Розділ «Галицька архітектурна школа»

Велика історія України

Упадок Києва, як політичного центра, супроводять яркі прояви його культурної знемоги. Київське духовенство, письменники, мистці й ремісники, примушені шукати собі нових захистів для своєї праці. Одні тягнуть у Суздаль, до Володимира над Клязмою, другі йдуть на захід, до центрів нової. Галицько-волинської Держави. Творці нового політичного організму, тої міри, що Ярослав Осьмомисл, Данило Романович та Володимир Василькович, дбають не тільки про успіхи внутрішньої й закордонної політики, але й про створення пригожих умов для розвитку духовної й матеріяльної культури краю.

Географічне положення й безпосередні звязки Галичини й Володимирії з европейським Заходом, причинюються до помітного ослаблення старих, візантійських традицій у користь нових, зразу романських а з черги готицьких форм в образотворчому мистецтві. Нові стилеві елєменти проникають в західньо-українське мистецтво спровола; попавши на грунт з високо розвинутою культурою, не приймаються безрозбірно й безкритично, як це є звичайно з «останнім криком моди» в культурно недорозвинених громадянств. Навпаки, українські архітекти, різьбарі й малярі, засвоюють собі нові мистецькі ідеї якслід підготовані для їх органічного втілення в досьогочасну культурну скарбницю. Так звана «галицька архітектурна школа», це і є вірне, стилеве очеркнення для памятників західньо-українського, середньовічного будівництва, що в них стара, візантійська традиція злилася з новою романщиною в живу й оригінальну цілість.

Про найстарший памятник галицького будівництва - перемиську катедру св. Івана, що її збудував князь Володар Ростиславич (†1124) знаємо тільки з нотатки польського історика Длугоша. По його словам була це будівля «найкращим способом збудована з квадратного каменя». Під церквою були гробниці. Коли в 1412 р. переїздив через Перемишль король Ягайло, закинув йому якийсь німець з окруження, ніби він підтримує «схизматиків». Щоби змити з себе цю «образу»; Ягайло відібрав катедру від українців і дав латинникам. Не помогли «гіркі ридання, крики й сльози українського духовенства та народу, що вважали це великою кривдою і образою своєї віри», як говорить про цю подію польський історик Длугош. Згодом святойванську катедру розібрали й, обмивши кожній її камінь «від схизми» в Сяні, збудували пресвітерію нинішньої, латинської катедри.

З нагоди обновлювання лат. катедри в Перемишлі найдено камяну плиту з вирізьбленою на ній постатю мущини в боярському колпаку. Дехто з дослідників висловив думку, що це є нагробник князя Володаря Ростиславича…

Для нас пропав найстарший памятник західньо-українського будівництва безповоротно. Не краща доля зустріла й пізніші церкви княжого Галича.

На просторі старого Галича найдено останки фундаментів біля 30 церковних будівель, але тільки одна-одинока церква Пантелеймона (нині костел Станислава) збереглася до нас бодай до висоти крівлі, разом з своїми різьбарськими окрасами й характеристичними для візантійсько-романського будівництва розподілом мас.

Після старої, галицької катедри Богородиці, залишилася тільки память в історичній традиції та документах. Збудована в XII ст. мала три, а може й пять нав, її склепіння спіралися на луках (літописних «комарах») і була приспосіблена до фортечних завдань. Після 1255 р. гине по ній память і слід. В XVII ст., на її церквищу збудував перемиський владика Марко Шумлянський нинішну Успенську церкву в Крилосі, дуже поруйновану москалями підчас світової війни.

Одною з більших, розмірами, церков старого Галича була Спаська, (19.7х17 метрів), що її добре збережені фундаменти найдено на горі, званій Карпиця. Повстала вона в половині XII ст. була трьохнавна й трьохапсидна, при чому її поземий плян наближувався до квадрату. В румовищах спаської церкви найдено багато відламків різьбарських окрас та оловяну печатку єпископа Кузьми з XII ст.

Негірше від спаських збереглися фундаменти невідомої з назви церкви, найдені 6 км на захід від міста, над р. Лімницею, під митрополичим лісом, званим Дібровою. Розмір її трьохнавного заложення (20х14.5 м.) найбільший з усіх галицьких церков XII- XIII ст.Кладка фундаментів дуже сильна й дбайлива в доборі та укладі матеріялу. Дехто з дослідників думав, що на фундаментах під Дібровою стояла колись галицька катедра. Незабутній дослідник галицьких румовищ І. Шараневич дійшов до висновку, що побудована на цих виїмково сильних і тривких фундаментах будівля, була не так обширна, як висока й тому найвеличавіша, а може й найстарша церква княжого Галича.

Одною з церков княжої фундації, що зберігалася ще дуже довго, бо аж до XVIII ст. була церква Іллі, що її останки найдено біля самого с. Крилосу. Іще в 1786 р. стояв цілий її зруб, хоч і без крівлі. Розібрано її щойно на початку минулого сторіччя, а матеріал з неї вжито на будову митрополичої палати. Ілінська церква була збудована на особливому поземному пляні. її центральну наву творила ротонда, з пресвітерією, в три четверті кола, від сходу й прямокутним бабинцем від заходу.

«Коли відкинемо прямокутний бабинець, то матимемо перед собою тип західньо-романської ротонди. Плян цеї трьохдільної, камяної церкви старокнязівської доби, для нас дуже цінний і може вказувати на якісь звязки українського, камяного будівництва XII-XIII ст. з деревляним будівництвом, де основним типом є теж трьохдільна (трьохзрубна) будова, у виді трьох квадратів чи восьмикутників, розставлених по одній лінії зі сходу на захід». (В. Січинський.)

В румовищах Ілінської церкви найдено останки різьбленого одвірка в формі осьмигранних кольонок і валків з архівольти, покритих рослинним орнаментом. Була вона збудована не пізніше XIII ст. з тесаного каміння й у цілости засклеплена.

З поменчих галицьких церков слід згадати підвалини однонавної, Благовіщенської церкви, найдені на урочищу «Церквищі» поміж Крилосом і його присілком Четвертками. Вона була тежтрьохдільна, складена з прямокутної головної нави, дещо вужчої пресвітерії й полукруглої апсиди. В 1884 р. відкопано тут гарно збережений шматок долівки, вимощеної поливяними плитками (кахлями) що творили цікаву, килимову композицію. Крім цього найдено в румовищах відломки різьбарської декорації церкви, а між вими різьблену голову льва, щось у роді романських «хімер», якими закінчувалися камяні ринви тих часів.

На залуківській височині, на т. зв. Карповім Гаю, найдено прецікаві своєю формою фундаменти многокутної будівлі (т. зв… полігону) невідомого призначення. Можливо, що була це мала капличка, а може і невисока вежа.

Таким чином з усіх будівель княжого Галича одній тілько церкві Пантелеймона довелося своїм збереженим корпусом, репрезентувати архітектуру і різьбарство свого часу.

Збудована около 1200 р. збереглася пантелеймонівська церква до висоту крівлі. Її пізно-ренесансова, точніше раннє-барокова, цегляна надбудова з бляшаною крівлею й ніби-готицькою дзвіничкою (сигнатуркою) датується XVI сторіччям. Коли перемінено нашу церкву на костел Станислава - невідомо. Ще в XIV ст. була вона в українських руках, в XVI ст. застаємо вже в ній загосподарованих францісканів.

Поземний плян пантелеймонівської церкви (19.50х17 м.) трьохнавний, центробанний, характеристичний для україно-візантійськрго будівництва. Головна й одинока центральна баня спіралася на чотирьох масивних стовпах, що розділяли тягар бані й склепінь поодиноких піль луками на стіни, зглядно виступаючі з них полустовпи (пілястри). Характеристичне, що замкнений стовпами простір (6.10х6.60 м.), не має форми квадрату, але видовженого, в напрямі вівтаря, прямокутника й тому можна би думати, що сперта на ньому баня, була не кругла, а еліптична.

Після збереженої долішньої частини храму, та з порівнання до інших памятників українського, середньовічного будівництва, можнаб відтворити собі первісний вигляд цілости паятелеймонівської церкви. Без сумніву, царювала над цілістю баня, на високому підбаннику, Подібно, як зовнішні стіни збережених апсид, підбанник був украшений стрункими полукольонами, полученими поміж собою луками, над вузькими вікнами. Само покриття бані могло бути або сферичне, прилягаюче до такогож склепіння, або шатрове чи конусове. Більшість памятників тогочасного будівництва має сферичне перекриття, а хвиляста лінія крівель сталася в нас, подекуди, типовою. Розміри о невелику церкву освічував, мабуть, тільки один ряд вікон, що з них одно, хоча в зміненій формі, збереглося на чоловій стіні (фасаді). Входів було два - головний від заходу й бічний від полудня, оба обрамовані різьбленими одвірками (порталями). Особливо величавий і цінний, своїм мистецьким виконанням і сталевою видержанністю, головний порталь. Він утворений з двох виступів і двох пар кольон, зєдинених почвірним луком (архівольтою), та наче камяний вівтар висовується з чолової стіни храму. Перша пара кольон сперта на аттицьких «підошвах» (базах) має кісткові голови (капітелі) створені з чотирьох полукруглих щитів, вершками в низ. Капітелі другої пари кольон «кошикові», створені зі стилізованих, листяних китиць, викуваних у камені з надзвичайним смаком. Властиві капітелі єднаються з «подушкою» (плінтою) в органічну цілість: орнаментика плінт є продовженням орнаментики капітелів.

Черени другої пари кольон творять вязку гладкого пруття, з романи ська перевязаного посередині. На капітелях кольон і виступах порталю спірається пошевка (гзимс) покрита різьбленою орнаментикою рослинних мотивів. На гзимсі спірається полукругла архівольта, розчленована згідно з кольонами й виступами долішньої частини порталю. Кольоиам відповідають різьблені валки, один украшений мотивом крученої лінії (спіралі), другий мотивом плетених ліній та розет.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Велика історія України» автора Голубец Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Галицька архітектурна школа“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ Праісторія

  • Старша камяна доба

  • Новіша камяна доба

  • Доба металів

  • Греки

  • Кімерійці

  • Скити

  • Сармати

  • Аляни

  • Бесси, костобоки й карпи

  • Бастарни

  • Готи

  • Гуни

  • Болгари

  • Авари

  • Хозари

  • СЛОВЯНИ

  • Арійці

  • Словяни

  • Розселення словян

  • Анти

  • Словянські племена

  • Поляни

  • Сіверяни

  • Деревляни

  • Уличі і Тиверці

  • Дуліби

  • Хорвати

  • Родовий устрій

  • Племя

  • Влада

  • Торгівля

  • Городи

  • ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київ, мати українських городів

  • Перекази та історія

  • Під владою хозар

  • Варяги

  • Варяги у Новгороді

  • Русь

  • Варяги - Русь на Чорному Морі

  • Аскольд і Дир

  • Похід на Царгород 860 р.

  • ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА Початки князювання Олега

  • Держава Олега

  • Торгівля

  • Похід Олега на Царгород

  • Другий договір з Греками

  • Походи на Каспійське море

  • Смерть Олега

  • Ігор

  • Похід Ігоря на Царгород

  • Договір Ігоря з греками

  • Похід на Каспій і Закавказзя

  • Смерть Ігоря

  • Ольга

  • Помста Ольги

  • Війна з деревлянами

  • Подорож Ольги до Царгорода

  • Посольство до Німеччини

  • Охрещення Ольги

  • СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК Святослав

  • Перший похід на Болгарію

  • Напад печенігів на Київ

  • Другий похід на Болгарію

  • Війна з Візантією

  • Оборона Преслави

  • Бої під Доростолом

  • Останній бій

  • Замирення

  • Договір Святослава

  • Смерть Святослава

  • Характеристика перших князів

  • КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ Давній краєвид України

  • Ловецтво

  • Рибальство

  • Бжільництво

  • Хліборобство

  • Скотарство

  • Одяг

  • Їжа

  • Будівництво

  • Обстанова

  • Вірування

  • Сварог

  • Дажбог

  • Стрибог

  • Перун

  • Велес

  • Інші боги

  • Храми

  • Ідоли

  • Пережитки поганства

  • Подружжя

  • Похорони

  • Тризна

  • Про що говорять кургани

  • Посуд

  • Біжутерія

  • Характеристика поганської культури

  • ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ Святославові сини

  • Володимир добуває Київ

  • Доля княгинь

  • Обєднання держави

  • Боротьба з печенігами

  • Переказ про Кожемяку

  • Білгородський кисіль

  • Союз з Візантією

  • Війна за Крим

  • Почини христіянства на Україні

  • Володимир поганином

  • Володимир шукає нової віри

  • Хрещення України

  • Організація церкви

  • Устав Володимира

  • Чужосторонні місії на Україні

  • Наслідки христіянства

  • Шкільництво й освіта

  • Відносини до сусідів

  • Організація держави

  • Відношення до громади

  • Смерть Володимира

  • Характеристика Володимира

  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

  • Святополк Окаяний

  • Бій під Любечом

  • Мстислав Сміливий

  • Боротьба за Червенські Городи

  • Розгром печенігів

  • Закордонна політика

  • Анна Ярославна

  • «Тесть Европи»

  • Мрії про Царгород

  • Культурна праця Ярослава

  • Церква

  • Освіта

  • «Руська Правда»

  • Будівництво

  • Монета

  • Характеристика Ярослава

  • Смерть Ярослава

  • ЯРОСЛАВИЧІ

  • Ізяслав

  • Торки

  • Половці

  • Київське повстання

  • Всеслав

  • Поворот Ізяслава

  • Посольство до папи Григорія VII

  • Князювання Святослава

  • Ізяслав у Київі

  • Похорони Ізяслава

  • Всеволод

  • Ізгої

  • Відокремлення Галичини

  • Політика Всеволода

  • Святополк

  • Половці

  • Шолудивий Буняк

  • Олег Святославич

  • Любецький зїзд

  • Осліплення Василька

  • Оповідання літопису

  • Сповідь Василька

  • Акція Мономаха

  • Бій під Перемишлем

  • Перемога над половцями

  • Евшан-зілля

  • Смерть Святополка

  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Київське наслідство

  • Смерть Ярослава Ярополковича

  • Становище Мономаха

  • Законодавство

  • Закордонна політика

  • Характеристика Мономаха

  • «Поучення дітям»

  • Ярополк Мономахович

  • ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Всеволод Олегович

  • Ігор Олегович

  • Ізяслав Мстиславич

  • Юрій Мономахович

  • Смерть князя Ігоря

  • Боротьба Юрія за Київ

  • Ростислав Мстиславич

  • Юрій Суздальський

  • Мстислав Ізяславич

  • Андрій Юрієвич Боголюбський

  • Зруйнування Києва

  • Протиполовецька кампанія

  • Похід Ігоря Святославича

  • «Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»

  • Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма:

  • Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу:

  • Рюрик Ростислави

  • Роман Мстиславич

  • Другий розгром Києва

  • Похід Романа на половців

  • Відокремлення земель Київської Держави

  • ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ

  • Ростислав Володимирич

  • Ростиславичі

  • Володимирко

  • Іван Берладник

  • Смерть Володимирка

  • Характеристика Володимирка

  • Ярослав Осьмомисл

  • Бій під Теребовлею

  • Вплив бояр на князя

  • Палатна революція

  • Смерть Ярослава Осьмомисла

  • Галицька міжусобиця

  • Олег Настасин

  • Володимир Ярославич

  • Роман Мстиславич у Галичі

  • Мадярська окупація

  • Похід і смерть Ростислава Берладинича

  • Поворот Володимира Ярославича

  • Волинь

  • «Валінана»

  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Роман Мстиславич

  • Роман Мстиславич в історичній традиції

  • Значіння Романа

  • Боротьба за Романову спадщину

  • Володимир Ігоревич

  • Міжусобиця поміж Ігоревичами

  • Галицька метушня

  • Мадярська інвазія

  • Боротьба Ігоревичів з боярами

  • Перший похід Данила на Галичину

  • Вокняження Данила

  • Володислав Самозванець

  • Мадярсько-польська змова

  • Мстислав Удачний

  • Другий виступ Данила Романовича

  • Татари

  • Зїзд князів

  • Бій над Калкою

  • Становище Мстислава Мстиславича

  • Союз Данила з австрійським герцогом

  • Друга поява татар на Україні

  • Боярська сваволя

  • Бій під Ярославом

  • Татарщина

  • Звязки з папою

  • Коронація Данила

  • Боротьба за наслідство по Бабенбергах

  • Люблинська земля

  • Литва

  • «Татарські люди»

  • Характеристика короля Данила Романовича

  • Король-будівничий

  • Василько Романович

  • Лев Данилович

  • Смерть Войшелка

  • Краківський престіл і Люблинська земля

  • Здобутки на Закарпаттю

  • Звязки з татарами

  • Володимир Василькович

  • Покорення ятвягів

  • Остання воля Володимира

  • Мстислав Данилович

  • Смерть Даниловичів

  • Король Юрій Львович

  • Андрій та Лев Юрієвичі

  • Болеслав Тройденович

  • Вишеградський договір

  • Смерть Болеслава-Юрія

  • Любарт Гедимінович

  • ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ Громада і князь

  • Князі поміж собою

  • Дружина

  • Військова сила

  • Княжий двір

  • Суспільні кляси

  • Право

  • Судівництво

  • Процес

  • Господарство

  • Торговля

  • Монетна справа

  • Державний скарб

  • Церковна організація

  • Манастирі й чернецтво

  • Родина і становище жінки

  • Батьки і діти

  • Світла й тіни старого побуту

  • «Слово про хміль»

  • День українського вельможі

  • Княжі й боярські одяги

  • Біжутерія

  • КУЛЬТУРА

  • Будівництво Володимира Великого

  • Будівництво Ярослава Мудрого

  • Київська Софія

  • Мозаїки й фрески київської Софії

  • Саркофаги Софійської катедри

  • «Золоті Ворота»

  • Успенська церква Печерської Лаври

  • Два Михайлівські манастирі

  • Стінопис Михайлівського манастиря

  • «Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря

  • Кирилівська церква

  • Патріярх українського малярства - Олімпій

  • Спас на Берестові

  • Інші церкви великокняжого Києва

  • Різьбарські декорації києво-чернигівських церков

  • Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков

  • Будівництво Волині

  • Галицька архітектурна школа
  • Меценатство Данила й Володимира Васильковича

  • Ротонда в Горянах

  • Іконопис княжої доби

  • Мініятури й рукописна орнаментика

  • Емаль

  • Золотарство

  • Музика

  • Загальний погляд на мистецтво княжої України

  • ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ. Найстарша українська азбука

  • Народня словесність

  • Зарання українського шкільництва

  • Посторонні впливи

  • Кирило й Методій

  • Перекладне письменство

  • Оригінальне письменство

  • Літописи

  • Поетична творчість

  • Загальний погляд на письменство княжої України

  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Литовці й Литва

  • Боротьба за Галичину

  • Похід Казимира на Львів

  • Дмитро Детько

  • Облога Белза

  • Прилучення Галичини до Польщі

  • Дальша боротьба Польщі з Литвою

  • Похід 1366 р. і «вічний мир»

  • Литва займає Сіверщину

  • Литовсько-українська держава

  • Галицька політика Казимира

  • Володислав Опільський

  • Польсько-литовський договір у Креві

  • Поворот Галичини до Польщі

  • Похід Ядвиги на Галичину

  • Вінчання Ягайла з Ядвигою

  • Витовт

  • Свитригайло

  • Городненський трактат

  • Приєднання Сіверщини до Москви

  • Первопочини й зріст московського «государства»

  • Кримський ханат

  • Турки

  • Повстання Глинського

  • Доля Галичини

  • Повстання Мухи

  • Молдавсько-польські війни

  • Люблинська унія

  • Устрій і побут українських земель під Литвою

  • Стани

  • Уряд

  • Пани-Рада

  • Сойм

  • Право

  • УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ

  • Література

  • Церковне будівництво

  • Різьба

  • Малярство

  • Українське мистецтво на польських землях

  • Люблинський стінопис

  • Сандомирські фрески

  • Краківський стінопис

  • Станкове малярство

  • Мініятура

  • УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Поляки і Польща

  • Кольонізація

  • Становище української церкви

  • КОЗАЧЧИНА

  • Назва й первопочини козацтва

  • Остап Дашкевич

  • Дмитро Байда-Вишневецький

  • Іван Підкова

  • «Реформи» Баторія

  • Запоріжська Січ

  • Криштоф Косинський

  • Козаки й протитурецький союз

  • Северин Наливайко

  • Два табори

  • Самійло Кішка

  • Московська «смута»

  • Морські походи

  • ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА

  • Житомирська комісія

  • Цецорський погром

  • Перемога під Хотином

  • Характеристика Сагайдачного

  • Оліфер Остапович Голуб

  • Михайло Дорошенко

  • Куруківська угода

  • Повстання Тараса Трясила

  • Кодак

  • Повстання Павлюка

  • Гетьман Острянин

  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ.

  • Реформація на Україні

  • Передвістники відродження

  • Друкарство

  • «Львівська Русь»

  • Брацтва

  • Відновлення галицького владицтва

  • Іван Вишенський

  • Церковна унія

  • Берестейський собор

  • Манастирі, церкви і школи

  • Петро Могила

  • ХМЕЛЬНИЧЧИНА

  • Причини Хмельниччини

  • Почини повстання

  • Богдан Хмельницький

  • Союз з Кримом

  • Жовті Води

  • Корсунь

  • Переговори

  • Повстання черні

  • Пилявці

  • Львів і Замостя

  • У Києві і Переяславі

  • Перемога і мир під Зборовом

  • Козацька держава

  • Спроби порозуміння з Польщею

  • Молдавський похід

  • Берестечко

  • Мир під Білою Церквою

  • Перемога під Батогом

  • «Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка

  • Договір з Москвою

  • Війна з Польщею

  • Другий похід на Галичину

  • Окупація Білоруси

  • Виленський мир

  • Переговори зі Швецією і Семигородом

  • Приєднання західніх земель

  • Смерть Богдана Хмельницького

  • Характеристика Богдана Хмельницького

  • ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО

  • Іван Виговський

  • Внутрішня політика

  • Загранична політика

  • Відносини до Москви

  • Бунт Пушкаря

  • Розрив з Московщиною

  • Переговори з Польщею

  • Гадяцька умова

  • Конотопська перемога

  • Уступлення Виговського

  • Кінець Виговського

  • Юрась Хмельниченко

  • Переяславський договір 1659 р.

  • Московське засилля

  • Чуднівський похід і занепад Хмельниченка

  • ПЕТРО ДОРОШЕНКО

  • Павло Тетеря

  • Іван Брюховецький

  • Польський похід на Лівоберіжжя

  • Правобічне повстання

  • Умови Брюховецького з Москвою

  • Війна з Московщиною

  • Петро Дорошенко

  • Союз з Туреччиною

  • Похід на Галичину

  • Кінець Дорошенка

  • Дамян Многогрішний

  • Глухівські статті

  • Конотопська рада

  • «Князь Сарматії»

  • Іван Самійлович

  • «Вічний мир»

  • Скасування автономії української церкви

  • Кримський похід

  • ІВАН МАЗЕПА Вибір Івана Мазепи

  • Мазепа

  • Боротьба з Кримом

  • Повстання Петрика

  • Універсал Петрика

  • «Гетьманство» Петрика

  • Північна війна

  • Семен Палій

  • Мазепа на Правоберіжжю

  • Зрада Кочубея й Іскри

  • Похід Карла XII на Україну

  • Загибіль Батурина

  • Полтава

  • Кінець Мазепи й народини «мазепинства»

  • Пилип Орлик

  • Орликова конституція

  • Похід Орлика на Україну

  • УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Іван Скоропадський

  • «Малоросійська Колєгія»

  • Павло Полуботок

  • Гетьман Данило Апостол

  • Поворот запоріжців на Україну

  • Відновлення гетьманства

  • Кирило Розумовський

  • Скасування гетьманства

  • Запоріжжя під московською рукою

  • Зруйнування Січі

  • Нова Січ

  • Кубанська козаччина

  • Місія Капніста

  • ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА

  • Гайдамаччина

  • Повстання 1734 р.

  • Коліївщина

  • Доля Галичини

  • Хмельниччина

  • Унія

  • Опришківство

  • Упадок Польщі

  • УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ.

  • Гетьман

  • Рада старшин

  • Територіяльний розподіл і адміністрація

  • Полки

  • Військо

  • Скарб

  • Торговля

  • Суспільні кляси

  • Міщанство

  • Духовенство

  • Селянство

  • Освіта й шкільництво

  • Україна в очах чужинців

  • Слобідщина

  • ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ.

  • Полємічне письменство

  • Драматичне письменство

  • Вертеп

  • Вірші

  • Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»

  • Григорій Сковорода

  • На досвітках нової доби

  • ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ. Ренесансове будівництво і різьба на Україні

  • Книжкова графіка

  • Деревляне будівництво

  • «Козацький барок»

  • Реставраційна праця митрополита Петра Могили

  • Українське будівництво за часів Хмельницького

  • Доба Мазепи

  • Світське будівництво Гетьманщини

  • Галицьке малярство XVII ст.

  • Рококо

  • Клясицизм на Україні

  • Мистецтво Слобідщини

  • Загальна характеристика

  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • «Енеїда» І. Котляревського

  • «Котляревщина»

  • Підземна Україна

  • «Сонце в Чигирині»

  • Харківський гурток

  • Культурне життя Правоберіжжя

  • Кирило-Методіївське Брацтво

  • Миколаївська реакція

  • «Київська козаччина»

  • Відродження на Західній Україні

  • Йосифинські реформи

  • Історична доля й недоля Закарпаття

  • Відень, Перемишль, Львів

  • «Зоря»

  • «Русалка Дністрова»

  • «ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ 1848 рік

  • Перша австрійська конституція

  • На святоюрській горі

  • «Головна Руська Рада»

  • «Будьмо народом!»

  • «Руский Собор»

  • «Зоря Галицкая»

  • Словянський Зїзд у Празі

  • Перші галицькі вибори

  • Знесення панщини

  • Культурно-освітня організація

  • «Зїзд руських учених»

  • Літературне пожнивя 1848 року

  • «Слово Перестороги»

  • Приборкання революції

  • Бомбардація Львова

  • Справа поділу Галичини

  • Селянське ополчення в 1848-49 рр.

  • Перша українська військова формація в Галичині

  • 1848 рік на Буковині й Закарпаттю

  • НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО Українське «народництво»

  • «Сповідь» В. Антоновича

  • «Громади» на Україні

  • Знесення кріпацтва

  • Шевченко

  • Народини українофільства

  • Указ 1876 р.

  • Михайло Драгоманів

  • Українство в польських державно-творчих концепціях

  • Від «свідомого українства» до самостійництва

  • ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860)

  • Галичина - українським Піємонтом

  • «Азбучна війна»

  • Перемога орієнтації на Росію

  • «Просвіта»

  • Угодова акція Ю. Лаврівського

  • Україна, як обєкт міжнародньої політики

  • Розклад москвофільства

  • «Змартвихвстанці»

  • Куліш у Львові

  • «Народня Рада»

  • Молода Україна

  • Повстання радикальної партії

  • «Нова ера»

  • Рік ювилеїв

  • Повстання націонал-демократичної партії

  • «Відродження» галицького москвофільства

  • Боротьба за український університет у Львові

  • Гасло Самостійної України

  • Ще одна польсько-українська угода

  • В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ Перед бурею

  • «Український Народе!»

  • Українська справа й воєнна орієнтація

  • Військова організація

  • Українські Січові Стрільці

  • Бій на Маківці

  • «Союз Визволення України»

  • Під чоботом воєнного мольоха

  • Галичина під московською окупацією

  • Між двох сил

  • Відокремлення Галичини

  • Революція

  • Перший універсал

  • Четвертий Універсал

  • Більшовицький наступ

  • Берестейський мир

  • Умови Берестейського Миру

  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Гетьманський переворот

  • «Геть з Австрією!»

  • Українська Національна Рада

  • Перед вибухом

  • Львівські бої

  • Державний переворот у краю

  • Бої за Львів

  • Друга офензива на Львів

  • Вовчухівська кампанія

  • Галицький фронт і Придніпрянщина

  • Голод набоїв

  • Травнева офензива поляків

  • Голіруч на противника

  • Протигетьманське повстання й Директорія УНР

  • Акт зєдинення

  • Симон Петлюра

  • Відворот і розвал

  • В чотирокутнику смерти

  • Кінець УГА

  • Організація Галицької Армії

  • Доля підвалин Української Державности в Галичині

  • Статут для Галичини

  • Уряд ЗУНР «без землі»

  • «Воєвідська» автономія Галичини

  • Рішення Ради Амбасадорів

  • Розбіжними шляхами

  • Умова з Польщею

  • Українські частини в польському «поході на Київ»

  • Початки й організація Армії УНР

  • Праця над будовою Української Державности

  • Доля окраїн

  • Епільог

  • НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

  • Наука

  • Українська образотворчість під чужим небом

  • На рідному грунті

  • Музика

  • ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи