Розділ «Частина друга Документи»

Історія польсько-українських конфліктів т.3

Нас довго ганяли по різних селах: із Седліск до Улюча, звідти до Яворника, довше ми затримались у Добрій. Лише у 1947 році нас забрали на Повернені землі. Там сказали: «Тепер уже мусите бути поляками». Нас відвезли до Новогрода, а пізніше до Беляви. Тут я почала клопотання про виїзд до Канади. Завдяки допомозі моїх сестер я отримала згоду американської влади на виїзд, що тоді було важкою справою. За порадою і допомогою знайомого єврея з мого села я зробила подання президентові. Як виняток, я отримала дозвіл і почала готувати документи. Очевидно, що треба було поїхати до Павлокоми. Поїхала. Ані сліду від представництва влади. Усе треба було вирішувати у Динові. В опустілій Павлокомі зустріла небагато людей. Я боялась, і мене боялись. Кілька родин існувало на руїнах і на згарищах. Кожний боявся власної тіні. За документами послали мене до Динова. Там вимагали свідоцтво про смерть мого чоловіка. Я давала докази, приводила свідків, присягала, що бачила поляків, які вбивали, що чула їхні розмови, впізнаю їх. Але суд вперто твердив, що це УПА знищила польське село Павлокому. Щоб довести смерть чоловіка, влаштували слідство і через три місяці видали такий документ:

Сигн. Зг. 11/49

4 листопада 1949 року

ПОСТАНОВА Гродський Суд у Динові в особі Судді гр. мгр. Ст. Пастежа, за участі писаря ст. реєстр. М. Ванке, у справі по зверненню Александри Поточної, яка проживає у Павлокомі Бжозівського повіту, щодо визнання померлим її чоловіка Ігнація — після проведеного розгляду постановив: визнати Ігнація Поточного, сина Анджея і Катажини Соколік, який народився 3 липня 1895 року в Павлокомі Бжозівського повіту, — за померлого. Днем смерті вважати 31 грудня 1945 року.

Обґрунтування

На підставі показань свідків — Анджея Соколіка, Яна Дзячинського і автора звернення Александры Поточної — суд встановив, що Ігнацій Поточний у 1945 році разом з іншими мешканцями гміни Павлокома був захоплений бандами УПА і від того часу слух про нього пропав. Ігнацій Поточний постійно проживав у гміні Павлокома Бжозівського повіту.

Є фактом, що банди УПА вбивали поляків, захоплених таким чином, як у випадку, що розглядається.

Оскільки безрезультатно минув термін 3 місяці від дати оголошення розшуку в Моніторі польському і загиблий не дав про себе жодного повідомлення, а також ніхто не повідомив суду, що він живий, згідно з приписом статті 7 і декретом від 29/8 1945. ДУРП № 40, пункт 226 належить постановити, як вище.

Мгр. Ст. Пастеж в. р.

Суддя гродський

Вірно (кругла печатка суду і підпис)

З цим документом я поїхала і почала клопотати про паспорт на виїзд до Канади. Я отримала його швидко, вже 7 листопада 1949 року, а 26 січня 1950 року виїхала до Канади.

Складаючи ці свідчення, зазначаю, що розповіла лише про найважливіше. Не наводила деталей тих страшних катувань, мученицької смерті, якою вмирали мої найближчі і всі люди з села. Цього неможливо ні розповісти, ні описати. Я бачила таку масу трупів і крові, такий жахливий вигляд мали люди, які мовчки йшли на смерть, особливо старші, які й так стояли над могилою, що не в змозі описати деталей.

Перед моїми очима стоять ці образи, жахаючи мене не тільки тому, що втратила чоловіка, маму, п'ятьох синів, сестер, загалом 23 особи з моєї родини, але й тому, що все наше село зникло з поверхні землі, зникло з вини і від рук тих людей, з якими стільки років разом жили, але, як виявилось, що це не люди були, а звірі. Так само відбувалося в інших селах. Наприклад, в Іздебках звироднілі поляки живими замурували у підвалі нашого найкращого священика, Ореста Калужницького, який там загинув.

[Кам'яну церкву в Павлокомі, политу людською кров'ю, навколишні мешканці розібрали на будівельні матеріали].

Список родин, убитих у Павлокомі 3 березня 1945 року (у дужках подано кількість осіб у родині)

Афтанас Войтко (4)Карпа Іван(3)
Афтанас Андрій (3)Карпа Розалія (1)
Афтанас Володимир (3)Карпа Розалія (4)
Афтанас Катерина (1)Коляса Михайло (1)
Афтанас Катерина (2)Коляса Степан (3)
Афтанас Марія (3)Коштовська Марія (4)
Афтанас Михайло (3)Коштовський Іван (4)
Афтанас Михайло (3)Коштовський Михайло (5)
Афтанас Петро (1)Коштовський Осип (4)
Афтанас Степан (4)Коштовський Петро (1)
Афтанас Федько (1)Кріль Йосип (1)
Барбарек Михайло (2)Кріль Марія (1)
Барбарек Олександра (1)Кріль Михайло (1)
Басараб Іван (6)Кріль Софія (3)
Басараб Катерина (3)Курись Анна (3)
Басараб Наталія (1)Курись Ева (2)
Белець Володимир (3)Куч Йосип (4)
Вацяк Іван (1)Ланчак Анна (1)
Вацяк Іван (1)Ланчак Антін (3)
Вацяк Йосип (1)Ланчак Іван (3)
Вацяк Катерина (4)Ланчак Катерина (3)
Вацяк Михайло (3)Ланчак Микола (1)
Вацяк Степан (4)Ланчак Микола (2)
Видра Іван (3)Ланчак Михайло (4)
Видра Ольга (3)Ланчак Михайло (5)
Дзівік Юлько (1)Левицька Стефанія (1)
Добуш Василь (3)Маршалок Войтко (1)
Добуш Петро (1)Мудрик Андрій (2)
Карпа Анна (3)Мудрик Антін (3)
Мудрик Антін (4)Романик Куба (3)
Мудрик Іван (2)Рудавська Анна (1)
Мудрик Іван (3)Саджуга Андрій (3)
Мудрик Іван (6)Саджуга Антін (2)
Мудрик Йосип (3)Саджуга Антін (2)
Мудрик Катерина (2)Саджуга Микола (2)
Мудрик Катерина (3)Саджуга Михайло (5)
Мудрик Степан (1)Саджуга Роман (1)
Налесник Анна (1)Свящ. Лемцьо Володимир (1)
Налесник Антін (3)Соколик Йосиф (1)
Налесник Дмитро (4)Стець Анна (1)
Налесник Іван (3)Стрейко Антін (5)
Налесник Степан (2)Стрейко Ізидор (3)
Несторовська Катерина (5)Троян Антін (1)
Несторовський Андрій (2)Троян Антін (1)
Несторовський Андрій (6)Троян Ева (3)
Несторовський Антін (1)Троян Марія (2)
Несторовський Антін (3)Троян Михайло (2)
Несторовський Володимир (3)Троян Сенько (1)
Несторовський Михайло (5)Уляновська Анелька (2)
Несторовський Петро (1)Федак Антін (2)
Несторовський Петро (2)Федак Дмитро (2)
Несторовський Федь (5)Федак Катерина (2)
Петрович Іван (3)Федак Михайло (3)
Петрович Іван (6)Федак Розалія (4)
Петрович Михайло (1)Федак Северин (1)
Петрович Стефан (3)Федак Федько (3)
Потічна Катерина (1)Шпак Андрій (3)
Потічний Гнат (6)Шпак Антін (3)
Потічний Павло (2)Шпак Іван (3)
Романик Василь (1)Шпак Рузя (1)
Романик Іван (2)Шпак Рузя (4)
Романик Катерина (4)Всього 324 особи.

Перемишль — західний бастіон України. — Нью-Йорк — Філадельфія, 1961.-С. 211–218.

* * *

Розповідь Івана Федака

(…) Постійно існувала небезпека нападу з боку польських партизанів з АК і БХ, з різних банд, а також Цивільної міліції та НКВД, які взаємно доповнювали одне одного у грабежах і вбивствах беззахисних людей. На початку 1945 року на Надсянні й у всьому Перемишльському не було жодної сотні УПА, діяли лише Кущова Самооборона, боївки Служби Безпеки і люди з цивільної мережі. Вони не були спроможні чинити опір польським силам.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія польсько-українських конфліктів т.3» автора Сивицкий Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Документи“ на сторінці 68. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи