Розділ «Зруйнування Києва»

Велика історія України

Похід князів на Київ, улаштований на початку 1169 р. заскочив Мстислава неприготованим. Його військо пішло на допомогу синові Романові до Новгороду й на місці залишилася невеличка частина дружини.

«Ціла хмара українських князів посунула нищити Київ, на славу його північного супірника» - завважує М. Грушівський…

Хоч і без потрібних сил та підготування, Мстислав рішив боронитися. Колиж зрада чорноклобуцьких ватаг дозволила противникам обійти Київ ззаду, Мстислав вийшов з Києва й подався з недобитками на Волинь.

Дня 8 березня 1169 р. опанували українські князі під проводом суздальця - Мстислава, сина Андрія Боголюбського столицю України й кинулися її нищити:

«Смольняне, суздальці, чернигівці грабили Поділ, Гору й манастирі, Софію, Десятинну Богородицю й не було нікому, нівідки милосердя: церкви горіли, христіян убивали та брали в неволю. Церкви обдирали з ікон, книг, риз, і дзвони всі позабирали». Так описує літописець руїну Києва, спричинену князями, підюдженими суздальським ворогом, що звівши собі кубельце на півночі, рішив остаточно розправитися з південним супірником. Київ, що втратив уже вагу політичного центра, приваблював ще до себе своїм багатством і культурою й їх треба було знищити й розграбити, щоб дати змогу розвинутися північному Володимирові над Клязмою.

Князем у Києві доручив Андрій Боголюбський призначити свого молодшого брата Гліба Юрієвича, проти якого на початку 1170 р. виправився Мстислав Ізяславич. Йому вдалося вернути собі Київ, але не на довго. Під напором нового походу союзних військ Мстислав знову покинув Київ й пішов на Волинь, де розхорувався й помер. За кілька місяців помер і Гліб Юрієвич, по якому покликали Ростиславичі на київський стіл свого дядька Володимира Мстиславича; що то був одним з найзавзятіших противників Мстислава в боротьбі за Київ. Але й він не прокняжив у Києві довго. Помер за кілька місяців, а київський стіл зайняв, з доручення Андрія Боголюбського, Роман Ростиславич. Засівши на київському столі в липні 1171 р. просидів він на ньому до початку 1172 р. коли то разом з своїми братами стратив ласку Андрія й був «випрошений» з Києва. Ростиславичі попробували непослухати, прогнали Андрієвого брата Всеволода й посадили в Києві Рюрика Ростиславича, але це привело до нового походу Андрія на Київ літом 1173 р. Літопис, що надає цьому походові великої ваги й подекуди прибільшує сили північного ворога, нараховує 50.000 суздальського війська, що рушило на Київ. З Андрієм пішли всі залежні від нього князі а з ними, як добровольці - Олеговичі, що при конфлікті Андрія з Ростиславичами надіялися добути собі київський стіл. Особливу злість мав Андрій на Мстислава Ростиславича, що не тільки не послухав його наказу вступитися з «Руської Землі», а ще й насміявся над ним - обстриг Андрієвого посла й казав переказати Андрієві: «Ми тебе досі мали за батька з любови, колиж ти до нас прислав послів з такими словами, наче не до князів а до підручних, простих людей, то роби що знаєш і хай діється божа воля».

Прочувши про похід Андрія, Ростиславичі не зважилися протиставитися йому в Києві. Вони обсадили київські пригороди - Білгород та Вишгород, а Давид кинувся за допомогою в Галичину.

Андрій був надто певний перемоги й дав наказ своїм воєводам привести йому Мстислава Ростиславича живим; але це не належало до легких завдань. Мстислав, укріпився в Вишгороді й вийшов ворогові назустріч та привитав його сильним боєм:

«І був бій великий і стогін і крик ранених і голоси нелюдські. І можна було бачити, як ламалися списи, чути, як бряжчала зброя, а від копоту не було пізнати де їздець а де піший».

Облога Вишгорода тривала цілих два місяці, при чому Мстислав раз-у-раз виїздив з твердині й ширив переполох та зневіру серед ворогів. Між іншими він перетягнув на свій бік Ярослава, князя луцького, що теж маючи охоту на Київ приєднався до військ Андрія Боголюбського. Ростиславичі пообіцяли йому Київ, й він відступив від облоги Вишгороду. Коли це побачили союзники, кинулися вночі тікати з табору. Використали це Ростиславичі, вдарили на втікачів й набравши безліч полонених, повернулися зі славою й добиччю до Києва. Тут, згідно з умовою, посадили Ярослава луцького, саміж забрали собі київські волости.

Не подобалося це Святославові Всеволодичеві з Олеговичів. Під покришкою недодержання умови Ярославом, він нагнав його з Києва, а не думаючи залишатися в ньому, пограбив місто й відійшов. Тоді вернувся Ярослав до Києва й зігнав свою злість на киянах, що їх нібито за зраду обложив великою контрибуцією. Тимчасом Ростиславичам стало жаль Києва, що його так великодушно віддали Ярославові й вони звернулися до… Андрія Боголюбського, того самого, що перед ним так хоробро боронили своєї суверенности й попросили, щоб він «наділив» їх Києвом.

Щиро зрадів такою малодушністю Ростиславичів Андрій. Але хитрий суздалець не зразу відповів на покірну просьбу Ростиславичів. А там не вспів відповісти взагалі; згинув з рук власних бояр (1174 р.) після чого почалася в Суздальщині домашня війна, а з нею разом припинився, на якийсь час, вплив суздальської півночі на український південь. Щойно тоді, коли побідником в тій домашній війні вийшов брат Андрія Всеволод Юрієвич, й забезпечив своє самовладне становище в Ростово-Суздальщині, оживлюється вплив півночі на українську політику.

Тимчасом Ярослав луцький сам відрікся Києва коли побачив, що крім небезпечного титулу він йому нічого не приніс. Зараз таки зайняв його Роман Ростиславич Смоленський (1175). Але й він не загрів тут довго місця. Давний претендент на Київ Святослав Всеволодич з Олеговичів скориставши з того, що половці розгромили Ростиславичів під Раставцем, зібрав військо й прогнав Романа з Києва; а хоч Ростиславичі могли його відтіля виперти, то передбачуючи затяжну боротьбу, пішли з ним на угоду: залишили йому Київ з пустим титулом київського князя, а собі вимовили київські волости.

Своє обмеження до київського стола й пустого титулу відчув Святослав зразу як зневагу й пробував здобути собі справжню силу й повагу патріярха української землі. Навіть не завагався станути на прю з Всеволодом Суздальським й для цього затіяв складну політичну гру та широко закроєну воєнну кампанію, але програвши на всіх фронтах, остаточно погодився з своїм скромним становищем і заключив нову угоду з Ростиславичами (1181 р.) на старих умовах.

Наступний розділ:

Протиполовецька кампанія


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Велика історія України» автора Голубец Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зруйнування Києва“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ Праісторія

  • Старша камяна доба

  • Новіша камяна доба

  • Доба металів

  • Греки

  • Кімерійці

  • Скити

  • Сармати

  • Аляни

  • Бесси, костобоки й карпи

  • Бастарни

  • Готи

  • Гуни

  • Болгари

  • Авари

  • Хозари

  • СЛОВЯНИ

  • Арійці

  • Словяни

  • Розселення словян

  • Анти

  • Словянські племена

  • Поляни

  • Сіверяни

  • Деревляни

  • Уличі і Тиверці

  • Дуліби

  • Хорвати

  • Родовий устрій

  • Племя

  • Влада

  • Торгівля

  • Городи

  • ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Київ, мати українських городів

  • Перекази та історія

  • Під владою хозар

  • Варяги

  • Варяги у Новгороді

  • Русь

  • Варяги - Русь на Чорному Морі

  • Аскольд і Дир

  • Похід на Царгород 860 р.

  • ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА Початки князювання Олега

  • Держава Олега

  • Торгівля

  • Похід Олега на Царгород

  • Другий договір з Греками

  • Походи на Каспійське море

  • Смерть Олега

  • Ігор

  • Похід Ігоря на Царгород

  • Договір Ігоря з греками

  • Похід на Каспій і Закавказзя

  • Смерть Ігоря

  • Ольга

  • Помста Ольги

  • Війна з деревлянами

  • Подорож Ольги до Царгорода

  • Посольство до Німеччини

  • Охрещення Ольги

  • СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК Святослав

  • Перший похід на Болгарію

  • Напад печенігів на Київ

  • Другий похід на Болгарію

  • Війна з Візантією

  • Оборона Преслави

  • Бої під Доростолом

  • Останній бій

  • Замирення

  • Договір Святослава

  • Смерть Святослава

  • Характеристика перших князів

  • КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ Давній краєвид України

  • Ловецтво

  • Рибальство

  • Бжільництво

  • Хліборобство

  • Скотарство

  • Одяг

  • Їжа

  • Будівництво

  • Обстанова

  • Вірування

  • Сварог

  • Дажбог

  • Стрибог

  • Перун

  • Велес

  • Інші боги

  • Храми

  • Ідоли

  • Пережитки поганства

  • Подружжя

  • Похорони

  • Тризна

  • Про що говорять кургани

  • Посуд

  • Біжутерія

  • Характеристика поганської культури

  • ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ Святославові сини

  • Володимир добуває Київ

  • Доля княгинь

  • Обєднання держави

  • Боротьба з печенігами

  • Переказ про Кожемяку

  • Білгородський кисіль

  • Союз з Візантією

  • Війна за Крим

  • Почини христіянства на Україні

  • Володимир поганином

  • Володимир шукає нової віри

  • Хрещення України

  • Організація церкви

  • Устав Володимира

  • Чужосторонні місії на Україні

  • Наслідки христіянства

  • Шкільництво й освіта

  • Відносини до сусідів

  • Організація держави

  • Відношення до громади

  • Смерть Володимира

  • Характеристика Володимира

  • ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

  • Святополк Окаяний

  • Бій під Любечом

  • Мстислав Сміливий

  • Боротьба за Червенські Городи

  • Розгром печенігів

  • Закордонна політика

  • Анна Ярославна

  • «Тесть Европи»

  • Мрії про Царгород

  • Культурна праця Ярослава

  • Церква

  • Освіта

  • «Руська Правда»

  • Будівництво

  • Монета

  • Характеристика Ярослава

  • Смерть Ярослава

  • ЯРОСЛАВИЧІ

  • Ізяслав

  • Торки

  • Половці

  • Київське повстання

  • Всеслав

  • Поворот Ізяслава

  • Посольство до папи Григорія VII

  • Князювання Святослава

  • Ізяслав у Київі

  • Похорони Ізяслава

  • Всеволод

  • Ізгої

  • Відокремлення Галичини

  • Політика Всеволода

  • Святополк

  • Половці

  • Шолудивий Буняк

  • Олег Святославич

  • Любецький зїзд

  • Осліплення Василька

  • Оповідання літопису

  • Сповідь Василька

  • Акція Мономаха

  • Бій під Перемишлем

  • Перемога над половцями

  • Евшан-зілля

  • Смерть Святополка

  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ Київське наслідство

  • Смерть Ярослава Ярополковича

  • Становище Мономаха

  • Законодавство

  • Закордонна політика

  • Характеристика Мономаха

  • «Поучення дітям»

  • Ярополк Мономахович

  • ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

  • Всеволод Олегович

  • Ігор Олегович

  • Ізяслав Мстиславич

  • Юрій Мономахович

  • Смерть князя Ігоря

  • Боротьба Юрія за Київ

  • Ростислав Мстиславич

  • Юрій Суздальський

  • Мстислав Ізяславич

  • Андрій Юрієвич Боголюбський

  • Зруйнування Києва
  • Протиполовецька кампанія

  • Похід Ігоря Святославича

  • «Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового»

  • Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма:

  • Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу:

  • Рюрик Ростислави

  • Роман Мстиславич

  • Другий розгром Києва

  • Похід Романа на половців

  • Відокремлення земель Київської Держави

  • ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ

  • Ростислав Володимирич

  • Ростиславичі

  • Володимирко

  • Іван Берладник

  • Смерть Володимирка

  • Характеристика Володимирка

  • Ярослав Осьмомисл

  • Бій під Теребовлею

  • Вплив бояр на князя

  • Палатна революція

  • Смерть Ярослава Осьмомисла

  • Галицька міжусобиця

  • Олег Настасин

  • Володимир Ярославич

  • Роман Мстиславич у Галичі

  • Мадярська окупація

  • Похід і смерть Ростислава Берладинича

  • Поворот Володимира Ярославича

  • Волинь

  • «Валінана»

  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Роман Мстиславич

  • Роман Мстиславич в історичній традиції

  • Значіння Романа

  • Боротьба за Романову спадщину

  • Володимир Ігоревич

  • Міжусобиця поміж Ігоревичами

  • Галицька метушня

  • Мадярська інвазія

  • Боротьба Ігоревичів з боярами

  • Перший похід Данила на Галичину

  • Вокняження Данила

  • Володислав Самозванець

  • Мадярсько-польська змова

  • Мстислав Удачний

  • Другий виступ Данила Романовича

  • Татари

  • Зїзд князів

  • Бій над Калкою

  • Становище Мстислава Мстиславича

  • Союз Данила з австрійським герцогом

  • Друга поява татар на Україні

  • Боярська сваволя

  • Бій під Ярославом

  • Татарщина

  • Звязки з папою

  • Коронація Данила

  • Боротьба за наслідство по Бабенбергах

  • Люблинська земля

  • Литва

  • «Татарські люди»

  • Характеристика короля Данила Романовича

  • Король-будівничий

  • Василько Романович

  • Лев Данилович

  • Смерть Войшелка

  • Краківський престіл і Люблинська земля

  • Здобутки на Закарпаттю

  • Звязки з татарами

  • Володимир Василькович

  • Покорення ятвягів

  • Остання воля Володимира

  • Мстислав Данилович

  • Смерть Даниловичів

  • Король Юрій Львович

  • Андрій та Лев Юрієвичі

  • Болеслав Тройденович

  • Вишеградський договір

  • Смерть Болеслава-Юрія

  • Любарт Гедимінович

  • ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ Громада і князь

  • Князі поміж собою

  • Дружина

  • Військова сила

  • Княжий двір

  • Суспільні кляси

  • Право

  • Судівництво

  • Процес

  • Господарство

  • Торговля

  • Монетна справа

  • Державний скарб

  • Церковна організація

  • Манастирі й чернецтво

  • Родина і становище жінки

  • Батьки і діти

  • Світла й тіни старого побуту

  • «Слово про хміль»

  • День українського вельможі

  • Княжі й боярські одяги

  • Біжутерія

  • КУЛЬТУРА

  • Будівництво Володимира Великого

  • Будівництво Ярослава Мудрого

  • Київська Софія

  • Мозаїки й фрески київської Софії

  • Саркофаги Софійської катедри

  • «Золоті Ворота»

  • Успенська церква Печерської Лаври

  • Два Михайлівські манастирі

  • Стінопис Михайлівського манастиря

  • «Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря

  • Кирилівська церква

  • Патріярх українського малярства - Олімпій

  • Спас на Берестові

  • Інші церкви великокняжого Києва

  • Різьбарські декорації києво-чернигівських церков

  • Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков

  • Будівництво Волині

  • Галицька архітектурна школа

  • Меценатство Данила й Володимира Васильковича

  • Ротонда в Горянах

  • Іконопис княжої доби

  • Мініятури й рукописна орнаментика

  • Емаль

  • Золотарство

  • Музика

  • Загальний погляд на мистецтво княжої України

  • ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ. Найстарша українська азбука

  • Народня словесність

  • Зарання українського шкільництва

  • Посторонні впливи

  • Кирило й Методій

  • Перекладне письменство

  • Оригінальне письменство

  • Літописи

  • Поетична творчість

  • Загальний погляд на письменство княжої України

  • ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Литовці й Литва

  • Боротьба за Галичину

  • Похід Казимира на Львів

  • Дмитро Детько

  • Облога Белза

  • Прилучення Галичини до Польщі

  • Дальша боротьба Польщі з Литвою

  • Похід 1366 р. і «вічний мир»

  • Литва займає Сіверщину

  • Литовсько-українська держава

  • Галицька політика Казимира

  • Володислав Опільський

  • Польсько-литовський договір у Креві

  • Поворот Галичини до Польщі

  • Похід Ядвиги на Галичину

  • Вінчання Ягайла з Ядвигою

  • Витовт

  • Свитригайло

  • Городненський трактат

  • Приєднання Сіверщини до Москви

  • Первопочини й зріст московського «государства»

  • Кримський ханат

  • Турки

  • Повстання Глинського

  • Доля Галичини

  • Повстання Мухи

  • Молдавсько-польські війни

  • Люблинська унія

  • Устрій і побут українських земель під Литвою

  • Стани

  • Уряд

  • Пани-Рада

  • Сойм

  • Право

  • УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ

  • Література

  • Церковне будівництво

  • Різьба

  • Малярство

  • Українське мистецтво на польських землях

  • Люблинський стінопис

  • Сандомирські фрески

  • Краківський стінопис

  • Станкове малярство

  • Мініятура

  • УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ Поляки і Польща

  • Кольонізація

  • Становище української церкви

  • КОЗАЧЧИНА

  • Назва й первопочини козацтва

  • Остап Дашкевич

  • Дмитро Байда-Вишневецький

  • Іван Підкова

  • «Реформи» Баторія

  • Запоріжська Січ

  • Криштоф Косинський

  • Козаки й протитурецький союз

  • Северин Наливайко

  • Два табори

  • Самійло Кішка

  • Московська «смута»

  • Морські походи

  • ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА

  • Житомирська комісія

  • Цецорський погром

  • Перемога під Хотином

  • Характеристика Сагайдачного

  • Оліфер Остапович Голуб

  • Михайло Дорошенко

  • Куруківська угода

  • Повстання Тараса Трясила

  • Кодак

  • Повстання Павлюка

  • Гетьман Острянин

  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ.

  • Реформація на Україні

  • Передвістники відродження

  • Друкарство

  • «Львівська Русь»

  • Брацтва

  • Відновлення галицького владицтва

  • Іван Вишенський

  • Церковна унія

  • Берестейський собор

  • Манастирі, церкви і школи

  • Петро Могила

  • ХМЕЛЬНИЧЧИНА

  • Причини Хмельниччини

  • Почини повстання

  • Богдан Хмельницький

  • Союз з Кримом

  • Жовті Води

  • Корсунь

  • Переговори

  • Повстання черні

  • Пилявці

  • Львів і Замостя

  • У Києві і Переяславі

  • Перемога і мир під Зборовом

  • Козацька держава

  • Спроби порозуміння з Польщею

  • Молдавський похід

  • Берестечко

  • Мир під Білою Церквою

  • Перемога під Батогом

  • «Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка

  • Договір з Москвою

  • Війна з Польщею

  • Другий похід на Галичину

  • Окупація Білоруси

  • Виленський мир

  • Переговори зі Швецією і Семигородом

  • Приєднання західніх земель

  • Смерть Богдана Хмельницького

  • Характеристика Богдана Хмельницького

  • ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО

  • Іван Виговський

  • Внутрішня політика

  • Загранична політика

  • Відносини до Москви

  • Бунт Пушкаря

  • Розрив з Московщиною

  • Переговори з Польщею

  • Гадяцька умова

  • Конотопська перемога

  • Уступлення Виговського

  • Кінець Виговського

  • Юрась Хмельниченко

  • Переяславський договір 1659 р.

  • Московське засилля

  • Чуднівський похід і занепад Хмельниченка

  • ПЕТРО ДОРОШЕНКО

  • Павло Тетеря

  • Іван Брюховецький

  • Польський похід на Лівоберіжжя

  • Правобічне повстання

  • Умови Брюховецького з Москвою

  • Війна з Московщиною

  • Петро Дорошенко

  • Союз з Туреччиною

  • Похід на Галичину

  • Кінець Дорошенка

  • Дамян Многогрішний

  • Глухівські статті

  • Конотопська рада

  • «Князь Сарматії»

  • Іван Самійлович

  • «Вічний мир»

  • Скасування автономії української церкви

  • Кримський похід

  • ІВАН МАЗЕПА Вибір Івана Мазепи

  • Мазепа

  • Боротьба з Кримом

  • Повстання Петрика

  • Універсал Петрика

  • «Гетьманство» Петрика

  • Північна війна

  • Семен Палій

  • Мазепа на Правоберіжжю

  • Зрада Кочубея й Іскри

  • Похід Карла XII на Україну

  • Загибіль Батурина

  • Полтава

  • Кінець Мазепи й народини «мазепинства»

  • Пилип Орлик

  • Орликова конституція

  • Похід Орлика на Україну

  • УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ

  • Іван Скоропадський

  • «Малоросійська Колєгія»

  • Павло Полуботок

  • Гетьман Данило Апостол

  • Поворот запоріжців на Україну

  • Відновлення гетьманства

  • Кирило Розумовський

  • Скасування гетьманства

  • Запоріжжя під московською рукою

  • Зруйнування Січі

  • Нова Січ

  • Кубанська козаччина

  • Місія Капніста

  • ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА

  • Гайдамаччина

  • Повстання 1734 р.

  • Коліївщина

  • Доля Галичини

  • Хмельниччина

  • Унія

  • Опришківство

  • Упадок Польщі

  • УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ.

  • Гетьман

  • Рада старшин

  • Територіяльний розподіл і адміністрація

  • Полки

  • Військо

  • Скарб

  • Торговля

  • Суспільні кляси

  • Міщанство

  • Духовенство

  • Селянство

  • Освіта й шкільництво

  • Україна в очах чужинців

  • Слобідщина

  • ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ.

  • Полємічне письменство

  • Драматичне письменство

  • Вертеп

  • Вірші

  • Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів»

  • Григорій Сковорода

  • На досвітках нової доби

  • ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ. Ренесансове будівництво і різьба на Україні

  • Книжкова графіка

  • Деревляне будівництво

  • «Козацький барок»

  • Реставраційна праця митрополита Петра Могили

  • Українське будівництво за часів Хмельницького

  • Доба Мазепи

  • Світське будівництво Гетьманщини

  • Галицьке малярство XVII ст.

  • Рококо

  • Клясицизм на Україні

  • Мистецтво Слобідщини

  • Загальна характеристика

  • ВІДРОДЖЕННЯ

  • «Енеїда» І. Котляревського

  • «Котляревщина»

  • Підземна Україна

  • «Сонце в Чигирині»

  • Харківський гурток

  • Культурне життя Правоберіжжя

  • Кирило-Методіївське Брацтво

  • Миколаївська реакція

  • «Київська козаччина»

  • Відродження на Західній Україні

  • Йосифинські реформи

  • Історична доля й недоля Закарпаття

  • Відень, Перемишль, Львів

  • «Зоря»

  • «Русалка Дністрова»

  • «ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ 1848 рік

  • Перша австрійська конституція

  • На святоюрській горі

  • «Головна Руська Рада»

  • «Будьмо народом!»

  • «Руский Собор»

  • «Зоря Галицкая»

  • Словянський Зїзд у Празі

  • Перші галицькі вибори

  • Знесення панщини

  • Культурно-освітня організація

  • «Зїзд руських учених»

  • Літературне пожнивя 1848 року

  • «Слово Перестороги»

  • Приборкання революції

  • Бомбардація Львова

  • Справа поділу Галичини

  • Селянське ополчення в 1848-49 рр.

  • Перша українська військова формація в Галичині

  • 1848 рік на Буковині й Закарпаттю

  • НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО Українське «народництво»

  • «Сповідь» В. Антоновича

  • «Громади» на Україні

  • Знесення кріпацтва

  • Шевченко

  • Народини українофільства

  • Указ 1876 р.

  • Михайло Драгоманів

  • Українство в польських державно-творчих концепціях

  • Від «свідомого українства» до самостійництва

  • ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860)

  • Галичина - українським Піємонтом

  • «Азбучна війна»

  • Перемога орієнтації на Росію

  • «Просвіта»

  • Угодова акція Ю. Лаврівського

  • Україна, як обєкт міжнародньої політики

  • Розклад москвофільства

  • «Змартвихвстанці»

  • Куліш у Львові

  • «Народня Рада»

  • Молода Україна

  • Повстання радикальної партії

  • «Нова ера»

  • Рік ювилеїв

  • Повстання націонал-демократичної партії

  • «Відродження» галицького москвофільства

  • Боротьба за український університет у Львові

  • Гасло Самостійної України

  • Ще одна польсько-українська угода

  • В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ Перед бурею

  • «Український Народе!»

  • Українська справа й воєнна орієнтація

  • Військова організація

  • Українські Січові Стрільці

  • Бій на Маківці

  • «Союз Визволення України»

  • Під чоботом воєнного мольоха

  • Галичина під московською окупацією

  • Між двох сил

  • Відокремлення Галичини

  • Революція

  • Перший універсал

  • Четвертий Універсал

  • Більшовицький наступ

  • Берестейський мир

  • Умови Берестейського Миру

  • УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА

  • Гетьманський переворот

  • «Геть з Австрією!»

  • Українська Національна Рада

  • Перед вибухом

  • Львівські бої

  • Державний переворот у краю

  • Бої за Львів

  • Друга офензива на Львів

  • Вовчухівська кампанія

  • Галицький фронт і Придніпрянщина

  • Голод набоїв

  • Травнева офензива поляків

  • Голіруч на противника

  • Протигетьманське повстання й Директорія УНР

  • Акт зєдинення

  • Симон Петлюра

  • Відворот і розвал

  • В чотирокутнику смерти

  • Кінець УГА

  • Організація Галицької Армії

  • Доля підвалин Української Державности в Галичині

  • Статут для Галичини

  • Уряд ЗУНР «без землі»

  • «Воєвідська» автономія Галичини

  • Рішення Ради Амбасадорів

  • Розбіжними шляхами

  • Умова з Польщею

  • Українські частини в польському «поході на Київ»

  • Початки й організація Армії УНР

  • Праця над будовою Української Державности

  • Доля окраїн

  • Епільог

  • НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ

  • Наука

  • Українська образотворчість під чужим небом

  • На рідному грунті

  • Музика

  • ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи