Розділ ««Поучення дітям»»

Велика історія України

Залишаючи своє «Поучення», Володимир Мономах не був надто оргінальним. Залишив його Ярослав, не полінувався зробити цього й Святослав Ярославич. Писав його Мономах «на санях», що треба розуміти «напередодні смерти», бо як відомо в ті часи возили в нас небіщиків на санях, чи зима чи літо. «Послухайте мене, коли не все, то прийміть бодай половину!» - починає Мономах навчальну частину свого поучення. І мов для пояснення своїх законодатних праць, говорить: «Не позволяйте сильним нищити слабих. Самі розсудіть справу вдовиці. Не вбивайте ні винного ні невинного, навіть коли заслужить на смерть, не губіть душі людини. Переїздючи по своїх землях, не позволяйте службі кривдити ні своїх ні чужих, ні в селах ні на полях - щоби вас не проклинали. Де пристанете, напійте й нагодуйте вбогого, особливож уважайте на чужинців, звідкіляб вони не прийшли, малий чи великий, чи в посольстві. Коли не можете їх чимнебудь обдарувати, то дайте їм їсти й пити, бо вони потім розносять про чоловіка славу чи неславу по всіх землях. Навідайте хворого, проведіть покійника, не минайте людини, не привітавшись й не сказавши їй доброго слова. Старих шануйте як батьків, молодих, як братів. Дома не лінуйтеся, але всього догляньте, не спускайтеся на суддю ані на молодшого дружинника, щоб не насміхалися ті, що приходять до вас ані з вашого дому, ані з вашого обіду. На війні не здавайтеся на воєводів, сторожі самі наладнуйте, а вночі, не забезпечивши вояків не лягайте спати й рано встаньте. Зброї не скидайте з себе швидко, не розглянувшися довкола, бо через неввагу людина гине несподівано. Любіть свої жінки, але не давайте їм влади над собою. Коли знаєте щось доброго, того не забувайте, колиж не знаєте, того навчіться».

Давши стільки гарних формою і змістом поучень, й виявивши себе неабияким письменником-афористом. Мономах оповідає про своє життя, вичисляє свої воєнні походи, працю при управі своїх земель та заходи, як забезпечити українську державу зверху й утривалити її лад у середині. Оповідає він не так для памяти потомности, як для прикладу й науки своїм наслідникам, що їм радить бути заєдно сміливими й не лякатися смерти ні на війні ні дома, бо мовляв нам призначено місце, де маємо вмерти й від того не спасе нас ніяка сила ані обережність.

Мстислав Мономахович

Другого дня по смерти Володимира Мономаха засів на київському престолі його син Мстислав. Претендентів на Київ тоді вже не було, а ті, що й малиб на київський престіл апетит, не мали сили, щоб його добути. До тогож Мстислав виявився гідним наслідником свого батька й свідомо та доцільно продовжував його політику. Подібно як Мономах, що вмів поставити решту князів у деяку вассальну залежність від себе (його славне «приходи, коли тебе покличу» та «у всьому слухатися», що ними кінчалася кожна умова Мономаха з приборканим князем) Мстислав утримує київський престіл на висоті, на якій поставив його Мономах; Літопис називає його «великим», як і батька, хвалить його за підтримування боротьби з половцями й взагалі признає його семилітнє володіння за один з світліших моментів минулого.

Сам Мстислав мав крім Києва ще Новгород і Смоленськ, а з його братів - Вячеслав княжив у Турові, Андрій у Володимирі, Ярополк у Переяславі, а Юрій у Ростові-Суздалі. При великій любови родини Мономаховичів, Мстислав був справжнім паном на Україні й був, каже Томашівський «останній київський князь, який підтримував щі традицію часів Ярослава, та якого імя мало так би сказати европейську стійність». Сам жонатий з шведською королівною, віддав дочки в Швецію, Данію та Візантію.

У Чернигові сидів, якийсь час, останній з Святославичів - Ярослав, поки не прогнав його звідтіля (1127) син Олега Святославича Всеволод. Припадок хотів, що одного й тогож року (1124) померли оба Ростиславичі - Василько й Володар, залишаючи по двох сині при чому Володаревичі - Володимир і Ростислав почали боротьбу за наслідство. Переможцем з боротьби вийшов остаточно Володимир Володаревич, прозваний Володимирком, що й був справжнім творцем великого й сильного галицького князівства.

Про саму боротьбу знаємо небагато. Сварка почалася поміж Володаревичами, Володимиром і Ростиславом, за яким станули Мстиславі і сини Василька. Володимир закликав собі угрів, але коли вони не прийшли на час, Володимир мусів піти на переговори, що відбулися в Щирці. Переговори не довели до нічого й боротьба тривала далі, але остаточно Ростислав утримався таки при своїй перемиській волости.

В 1127 р. рушив Мстислав з великими силами («чотирма дорогами») проти полоцьких князів, що пробували відвоювати собі Минську волость. Зразу примусив їх до покори, але коли згодом вони знову почали бунтуватися проти нього, й насилати на нього половців, він піч шов на них походом удруге (1130) й виарештувавши пятьох полоцьких князів, вислав їх на заслання до Царгороду. Цілу Білорусь приєднав Мстислав до Києва й це був останній акт «збирання земель». Крі» щасливих походів на половців, Мстислав ходив на ятвягів та на Литву, але ці походи не мали більшої політичної ваги.

Мстислав був останнім з київських князів, яким вдалося утримав ти ідею одноцільности української держави, та які спіраючися на праві старшинства, вміли бути справжніми патріярхами для решти княжих родів. Правда, й по ньому трапляються талановиті та енергічні і князі, що пробують піти слідами Володимира й Ярослава, але це здебільша не вдається, а що найважніше, осередком притяганий перестає вже бути мати українських городів Київ.

Наступний розділ:

Ярополк Мономахович


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Велика історія України» автора Голубец Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«Поучення дітям»“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ Праісторія

  • Старша камяна доба

  • Новіша камяна доба

  • Доба металів

  • Греки

  • Кімерійці

  • Скити

  • Сармати

  • Аляни

  • Бесси, костобоки й карпи

  • Бастарни

  • Готи

  • Гуни

  • Болгари

  • Авари

  • Хозари

  • СЛОВЯНИ

  • Арійці

  • Словяни

  • Розселення словян

  • Анти

  • Словянські племена

  • Поляни

  • Сіверяни

  • Деревляни

  • Уличі і Тиверці

  • Дуліби

  • Хорвати

  • Родовий устрій

  • Племя

  • Влада

  • Торгівля

  • Городи

  • ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київ, мати українських городів

  • Перекази та історія

  • Під владою хозар

  • Варяги

  • Варяги у Новгороді

  • Русь

  • Варяги - Русь на Чорному Морі

  • Аскольд і Дир

  • Похід на Царгород 860 р.

  • ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА Початки князювання Олега

  • Держава Олега

  • Торгівля

  • Похід Олега на Царгород

  • Другий договір з Греками

  • Походи на Каспійське море

  • Смерть Олега

  • Ігор

  • Похід Ігоря на Царгород

  • Договір Ігоря з греками

  • Похід на Каспій і Закавказзя

  • Смерть Ігоря

  • Ольга

  • Помста Ольги

  • Війна з деревлянами

  • Подорож Ольги до Царгорода

  • Посольство до Німеччини

  • Охрещення Ольги

  • СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК Святослав

  • Перший похід на Болгарію

  • Напад печенігів на Київ

  • Другий похід на Болгарію

  • Війна з Візантією

  • Оборона Преслави

  • Бої під Доростолом

  • Останній бій

  • Замирення

  • Договір Святослава

  • Смерть Святослава

  • Характеристика перших князів

  • КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ Давній краєвид України

  • Ловецтво

  • Рибальство

  • Бжільництво

  • Хліборобство

  • Скотарство

  • Одяг

  • Їжа

  • Будівництво

  • Обстанова

  • Вірування

  • Сварог

  • Дажбог

  • Стрибог

  • Перун

  • Велес

  • Інші боги

  • Храми

  • Ідоли

  • Пережитки поганства

  • Подружжя

  • Похорони

  • Тризна

  • Про що говорять кургани

  • Посуд

  • Біжутерія

  • Характеристика поганської культури

  • ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ Святославові сини

  • Володимир добуває Київ

  • Доля княгинь

  • Обєднання держави

  • Боротьба з печенігами

  • Переказ про Кожемяку

  • Білгородський кисіль

  • Союз з Візантією

  • Війна за Крим

  • Почини христіянства на Україні

  • Володимир поганином

  • Володимир шукає нової віри

  • Хрещення України

  • Організація церкви

  • Устав Володимира

  • Чужосторонні місії на Україні

  • Наслідки христіянства

  • Шкільництво й освіта

  • Відносини до сусідів

  • Організація держави

  • Відношення до громади

  • Смерть Володимира

  • Характеристика Володимира

  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

  • Святополк Окаяний

  • Бій під Любечом

  • Мстислав Сміливий

  • Боротьба за Червенські Городи

  • Розгром печенігів

  • Закордонна політика

  • Анна Ярославна

  • «Тесть Европи»

  • Мрії про Царгород

  • Культурна праця Ярослава

  • Церква

  • Освіта

  • «Руська Правда»

  • Будівництво

  • Монета

  • Характеристика Ярослава

  • Смерть Ярослава

  • ЯРОСЛАВИЧІ

  • Ізяслав

  • Торки

  • Половці

  • Київське повстання

  • Всеслав

  • Поворот Ізяслава

  • Посольство до папи Григорія VII

  • Князювання Святослава

  • Ізяслав у Київі

  • Похорони Ізяслава

  • Всеволод

  • Ізгої

  • Відокремлення Галичини

  • Політика Всеволода

  • Святополк

  • Половці

  • Шолудивий Буняк

  • Олег Святославич

  • Любецький зїзд

  • Осліплення Василька

  • Оповідання літопису

  • Сповідь Василька

  • Акція Мономаха

  • Бій під Перемишлем

  • Перемога над половцями

  • Евшан-зілля

  • Смерть Святополка

  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Київське наслідство

  • Смерть Ярослава Ярополковича

  • Становище Мономаха

  • Законодавство

  • Закордонна політика

  • Характеристика Мономаха

  • «Поучення дітям»
  • Ярополк Мономахович

  • ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Всеволод Олегович

  • Ігор Олегович

  • Ізяслав Мстиславич

  • Юрій Мономахович

  • Смерть князя Ігоря

  • Боротьба Юрія за Київ

  • Ростислав Мстиславич

  • Юрій Суздальський

  • Мстислав Ізяславич

  • Андрій Юрієвич Боголюбський

  • Зруйнування Києва

  • Протиполовецька кампанія

  • Похід Ігоря Святославича

  • «Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»

  • Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма:

  • Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу:

  • Рюрик Ростислави

  • Роман Мстиславич

  • Другий розгром Києва

  • Похід Романа на половців

  • Відокремлення земель Київської Держави

  • ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ

  • Ростислав Володимирич

  • Ростиславичі

  • Володимирко

  • Іван Берладник

  • Смерть Володимирка

  • Характеристика Володимирка

  • Ярослав Осьмомисл

  • Бій під Теребовлею

  • Вплив бояр на князя

  • Палатна революція

  • Смерть Ярослава Осьмомисла

  • Галицька міжусобиця

  • Олег Настасин

  • Володимир Ярославич

  • Роман Мстиславич у Галичі

  • Мадярська окупація

  • Похід і смерть Ростислава Берладинича

  • Поворот Володимира Ярославича

  • Волинь

  • «Валінана»

  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Роман Мстиславич

  • Роман Мстиславич в історичній традиції

  • Значіння Романа

  • Боротьба за Романову спадщину

  • Володимир Ігоревич

  • Міжусобиця поміж Ігоревичами

  • Галицька метушня

  • Мадярська інвазія

  • Боротьба Ігоревичів з боярами

  • Перший похід Данила на Галичину

  • Вокняження Данила

  • Володислав Самозванець

  • Мадярсько-польська змова

  • Мстислав Удачний

  • Другий виступ Данила Романовича

  • Татари

  • Зїзд князів

  • Бій над Калкою

  • Становище Мстислава Мстиславича

  • Союз Данила з австрійським герцогом

  • Друга поява татар на Україні

  • Боярська сваволя

  • Бій під Ярославом

  • Татарщина

  • Звязки з папою

  • Коронація Данила

  • Боротьба за наслідство по Бабенбергах

  • Люблинська земля

  • Литва

  • «Татарські люди»

  • Характеристика короля Данила Романовича

  • Король-будівничий

  • Василько Романович

  • Лев Данилович

  • Смерть Войшелка

  • Краківський престіл і Люблинська земля

  • Здобутки на Закарпаттю

  • Звязки з татарами

  • Володимир Василькович

  • Покорення ятвягів

  • Остання воля Володимира

  • Мстислав Данилович

  • Смерть Даниловичів

  • Король Юрій Львович

  • Андрій та Лев Юрієвичі

  • Болеслав Тройденович

  • Вишеградський договір

  • Смерть Болеслава-Юрія

  • Любарт Гедимінович

  • ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ Громада і князь

  • Князі поміж собою

  • Дружина

  • Військова сила

  • Княжий двір

  • Суспільні кляси

  • Право

  • Судівництво

  • Процес

  • Господарство

  • Торговля

  • Монетна справа

  • Державний скарб

  • Церковна організація

  • Манастирі й чернецтво

  • Родина і становище жінки

  • Батьки і діти

  • Світла й тіни старого побуту

  • «Слово про хміль»

  • День українського вельможі

  • Княжі й боярські одяги

  • Біжутерія

  • КУЛЬТУРА

  • Будівництво Володимира Великого

  • Будівництво Ярослава Мудрого

  • Київська Софія

  • Мозаїки й фрески київської Софії

  • Саркофаги Софійської катедри

  • «Золоті Ворота»

  • Успенська церква Печерської Лаври

  • Два Михайлівські манастирі

  • Стінопис Михайлівського манастиря

  • «Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря

  • Кирилівська церква

  • Патріярх українського малярства - Олімпій

  • Спас на Берестові

  • Інші церкви великокняжого Києва

  • Різьбарські декорації києво-чернигівських церков

  • Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков

  • Будівництво Волині

  • Галицька архітектурна школа

  • Меценатство Данила й Володимира Васильковича

  • Ротонда в Горянах

  • Іконопис княжої доби

  • Мініятури й рукописна орнаментика

  • Емаль

  • Золотарство

  • Музика

  • Загальний погляд на мистецтво княжої України

  • ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ. Найстарша українська азбука

  • Народня словесність

  • Зарання українського шкільництва

  • Посторонні впливи

  • Кирило й Методій

  • Перекладне письменство

  • Оригінальне письменство

  • Літописи

  • Поетична творчість

  • Загальний погляд на письменство княжої України

  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Литовці й Литва

  • Боротьба за Галичину

  • Похід Казимира на Львів

  • Дмитро Детько

  • Облога Белза

  • Прилучення Галичини до Польщі

  • Дальша боротьба Польщі з Литвою

  • Похід 1366 р. і «вічний мир»

  • Литва займає Сіверщину

  • Литовсько-українська держава

  • Галицька політика Казимира

  • Володислав Опільський

  • Польсько-литовський договір у Креві

  • Поворот Галичини до Польщі

  • Похід Ядвиги на Галичину

  • Вінчання Ягайла з Ядвигою

  • Витовт

  • Свитригайло

  • Городненський трактат

  • Приєднання Сіверщини до Москви

  • Первопочини й зріст московського «государства»

  • Кримський ханат

  • Турки

  • Повстання Глинського

  • Доля Галичини

  • Повстання Мухи

  • Молдавсько-польські війни

  • Люблинська унія

  • Устрій і побут українських земель під Литвою

  • Стани

  • Уряд

  • Пани-Рада

  • Сойм

  • Право

  • УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ

  • Література

  • Церковне будівництво

  • Різьба

  • Малярство

  • Українське мистецтво на польських землях

  • Люблинський стінопис

  • Сандомирські фрески

  • Краківський стінопис

  • Станкове малярство

  • Мініятура

  • УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Поляки і Польща

  • Кольонізація

  • Становище української церкви

  • КОЗАЧЧИНА

  • Назва й первопочини козацтва

  • Остап Дашкевич

  • Дмитро Байда-Вишневецький

  • Іван Підкова

  • «Реформи» Баторія

  • Запоріжська Січ

  • Криштоф Косинський

  • Козаки й протитурецький союз

  • Северин Наливайко

  • Два табори

  • Самійло Кішка

  • Московська «смута»

  • Морські походи

  • ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА

  • Житомирська комісія

  • Цецорський погром

  • Перемога під Хотином

  • Характеристика Сагайдачного

  • Оліфер Остапович Голуб

  • Михайло Дорошенко

  • Куруківська угода

  • Повстання Тараса Трясила

  • Кодак

  • Повстання Павлюка

  • Гетьман Острянин

  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ.

  • Реформація на Україні

  • Передвістники відродження

  • Друкарство

  • «Львівська Русь»

  • Брацтва

  • Відновлення галицького владицтва

  • Іван Вишенський

  • Церковна унія

  • Берестейський собор

  • Манастирі, церкви і школи

  • Петро Могила

  • ХМЕЛЬНИЧЧИНА

  • Причини Хмельниччини

  • Почини повстання

  • Богдан Хмельницький

  • Союз з Кримом

  • Жовті Води

  • Корсунь

  • Переговори

  • Повстання черні

  • Пилявці

  • Львів і Замостя

  • У Києві і Переяславі

  • Перемога і мир під Зборовом

  • Козацька держава

  • Спроби порозуміння з Польщею

  • Молдавський похід

  • Берестечко

  • Мир під Білою Церквою

  • Перемога під Батогом

  • «Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка

  • Договір з Москвою

  • Війна з Польщею

  • Другий похід на Галичину

  • Окупація Білоруси

  • Виленський мир

  • Переговори зі Швецією і Семигородом

  • Приєднання західніх земель

  • Смерть Богдана Хмельницького

  • Характеристика Богдана Хмельницького

  • ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО

  • Іван Виговський

  • Внутрішня політика

  • Загранична політика

  • Відносини до Москви

  • Бунт Пушкаря

  • Розрив з Московщиною

  • Переговори з Польщею

  • Гадяцька умова

  • Конотопська перемога

  • Уступлення Виговського

  • Кінець Виговського

  • Юрась Хмельниченко

  • Переяславський договір 1659 р.

  • Московське засилля

  • Чуднівський похід і занепад Хмельниченка

  • ПЕТРО ДОРОШЕНКО

  • Павло Тетеря

  • Іван Брюховецький

  • Польський похід на Лівоберіжжя

  • Правобічне повстання

  • Умови Брюховецького з Москвою

  • Війна з Московщиною

  • Петро Дорошенко

  • Союз з Туреччиною

  • Похід на Галичину

  • Кінець Дорошенка

  • Дамян Многогрішний

  • Глухівські статті

  • Конотопська рада

  • «Князь Сарматії»

  • Іван Самійлович

  • «Вічний мир»

  • Скасування автономії української церкви

  • Кримський похід

  • ІВАН МАЗЕПА Вибір Івана Мазепи

  • Мазепа

  • Боротьба з Кримом

  • Повстання Петрика

  • Універсал Петрика

  • «Гетьманство» Петрика

  • Північна війна

  • Семен Палій

  • Мазепа на Правоберіжжю

  • Зрада Кочубея й Іскри

  • Похід Карла XII на Україну

  • Загибіль Батурина

  • Полтава

  • Кінець Мазепи й народини «мазепинства»

  • Пилип Орлик

  • Орликова конституція

  • Похід Орлика на Україну

  • УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Іван Скоропадський

  • «Малоросійська Колєгія»

  • Павло Полуботок

  • Гетьман Данило Апостол

  • Поворот запоріжців на Україну

  • Відновлення гетьманства

  • Кирило Розумовський

  • Скасування гетьманства

  • Запоріжжя під московською рукою

  • Зруйнування Січі

  • Нова Січ

  • Кубанська козаччина

  • Місія Капніста

  • ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА

  • Гайдамаччина

  • Повстання 1734 р.

  • Коліївщина

  • Доля Галичини

  • Хмельниччина

  • Унія

  • Опришківство

  • Упадок Польщі

  • УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ.

  • Гетьман

  • Рада старшин

  • Територіяльний розподіл і адміністрація

  • Полки

  • Військо

  • Скарб

  • Торговля

  • Суспільні кляси

  • Міщанство

  • Духовенство

  • Селянство

  • Освіта й шкільництво

  • Україна в очах чужинців

  • Слобідщина

  • ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ.

  • Полємічне письменство

  • Драматичне письменство

  • Вертеп

  • Вірші

  • Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»

  • Григорій Сковорода

  • На досвітках нової доби

  • ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ. Ренесансове будівництво і різьба на Україні

  • Книжкова графіка

  • Деревляне будівництво

  • «Козацький барок»

  • Реставраційна праця митрополита Петра Могили

  • Українське будівництво за часів Хмельницького

  • Доба Мазепи

  • Світське будівництво Гетьманщини

  • Галицьке малярство XVII ст.

  • Рококо

  • Клясицизм на Україні

  • Мистецтво Слобідщини

  • Загальна характеристика

  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • «Енеїда» І. Котляревського

  • «Котляревщина»

  • Підземна Україна

  • «Сонце в Чигирині»

  • Харківський гурток

  • Культурне життя Правоберіжжя

  • Кирило-Методіївське Брацтво

  • Миколаївська реакція

  • «Київська козаччина»

  • Відродження на Західній Україні

  • Йосифинські реформи

  • Історична доля й недоля Закарпаття

  • Відень, Перемишль, Львів

  • «Зоря»

  • «Русалка Дністрова»

  • «ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ 1848 рік

  • Перша австрійська конституція

  • На святоюрській горі

  • «Головна Руська Рада»

  • «Будьмо народом!»

  • «Руский Собор»

  • «Зоря Галицкая»

  • Словянський Зїзд у Празі

  • Перші галицькі вибори

  • Знесення панщини

  • Культурно-освітня організація

  • «Зїзд руських учених»

  • Літературне пожнивя 1848 року

  • «Слово Перестороги»

  • Приборкання революції

  • Бомбардація Львова

  • Справа поділу Галичини

  • Селянське ополчення в 1848-49 рр.

  • Перша українська військова формація в Галичині

  • 1848 рік на Буковині й Закарпаттю

  • НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО Українське «народництво»

  • «Сповідь» В. Антоновича

  • «Громади» на Україні

  • Знесення кріпацтва

  • Шевченко

  • Народини українофільства

  • Указ 1876 р.

  • Михайло Драгоманів

  • Українство в польських державно-творчих концепціях

  • Від «свідомого українства» до самостійництва

  • ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860)

  • Галичина - українським Піємонтом

  • «Азбучна війна»

  • Перемога орієнтації на Росію

  • «Просвіта»

  • Угодова акція Ю. Лаврівського

  • Україна, як обєкт міжнародньої політики

  • Розклад москвофільства

  • «Змартвихвстанці»

  • Куліш у Львові

  • «Народня Рада»

  • Молода Україна

  • Повстання радикальної партії

  • «Нова ера»

  • Рік ювилеїв

  • Повстання націонал-демократичної партії

  • «Відродження» галицького москвофільства

  • Боротьба за український університет у Львові

  • Гасло Самостійної України

  • Ще одна польсько-українська угода

  • В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ Перед бурею

  • «Український Народе!»

  • Українська справа й воєнна орієнтація

  • Військова організація

  • Українські Січові Стрільці

  • Бій на Маківці

  • «Союз Визволення України»

  • Під чоботом воєнного мольоха

  • Галичина під московською окупацією

  • Між двох сил

  • Відокремлення Галичини

  • Революція

  • Перший універсал

  • Четвертий Універсал

  • Більшовицький наступ

  • Берестейський мир

  • Умови Берестейського Миру

  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Гетьманський переворот

  • «Геть з Австрією!»

  • Українська Національна Рада

  • Перед вибухом

  • Львівські бої

  • Державний переворот у краю

  • Бої за Львів

  • Друга офензива на Львів

  • Вовчухівська кампанія

  • Галицький фронт і Придніпрянщина

  • Голод набоїв

  • Травнева офензива поляків

  • Голіруч на противника

  • Протигетьманське повстання й Директорія УНР

  • Акт зєдинення

  • Симон Петлюра

  • Відворот і розвал

  • В чотирокутнику смерти

  • Кінець УГА

  • Організація Галицької Армії

  • Доля підвалин Української Державности в Галичині

  • Статут для Галичини

  • Уряд ЗУНР «без землі»

  • «Воєвідська» автономія Галичини

  • Рішення Ради Амбасадорів

  • Розбіжними шляхами

  • Умова з Польщею

  • Українські частини в польському «поході на Київ»

  • Початки й організація Армії УНР

  • Праця над будовою Української Державности

  • Доля окраїн

  • Епільог

  • НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

  • Наука

  • Українська образотворчість під чужим небом

  • На рідному грунті

  • Музика

  • ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи