирські фрески

  • Краківський стінопис

  • Станкове малярство

  • Мініятура

  • УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Поляки і Польща

  • Кольонізація

  • Становище української церкви

  • КОЗАЧЧИНА

  • Назва й первопочини козацтва

  • Остап Дашкевич

  • Дмитро Байда-Вишневецький

  • Іван Підкова

  • «Реформи» Баторія

  • Запоріжська Січ

  • Криштоф Косинський

  • Козаки й протитурецький союз

  • Северин Наливайко

  • Два табори

  • Самійло Кішка

  • Московська «смута»

  • Морські походи

  • ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА

  • Житомирська комісія

  • Цецорський погром

  • Перемога під Хотином

  • Характеристика Сагайдачного

  • Оліфер Остапович Голуб

  • Михайло Дорошенко

  • Куруківська угода

  • Повстання Тараса Трясила

  • Кодак

  • Повстання Павлюка

  • Гетьман Острянин

  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ.

  • Реформація на Україні

  • Передвістники відродження

  • Друкарство

  • «Львівська Русь»

  • Брацтва

  • Відновлення галицького владицтва

  • Іван Вишенський

  • Церковна унія

  • Берестейський собор

  • Манастирі, церкви і школи

  • Петро Могила

  • ХМЕЛЬНИЧЧИНА

  • Причини Хмельниччини

  • Почини повстання

  • Богдан Хмельницький

  • Союз з Кримом

  • Жовті Води

  • Корсунь

  • Переговори

  • Повстання черні

  • Пилявці

  • Львів і Замостя

  • У Києві і Переяславі

  • Перемога і мир під Зборовом

  • Козацька держава

  • Спроби порозуміння з Польщею

  • Молдавський похід

  • Берестечко

  • Мир під Білою Церквою

  • Перемога під Батогом

  • «Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка

  • Договір з Москвою

  • Війна з Польщею

  • Другий похід на Галичину

  • Окупація Білоруси

  • Виленський мир

  • Переговори зі Швецією і Семигородом

  • Приєднання західніх земель

  • Смерть Богдана Хмельницького

  • Характеристика Богдана Хмельницького

  • ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО

  • Іван Виговський

  • Внутрішня політика

  • Загранична політика

  • Відносини до Москви

  • Бунт Пушкаря

  • Розрив з Московщиною

  • Переговори з Польщею

  • Гадяцька умова

  • Конотопська перемога

  • Уступлення Виговського

  • Кінець Виговського

  • Юрась Хмельниченко

  • Переяславський договір 1659 р.

  • Московське засилля

  • Чуднівський похід і занепад Хмельниченка

  • ПЕТРО ДОРОШЕНКО

  • Павло Тетеря

  • Іван Брюховецький

  • Польський похід на Лівоберіжжя

  • Правобічне повстання

  • Умови Брюховецького з Москвою

  • Війна з Московщиною

  • Петро Дорошенко

  • Союз з Туреччиною

  • Похід на Галичину

  • Кінець Дорошенка

  • Дамян Многогрішний

  • Глухівські статті

  • Конотопська рада

  • «Князь Сарматії»

  • Іван Самійлович

  • «Вічний мир»

  • Скасування автономії української церкви

  • Кримський похід

  • ІВАН МАЗЕПА Вибір Івана Мазепи

  • Мазепа

  • Боротьба з Кримом

  • Повстання Петрика

  • Універсал Петрика

  • «Гетьманство» Петрика

  • Північна війна

  • Семен Палій

  • Мазепа на Правоберіжжю

  • Зрада Кочубея й Іскри

  • Похід Карла XII на Україну

  • Загибіль Батурина

  • Полтава

  • Кінець Мазепи й народини «мазепинства»

  • Пилип Орлик

  • Орликова конституція

  • Похід Орлика на Україну

  • УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Іван Скоропадський

  • «Малоросійська Колєгія»

  • Павло Полуботок

  • Гетьман Данило Апостол

  • Поворот запоріжців на Україну

  • Відновлення гетьманства

  • Кирило Розумовський

  • Скасування гетьманства

  • Запоріжжя під московською рукою

  • Зруйнування Січі

  • Нова Січ

  • Кубанська козаччина

  • Місія Капніста

  • ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА

  • Гайдамаччина

  • Повстання 1734 р.

  • Коліївщина

  • Доля Галичини

  • Хмельниччина

  • Унія

  • Опришківство

  • Упадок Польщі

  • УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ.

  • Гетьман

  • Рада старшин

  • Територіяльний розподіл і адміністрація

  • Полки

  • Військо

  • Скарб

  • Торговля

  • Суспільні кляси

  • Міщанство

  • Духовенство

  • Селянство

  • Освіта й шкільництво

  • Україна в очах чужинців

  • Слобідщина

  • ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ.

  • Полємічне письменство

  • Драматичне письменство

  • Вертеп

  • Вірші

  • Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»

  • Григорій Сковорода

  • На досвітках нової доби

  • ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ. Ренесансове будівництво і різьба на Україні

  • Книжкова графіка

  • Деревляне будівництво

  • «Козацький барок»

  • Реставраційна праця митрополита Петра Могили

  • Українське будівництво за часів Хмельницького

  • Доба Мазепи
  • Світське будівництво Гетьманщини

  • Галицьке малярство XVII ст.

  • Рококо

  • Клясицизм на Україні

  • Мистецтво Слобідщини

  • Загальна характеристика

  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • «Енеїда» І. Котляревського

  • «Котляревщина»

  • Підземна Україна

  • «Сонце в Чигирині»

  • Харківський гурток

  • Культурне життя Правоберіжжя

  • Кирило-Методіївське Брацтво

  • Миколаївська реакція

  • «Київська козаччина»

  • Відродження на Західній Україні

  • Йосифинські реформи

  • Історична доля й недоля Закарпаття

  • Відень, Перемишль, Львів

  • «Зоря»

  • «Русалка Дністрова»

  • «ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ 1848 рік

  • Перша австрійська конституція

  • На святоюрській горі

  • «Головна Руська Рада»

  • «Будьмо народом!»

  • «Руский Собор»

  • «Зоря Галицкая»

  • Словянський Зїзд у Празі

  • Перші галицькі вибори

  • Знесення панщини

  • Культурно-освітня організація

  • «Зїзд руських учених»

  • Літературне пожнивя 1848 року

  • «Слово Перестороги»

  • Приборкання революції

  • Бомбардація Львова

  • Справа поділу Галичини

  • Селянське ополчення в 1848-49 рр.

  • Перша українська військова формація в Галичині

  • 1848 рік на Буковині й Закарпаттю

  • НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО Українське «народництво»

  • «Сповідь» В. Антоновича

  • «Громади» на Україні

  • Знесення кріпацтва

  • Шевченко

  • Народини українофільства

  • Указ 1876 р.

  • Михайло Драгоманів

  • Українство в польських державно-творчих концепціях

  • Від «свідомого українства» до самостійництва

  • ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860)

  • Галичина - українським Піємонтом

  • «Азбучна війна»

  • Перемога орієнтації на Росію

  • «Просвіта»

  • Угодова акція Ю. Лаврівського

  • Україна, як обєкт міжнародньої політики

  • Розклад москвофільства

  • «Змартвихвстанці»

  • Куліш у Львові

  • «Народня Рада»

  • Молода Україна

  • Повстання радикальної партії

  • «Нова ера»

  • Рік ювилеїв

  • Повстання націонал-демократичної партії

  • «Відродження» галицького москвофільства

  • Боротьба за український університет у Львові

  • Гасло Самостійної України

  • Ще одна польсько-українська угода

  • В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ Перед бурею

  • «Український Народе!»

  • Українська справа й воєнна орієнтація

  • Військова організація

  • Українські Січові Стрільці

  • Бій на Маківці

  • «Союз Визволення України»

  • Під чоботом воєнного мольоха

  • Галичина під московською окупацією

  • Між двох сил

  • Відокремлення Галичини

  • Революція

  • Перший універсал

  • Четвертий Універсал

  • Більшовицький наступ

  • Берестейський мир

  • Умови Берестейського Миру

  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Гетьманський переворот

  • «Геть з Австрією!»

  • Українська Національна Рада

  • Перед вибухом

  • Львівські бої

  • Державний переворот у краю

  • Бої за Львів

  • Друга офензива на Львів

  • Вовчухівська кампанія

  • Галицький фронт і Придніпрянщина

  • Голод набоїв

  • Травнева офензива поляків

  • Голіруч на противника

  • Протигетьманське повстання й Директорія УНР

  • Акт зєдинення

  • Симон Петлюра

  • Відворот і розвал

  • В чотирокутнику смерти

  • Кінець УГА

  • Організація Галицької Армії

  • Доля підвалин Української Державности в Галичині

  • Статут для Галичини

  • Уряд ЗУНР «без землі»

  • «Воєвідська» автономія Галичини

  • Рішення Ради Амбасадорів

  • Розбіжними шляхами

  • Умова з Польщею

  • Українські частини в польському «поході на Київ»

  • Початки й організація Армії УНР

  • Праця над будовою Української Державности

  • Доля окраїн

  • Епільог

  • НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

  • Наука

  • Українська образотворчість під чужим небом

  • На рідному грунті

  • Музика

  • ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи