Розділ «Боротьба Юрія за Київ»

Велика історія України

Наприкінці липня 1149 р. рушив Юрій з половцями на Київ. Давидовичі заявилися тимчасово за Ізяславом, Олеговичі приєдналися зразу до Юрія. Похід заскочив Ізяслава непідготованим - брат Ростислав був іще в своїм Смоленську, а кияни нераді були втручатися у війну поміж Мономаховичами. Всеж таки, для самої воєнної демонстрації, як заповнював їх про те Ізяслав, вони таки виступили й разом з військами Ростислава та Ізяслава Давидовича станули під Переяславом, куди наспів Юрій.

Юрій, хоч і запевняв своїх союзників, що «або головою наложить, бо відомстить на Ізяславі сором свого сина й своєї повойованої землі», але про справжню війну не думав і радби був піти з Ізяславом на переговори. Перед битвою він післав послів до Ізяслава, мовляв: «От, брате, ти на мене приходив і землю мою воював і старшинство мені відібрав (недопустив до київського престола) Але, брате і сину, для руської землі й для христіянства не проливаймо христіянської крови. Дай мені Переяслав, хай я посаджу в ньому мого сина, а ти сиди й царствуй у Києві. А коли ти не хочеш мені того зробити, то вже хай Бог рішає справу між нами». Слова були підступні, хоч і примащені братолюбною облудою.

Ізяслав не пішов на уступки, хоч як його просили духовники, а переяславський єпископ клякав перед ним на коліна. Він розумів, цо поволі допускати собі під бік ворога, це все одно, що самому класти шию в ярмо й не помирився. Алеж в боротьбі з Юрієм відступили від Ізяслава переяславці, серед яких давно вже велася агітація за Юрієм. «Юрій нам князь, його варто було далеко шукати» - говорили, без сорому, зрадники. Вслід за зрадою переяславців кинулися тікати кияни, що й примусило Ізяслава відступити. Юрій зайняв Переяслав й рушив на Київ. Колиж Ізяслав запитав киян чи вони тепер стануть у його обороні, коли ворог стоїть під брамами міста, перелякані й знеохочені до війни кияни відповіли:

«Панове, князі наші! Наші батьки й брати тепер на побоєвищі. Одних узяли в неволю, других побили й зняли з них зброю. Їдьте ви тепер у свої волости, аби нас усіх не побрали в неволю. Знаєте самі, що ми з Юрієм не будемо добрі. Як пізніше побачимо, де ваші хоругви, зараз при них станемо»…

Не було що Ізяславові робити. Покинув столицю й пішов на Волинь, а Юрій вїхав до Києва, як справжній переможець, хоча перемогла тут не військова сміливість і хист полководця але підступ і зрада, що стають відтоді постійною зброєю суздальської півночі проти українського півдня. Щоб оминути грабежі, кияни вийшли проти Юрія й показували «радість велику» з його приходу. Зараз таки взявся Юрій господарити й пороздавав київські пригороди синам, з яких старшого посадив у Переяславі. Не знав сердега, що від оволодіння Києвом до опанування київського престолу ще далека й небезпечна дорога. Небаром переконався, що це неправда, що «коли вже опанував Київ, то вже й на тому скінчилося», як насміхається над ним літописець.

Ізяслав не думав піддаватися й зараз кинувся до своїх закордонним свояків - угорського короля Гейзи, чеського Володислава й польського Болеслава за допомогою. Крім чеського оба другі дали поміч, ще й угорський король Гейза зобовязався звязати руки галицькому князеві Володимиркові, щоб той не пішов помагати Юрієві, Але зі збройної допомоги союзників мав Ізяслав мало користи й після першого походу проти Юрія, був примушений піти з ним на переговори. В переговорах забезпечив Юрій Ізяславові Новгород і Волинь, але як тільки поляки й мадяри відійшли, підступний Юрій зірвав переговори й почав війну з Ізяславом наново. Але війна йому не велася; він краще воював інтригами, як мечем. Тепер уже з власної понуки приступив Юрій до переговорів з Ізяславом.

«Весною 1150 р. складено в Києві умову, яка давала Ізяславові змогу прилаштуватися до рішаючої розправи з Юрієм. Несподівано для всіх, а в першу чергу для Юрія, захопив Ізяслав Погорину, відкіля перейшов напрасними маршами в південну Київщину. Тут піддалися йому Чорні Клобуки й зміцнили його сили своїми полками. Відсіля вже просто пішов Ізяслав на Київ, з якого Юрій утік в останній хвилині.

При тому трапилася ще пригода з Вячеславом, що як тільки Юрій утік з Києва, пробував сісти на київський стіл й уступився щойно за намовами Ізяслава; той переконав його, що на київський стіл в нього нема даних, а коли він не вступиться поволі, то все одно усунуть його поневолі. Вячеслав дав себе переконати і відступив до свого Вишгороду. Алеж Ізяслав, що захопив Київ тільки силою несподіваного наскоку, не зміг ще тепер вдержатися в ньому тим більше, що Юрій зараз зорганізував проти нього своїх союзників. В небезпеці пригадав собі Ізяслав на Вячеслава, що був старшим від Юрія Мономаховичем й рішив використати його вік та його дружину проти Юрія. Він поїхав до Вячеслава у Вишгород і сказав: «Ти мені як батько, от тобі Київ, от тобі й київська волость… Що тобі подобається, бери собі, а мені дай щонебудь інше». Вячеслав зразу пручався, але згодом змяк, заключив з Ізяславом угоду й передав йому свій полк.

Тепер Ізяслав, дібравши собі ще киян, пішов походом на Юрієвого союзника Володимирка галицького. Але в зустрічі з ним знову недописали йому його полки й він мусів у безладі тікати. Саме в моменті, коли він сидів у двох з Вячеславом на київському замку, побачили вони полки Юрія, що наближувалися з лівого боку Дніпра. Бачучи, що кияне, лякаючись грабежі Юрія й Володимирка, йдуть їм на зустріч, оба князі рішили тихо покинути Київ, мовляв: «Ідіть батьку у свій Вишгород а я у свій Володимир, а там як уже випаде». І розїхалися.

Скоро тільки притихло з Юрієвими союзниками, Ізяслав почав нову кампанію за Київ. В першу чергу пішов на Володимирка, якого старався ослабити наступом угорського короля Гейзи. Але Володимирко вспів перемовити королівських дорадників і Гейза казав відступити мадярським військам з Галичини; зате весною 1151 р. прислав 10 тисяч свого війська на допомогу Ізяславові проти Юрія. Тепер уже Ізяслав рішив «добути або дома небути». Скорими маршами прийшов Ізяслав у Київщину, а несподіваним наскоком захопив «ключ до Києва» - Білгород. У тому моменті, як завважує літописець, син Юрія Борис, що він його посадив у Білгороді, «пив у себе на сінях з дружиною й білгородськими попами, а якби був мостовий не спостеріг і не звів мосту, то й Бориса, булиб тут ухопили». Подібно несподівано заскочив Ізяслав Юрія, що сидів собі в «красному дворі» під Києвом. Він тільки те й придумав, що подбав за човен й вирвався на ньому з небезпеки. Велика скількість дружини Юрія, не встигла втекти й попала у руки Ізяслава. Як тільки Ізяслав заняв Київ, зараз пішов до Софії, де відбув церемонію «вокняження» на київському столі, а потім на Ярославому дворі дав бенкет для дружини і воєнні ігрища (турніри) для угорських військ.

Тимчасом Володимирко галицький, що йшов на допомогу Юрієві, щоб узяти Ізяслава в два огні, міг тільки висварити Юрієвого сина Андрія, що був при ньому: «То таке то княження мого свата? Військо йде на нього з Володимира, а він не знає. Один його син сидить у Пересопниці, а другий у Білгороді й не можуть його остерегти? Як ви так з вашим батьком княжите, то правуйтеся самі, а я сам один на Ізяслава не піду. Ізяслав хотів іще вчора зі мною битися, на вашого батька йдучи, а до мене обертаючися та втягаючи мене в битву; але як він тепер дістався до столиці всієї української землі, я не можу один станути проти нього». Й вернувся до дому.

Колиж Ізяслав забезпечився в Києві, післав послів до Вячеслава Мономаховича й закликав його до Києва. Вячеслав приїхав, «сів на столі свого діда й батька» та назначив Ізяслава своїм співправителем: «Я вже старий і всіми справами порядкувати не можу. Тому будемо оба правити в Києві: коли випаде яка справа з христіянами чи поганами, то підемо разом, а моя дружина і полк будуть нам обом і ти ними розпоряджайся. Де можна буде поїхати нам обом, поїдемо, а як ні, то ти підеш зі своїм полком і моїм».

На тому стала угода поміж Ізяславом і Вячеславом й протрівала до смерти Ізяслава. Раділи нею кияни. Вони розуміли, що така сполука поваги старшинства, якою був Вячеслав Мономахович з такою діяльною особою, якою був Ізяслав, приносить тільки добро і користь для землі й тому тепер станули муром при своїх князях.

З кінцем квітня рушив Юрій знову проти Ізяслава. Зєднавшися з половцями, пробував під Києвом перейти Дніпро. Але Ізяслав пустив по Дніпру понтони з помостами, що обсаджені військом і забезпечені двома кермами, плавали в обидва боки ріки й недопускали ворогів перебратися на другий беріг. Тоді Юрій зробив фальшиву спробу переходу через ріку під Витичевом, а тимчасом переправився під Зарубом. Ізяслав рішив отаборитися проти Юрія під Києвом, куди за одну днину стяглися всі Чорні Клобуки разом з своїм майном, стадами і ріднями, перевезеними з їхніх кочовищ на Пороссю.

Тимчасом наближався до Юрія Володимирко й Ізяслав рішив перешкодити їм у тому, щоби вони получилися. Забравши скільки міг війська зпід Києва й не ждучи заповідженої мадярської допомоги, він пішов услід за Юрієм. Тим разом пішли за ним кияни з правдивим завзяттям: «Підемо всі, хто тільки годен узяти палицю в руки, а хто не піде, то дайте його нам, ми його самі забємо!»

Зустрівся Ізяслав з Юрієм за р. Стугною біля «Перопетових могил». Ізяслав пробував переговорів тай Юрій не рвався до бою, але як каже літописець, перли до війни Олеговичі й половці, бо «вони були скорі до кровопроливу».

Кілька днів витратив Ізяслав на те, щоби врешті примусити Юрія до боротьби. Нарешті це йому вдалося щойно тоді, коли його Чорні Клобуки обїхали Юрія ззаду й не дали йому далі відступати перед Ізяславом. Ізяслав їхав попереду війська й перший ударив на ворогів, але підчас натиску його спис зломався й він поранений злетів з коня. Тим неслабше наперло його військо на Юрія й по короткій, але кривавій січі примусило його до втечі. Половці тікали «не пустивши навіть по одній стрілі», за ними тікали войовничі Олеговичі, а вже їхнім слідом тікав сам Юрій, що рад був узагалі не битися. На болотах р. Рути загруз і погиб чернигівський князь Володимир Давидовим. Небагато до смерти бракувало й Ізяславові, що лежав поранений на побоєвищі. Йогож таки кияни, не знаючи, хто він такий, кинулися його бити і щойно коли його пізнали, підхопили на руки й раділи, що «ворога побито, а вони бачуть свого князя живим».

Поплакавши над трупом Володимира, Ізяслав вислав до Чернигова Ізяслава Давидовича з трупом його брата й дорученням зайняти собі Чернигів. Вслід за ним пігнав Святослав Олегович, але застав уже Ізяслава Давидовича на чернигівському столі й вернувся у порожні. З нічим вернувся Юрій до Переяслава, а половці без добичі в степи.

Ізяслав, хоча поранений і стомлений боротьбою, не, позволив засиджуватися Юрієві в Переяславі й розпустивши всі інші полки, пішов на нього з одним тільки Вячеславом. Юрій не опирався довго, але й Ізяслав нерад був його цілковито знищити. Куди корисніша була для нього якась тривка угода з Юрієм. Уложено умову, що Переяслав залишається синові Юрія, але він сам мусить вибіратися геть з України, мовляв «ти знову наведеш на нас половців». Але Юрій не радо вибірався з Переяслава. Колиж його нарешті відтіля «випросили», то він таки не пішов собі в свою Суздаль, а станув в Остерському городку й відтіля ані не думав вибіратися. Так йому засмакувало українське підсоння й українська земля, що треба було його викурювати звідтіля облогою. За кару за недотримання умови, Ізяслав підібрав синові Юрія Переяслав і спалив його Остерський городок. У відповідь на те Юрій почав лаштувати новий похід, всеж таки не кидаючи мрій про київський престіл.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Велика історія України» автора Голубец Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Боротьба Юрія за Київ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ Праісторія

  • Старша камяна доба

  • Новіша камяна доба

  • Доба металів

  • Греки

  • Кімерійці

  • Скити

  • Сармати

  • Аляни

  • Бесси, костобоки й карпи

  • Бастарни

  • Готи

  • Гуни

  • Болгари

  • Авари

  • Хозари

  • СЛОВЯНИ

  • Арійці

  • Словяни

  • Розселення словян

  • Анти

  • Словянські племена

  • Поляни

  • Сіверяни

  • Деревляни

  • Уличі і Тиверці

  • Дуліби

  • Хорвати

  • Родовий устрій

  • Племя

  • Влада

  • Торгівля

  • Городи

  • ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київ, мати українських городів

  • Перекази та історія

  • Під владою хозар

  • Варяги

  • Варяги у Новгороді

  • Русь

  • Варяги - Русь на Чорному Морі

  • Аскольд і Дир

  • Похід на Царгород 860 р.

  • ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА Початки князювання Олега

  • Держава Олега

  • Торгівля

  • Похід Олега на Царгород

  • Другий договір з Греками

  • Походи на Каспійське море

  • Смерть Олега

  • Ігор

  • Похід Ігоря на Царгород

  • Договір Ігоря з греками

  • Похід на Каспій і Закавказзя

  • Смерть Ігоря

  • Ольга

  • Помста Ольги

  • Війна з деревлянами

  • Подорож Ольги до Царгорода

  • Посольство до Німеччини

  • Охрещення Ольги

  • СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК Святослав

  • Перший похід на Болгарію

  • Напад печенігів на Київ

  • Другий похід на Болгарію

  • Війна з Візантією

  • Оборона Преслави

  • Бої під Доростолом

  • Останній бій

  • Замирення

  • Договір Святослава

  • Смерть Святослава

  • Характеристика перших князів

  • КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ Давній краєвид України

  • Ловецтво

  • Рибальство

  • Бжільництво

  • Хліборобство

  • Скотарство

  • Одяг

  • Їжа

  • Будівництво

  • Обстанова

  • Вірування

  • Сварог

  • Дажбог

  • Стрибог

  • Перун

  • Велес

  • Інші боги

  • Храми

  • Ідоли

  • Пережитки поганства

  • Подружжя

  • Похорони

  • Тризна

  • Про що говорять кургани

  • Посуд

  • Біжутерія

  • Характеристика поганської культури

  • ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ Святославові сини

  • Володимир добуває Київ

  • Доля княгинь

  • Обєднання держави

  • Боротьба з печенігами

  • Переказ про Кожемяку

  • Білгородський кисіль

  • Союз з Візантією

  • Війна за Крим

  • Почини христіянства на Україні

  • Володимир поганином

  • Володимир шукає нової віри

  • Хрещення України

  • Організація церкви

  • Устав Володимира

  • Чужосторонні місії на Україні

  • Наслідки христіянства

  • Шкільництво й освіта

  • Відносини до сусідів

  • Організація держави

  • Відношення до громади

  • Смерть Володимира

  • Характеристика Володимира

  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

  • Святополк Окаяний

  • Бій під Любечом

  • Мстислав Сміливий

  • Боротьба за Червенські Городи

  • Розгром печенігів

  • Закордонна політика

  • Анна Ярославна

  • «Тесть Европи»

  • Мрії про Царгород

  • Культурна праця Ярослава

  • Церква

  • Освіта

  • «Руська Правда»

  • Будівництво

  • Монета

  • Характеристика Ярослава

  • Смерть Ярослава

  • ЯРОСЛАВИЧІ

  • Ізяслав

  • Торки

  • Половці

  • Київське повстання

  • Всеслав

  • Поворот Ізяслава

  • Посольство до папи Григорія VII

  • Князювання Святослава

  • Ізяслав у Київі

  • Похорони Ізяслава

  • Всеволод

  • Ізгої

  • Відокремлення Галичини

  • Політика Всеволода

  • Святополк

  • Половці

  • Шолудивий Буняк

  • Олег Святославич

  • Любецький зїзд

  • Осліплення Василька

  • Оповідання літопису

  • Сповідь Василька

  • Акція Мономаха

  • Бій під Перемишлем

  • Перемога над половцями

  • Евшан-зілля

  • Смерть Святополка

  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Київське наслідство

  • Смерть Ярослава Ярополковича

  • Становище Мономаха

  • Законодавство

  • Закордонна політика

  • Характеристика Мономаха

  • «Поучення дітям»

  • Ярополк Мономахович

  • ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Всеволод Олегович

  • Ігор Олегович

  • Ізяслав Мстиславич

  • Юрій Мономахович

  • Смерть князя Ігоря

  • Боротьба Юрія за Київ
  • Ростислав Мстиславич

  • Юрій Суздальський

  • Мстислав Ізяславич

  • Андрій Юрієвич Боголюбський

  • Зруйнування Києва

  • Протиполовецька кампанія

  • Похід Ігоря Святославича

  • «Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»

  • Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма:

  • Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу:

  • Рюрик Ростислави

  • Роман Мстиславич

  • Другий розгром Києва

  • Похід Романа на половців

  • Відокремлення земель Київської Держави

  • ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ

  • Ростислав Володимирич

  • Ростиславичі

  • Володимирко

  • Іван Берладник

  • Смерть Володимирка

  • Характеристика Володимирка

  • Ярослав Осьмомисл

  • Бій під Теребовлею

  • Вплив бояр на князя

  • Палатна революція

  • Смерть Ярослава Осьмомисла

  • Галицька міжусобиця

  • Олег Настасин

  • Володимир Ярославич

  • Роман Мстиславич у Галичі

  • Мадярська окупація

  • Похід і смерть Ростислава Берладинича

  • Поворот Володимира Ярославича

  • Волинь

  • «Валінана»

  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Роман Мстиславич

  • Роман Мстиславич в історичній традиції

  • Значіння Романа

  • Боротьба за Романову спадщину

  • Володимир Ігоревич

  • Міжусобиця поміж Ігоревичами

  • Галицька метушня

  • Мадярська інвазія

  • Боротьба Ігоревичів з боярами

  • Перший похід Данила на Галичину

  • Вокняження Данила

  • Володислав Самозванець

  • Мадярсько-польська змова

  • Мстислав Удачний

  • Другий виступ Данила Романовича

  • Татари

  • Зїзд князів

  • Бій над Калкою

  • Становище Мстислава Мстиславича

  • Союз Данила з австрійським герцогом

  • Друга поява татар на Україні

  • Боярська сваволя

  • Бій під Ярославом

  • Татарщина

  • Звязки з папою

  • Коронація Данила

  • Боротьба за наслідство по Бабенбергах

  • Люблинська земля

  • Литва

  • «Татарські люди»

  • Характеристика короля Данила Романовича

  • Король-будівничий

  • Василько Романович

  • Лев Данилович

  • Смерть Войшелка

  • Краківський престіл і Люблинська земля

  • Здобутки на Закарпаттю

  • Звязки з татарами

  • Володимир Василькович

  • Покорення ятвягів

  • Остання воля Володимира

  • Мстислав Данилович

  • Смерть Даниловичів

  • Король Юрій Львович

  • Андрій та Лев Юрієвичі

  • Болеслав Тройденович

  • Вишеградський договір

  • Смерть Болеслава-Юрія

  • Любарт Гедимінович

  • ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ Громада і князь

  • Князі поміж собою

  • Дружина

  • Військова сила

  • Княжий двір

  • Суспільні кляси

  • Право

  • Судівництво

  • Процес

  • Господарство

  • Торговля

  • Монетна справа

  • Державний скарб

  • Церковна організація

  • Манастирі й чернецтво

  • Родина і становище жінки

  • Батьки і діти

  • Світла й тіни старого побуту

  • «Слово про хміль»

  • День українського вельможі

  • Княжі й боярські одяги

  • Біжутерія

  • КУЛЬТУРА

  • Будівництво Володимира Великого

  • Будівництво Ярослава Мудрого

  • Київська Софія

  • Мозаїки й фрески київської Софії

  • Саркофаги Софійської катедри

  • «Золоті Ворота»

  • Успенська церква Печерської Лаври

  • Два Михайлівські манастирі

  • Стінопис Михайлівського манастиря

  • «Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря

  • Кирилівська церква

  • Патріярх українського малярства - Олімпій

  • Спас на Берестові

  • Інші церкви великокняжого Києва

  • Різьбарські декорації києво-чернигівських церков

  • Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков

  • Будівництво Волині

  • Галицька архітектурна школа

  • Меценатство Данила й Володимира Васильковича

  • Ротонда в Горянах

  • Іконопис княжої доби

  • Мініятури й рукописна орнаментика

  • Емаль

  • Золотарство

  • Музика

  • Загальний погляд на мистецтво княжої України

  • ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ. Найстарша українська азбука

  • Народня словесність

  • Зарання українського шкільництва

  • Посторонні впливи

  • Кирило й Методій

  • Перекладне письменство

  • Оригінальне письменство

  • Літописи

  • Поетична творчість

  • Загальний погляд на письменство княжої України

  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Литовці й Литва

  • Боротьба за Галичину

  • Похід Казимира на Львів

  • Дмитро Детько

  • Облога Белза

  • Прилучення Галичини до Польщі

  • Дальша боротьба Польщі з Литвою

  • Похід 1366 р. і «вічний мир»

  • Литва займає Сіверщину

  • Литовсько-українська держава

  • Галицька політика Казимира

  • Володислав Опільський

  • Польсько-литовський договір у Креві

  • Поворот Галичини до Польщі

  • Похід Ядвиги на Галичину

  • Вінчання Ягайла з Ядвигою

  • Витовт

  • Свитригайло

  • Городненський трактат

  • Приєднання Сіверщини до Москви

  • Первопочини й зріст московського «государства»

  • Кримський ханат

  • Турки

  • Повстання Глинського

  • Доля Галичини

  • Повстання Мухи

  • Молдавсько-польські війни

  • Люблинська унія

  • Устрій і побут українських земель під Литвою

  • Стани

  • Уряд

  • Пани-Рада

  • Сойм

  • Право

  • УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ

  • Література

  • Церковне будівництво

  • Різьба

  • Малярство

  • Українське мистецтво на польських землях

  • Люблинський стінопис

  • Сандомирські фрески

  • Краківський стінопис

  • Станкове малярство

  • Мініятура

  • УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Поляки і Польща

  • Кольонізація

  • Становище української церкви

  • КОЗАЧЧИНА

  • Назва й первопочини козацтва

  • Остап Дашкевич

  • Дмитро Байда-Вишневецький

  • Іван Підкова

  • «Реформи» Баторія

  • Запоріжська Січ

  • Криштоф Косинський

  • Козаки й протитурецький союз

  • Северин Наливайко

  • Два табори

  • Самійло Кішка

  • Московська «смута»

  • Морські походи

  • ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА

  • Житомирська комісія

  • Цецорський погром

  • Перемога під Хотином

  • Характеристика Сагайдачного

  • Оліфер Остапович Голуб

  • Михайло Дорошенко

  • Куруківська угода

  • Повстання Тараса Трясила

  • Кодак

  • Повстання Павлюка

  • Гетьман Острянин

  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ.

  • Реформація на Україні

  • Передвістники відродження

  • Друкарство

  • «Львівська Русь»

  • Брацтва

  • Відновлення галицького владицтва

  • Іван Вишенський

  • Церковна унія

  • Берестейський собор

  • Манастирі, церкви і школи

  • Петро Могила

  • ХМЕЛЬНИЧЧИНА

  • Причини Хмельниччини

  • Почини повстання

  • Богдан Хмельницький

  • Союз з Кримом

  • Жовті Води

  • Корсунь

  • Переговори

  • Повстання черні

  • Пилявці

  • Львів і Замостя

  • У Києві і Переяславі

  • Перемога і мир під Зборовом

  • Козацька держава

  • Спроби порозуміння з Польщею

  • Молдавський похід

  • Берестечко

  • Мир під Білою Церквою

  • Перемога під Батогом

  • «Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка

  • Договір з Москвою

  • Війна з Польщею

  • Другий похід на Галичину

  • Окупація Білоруси

  • Виленський мир

  • Переговори зі Швецією і Семигородом

  • Приєднання західніх земель

  • Смерть Богдана Хмельницького

  • Характеристика Богдана Хмельницького

  • ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО

  • Іван Виговський

  • Внутрішня політика

  • Загранична політика

  • Відносини до Москви

  • Бунт Пушкаря

  • Розрив з Московщиною

  • Переговори з Польщею

  • Гадяцька умова

  • Конотопська перемога

  • Уступлення Виговського

  • Кінець Виговського

  • Юрась Хмельниченко

  • Переяславський договір 1659 р.

  • Московське засилля

  • Чуднівський похід і занепад Хмельниченка

  • ПЕТРО ДОРОШЕНКО

  • Павло Тетеря

  • Іван Брюховецький

  • Польський похід на Лівоберіжжя

  • Правобічне повстання

  • Умови Брюховецького з Москвою

  • Війна з Московщиною

  • Петро Дорошенко

  • Союз з Туреччиною

  • Похід на Галичину

  • Кінець Дорошенка

  • Дамян Многогрішний

  • Глухівські статті

  • Конотопська рада

  • «Князь Сарматії»

  • Іван Самійлович

  • «Вічний мир»

  • Скасування автономії української церкви

  • Кримський похід

  • ІВАН МАЗЕПА Вибір Івана Мазепи

  • Мазепа

  • Боротьба з Кримом

  • Повстання Петрика

  • Універсал Петрика

  • «Гетьманство» Петрика

  • Північна війна

  • Семен Палій

  • Мазепа на Правоберіжжю

  • Зрада Кочубея й Іскри

  • Похід Карла XII на Україну

  • Загибіль Батурина

  • Полтава

  • Кінець Мазепи й народини «мазепинства»

  • Пилип Орлик

  • Орликова конституція

  • Похід Орлика на Україну

  • УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Іван Скоропадський

  • «Малоросійська Колєгія»

  • Павло Полуботок

  • Гетьман Данило Апостол

  • Поворот запоріжців на Україну

  • Відновлення гетьманства

  • Кирило Розумовський

  • Скасування гетьманства

  • Запоріжжя під московською рукою

  • Зруйнування Січі

  • Нова Січ

  • Кубанська козаччина

  • Місія Капніста

  • ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА

  • Гайдамаччина

  • Повстання 1734 р.

  • Коліївщина

  • Доля Галичини

  • Хмельниччина

  • Унія

  • Опришківство

  • Упадок Польщі

  • УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ.

  • Гетьман

  • Рада старшин

  • Територіяльний розподіл і адміністрація

  • Полки

  • Військо

  • Скарб

  • Торговля

  • Суспільні кляси

  • Міщанство

  • Духовенство

  • Селянство

  • Освіта й шкільництво

  • Україна в очах чужинців

  • Слобідщина

  • ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ.

  • Полємічне письменство

  • Драматичне письменство

  • Вертеп

  • Вірші

  • Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»

  • Григорій Сковорода

  • На досвітках нової доби

  • ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ. Ренесансове будівництво і різьба на Україні

  • Книжкова графіка

  • Деревляне будівництво

  • «Козацький барок»

  • Реставраційна праця митрополита Петра Могили

  • Українське будівництво за часів Хмельницького

  • Доба Мазепи

  • Світське будівництво Гетьманщини

  • Галицьке малярство XVII ст.

  • Рококо

  • Клясицизм на Україні

  • Мистецтво Слобідщини

  • Загальна характеристика

  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • «Енеїда» І. Котляревського

  • «Котляревщина»

  • Підземна Україна

  • «Сонце в Чигирині»

  • Харківський гурток

  • Культурне життя Правоберіжжя

  • Кирило-Методіївське Брацтво

  • Миколаївська реакція

  • «Київська козаччина»

  • Відродження на Західній Україні

  • Йосифинські реформи

  • Історична доля й недоля Закарпаття

  • Відень, Перемишль, Львів

  • «Зоря»

  • «Русалка Дністрова»

  • «ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ 1848 рік

  • Перша австрійська конституція

  • На святоюрській горі

  • «Головна Руська Рада»

  • «Будьмо народом!»

  • «Руский Собор»

  • «Зоря Галицкая»

  • Словянський Зїзд у Празі

  • Перші галицькі вибори

  • Знесення панщини

  • Культурно-освітня організація

  • «Зїзд руських учених»

  • Літературне пожнивя 1848 року

  • «Слово Перестороги»

  • Приборкання революції

  • Бомбардація Львова

  • Справа поділу Галичини

  • Селянське ополчення в 1848-49 рр.

  • Перша українська військова формація в Галичині

  • 1848 рік на Буковині й Закарпаттю

  • НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО Українське «народництво»

  • «Сповідь» В. Антоновича

  • «Громади» на Україні

  • Знесення кріпацтва

  • Шевченко

  • Народини українофільства

  • Указ 1876 р.

  • Михайло Драгоманів

  • Українство в польських державно-творчих концепціях

  • Від «свідомого українства» до самостійництва

  • ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860)

  • Галичина - українським Піємонтом

  • «Азбучна війна»

  • Перемога орієнтації на Росію

  • «Просвіта»

  • Угодова акція Ю. Лаврівського

  • Україна, як обєкт міжнародньої політики

  • Розклад москвофільства

  • «Змартвихвстанці»

  • Куліш у Львові

  • «Народня Рада»

  • Молода Україна

  • Повстання радикальної партії

  • «Нова ера»

  • Рік ювилеїв

  • Повстання націонал-демократичної партії

  • «Відродження» галицького москвофільства

  • Боротьба за український університет у Львові

  • Гасло Самостійної України

  • Ще одна польсько-українська угода

  • В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ Перед бурею

  • «Український Народе!»

  • Українська справа й воєнна орієнтація

  • Військова організація

  • Українські Січові Стрільці

  • Бій на Маківці

  • «Союз Визволення України»

  • Під чоботом воєнного мольоха

  • Галичина під московською окупацією

  • Між двох сил

  • Відокремлення Галичини

  • Революція

  • Перший універсал

  • Четвертий Універсал

  • Більшовицький наступ

  • Берестейський мир

  • Умови Берестейського Миру

  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Гетьманський переворот

  • «Геть з Австрією!»

  • Українська Національна Рада

  • Перед вибухом

  • Львівські бої

  • Державний переворот у краю

  • Бої за Львів

  • Друга офензива на Львів

  • Вовчухівська кампанія

  • Галицький фронт і Придніпрянщина

  • Голод набоїв

  • Травнева офензива поляків

  • Голіруч на противника

  • Протигетьманське повстання й Директорія УНР

  • Акт зєдинення

  • Симон Петлюра

  • Відворот і розвал

  • В чотирокутнику смерти

  • Кінець УГА

  • Організація Галицької Армії

  • Доля підвалин Української Державности в Галичині

  • Статут для Галичини

  • Уряд ЗУНР «без землі»

  • «Воєвідська» автономія Галичини

  • Рішення Ради Амбасадорів

  • Розбіжними шляхами

  • Умова з Польщею

  • Українські частини в польському «поході на Київ»

  • Початки й організація Армії УНР

  • Праця над будовою Української Державности

  • Доля окраїн

  • Епільог

  • НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

  • Наука

  • Українська образотворчість під чужим небом

  • На рідному грунті

  • Музика

  • ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи