Звідти полями і лісами йшла пішки до повстанського королівства. Минала дороги і села, передбачаючи, що ворог (який, мабуть, знає напрямок моєї траси) напевно всюди ставитиме своїх агентів. Це була дуже важка дорога, бо переживання останніх днів, голод і безсонні ночі відібрали у мене фізичні сили, тому я силою волі трималась на ногах і добралась до мети без значних пригод.
Дитину забрали енкаведисти. У котлі спіймали приблизно 70 осіб.
Марічка.
Травень 1947 р.
Archiwum Państwowe Lublin, UPA-Zachód. — Teczka № 76. — 5.167–169.
Документ 57ПІСЛЯ ПЕРЕМИШЛЬСЬКОГО КОТЛА
Військо Польське Підпис
Військовий Районний Суд у Жешові Знак акта — с. 405/48
ВИРОК іменем Речі Посполитої Польщі
Жешів, 20 травня 1948 р.
Військовий районний суд у Жешові в складі: Голова: — поручник Панас Зигмунт Засідатель: — капрал Зелінський Міхал Засідатель: — капрал Ноґа Казімеж за відсутності військового прокурора і в присутності захисника за призначенням адвоката доктора Вайнберга Емануеля і за участі протоколіста — секретаря Стшемпки Марії, ознайомившись із цивільною справою Теслі Марії, дочки Стефана й Анастасії з дому Яким, народженої 11 грудня 1927 року в Лонцку Добромильського повіту, української національності, польської громадянки, незаміжньої, що має освіту 7 класів загальної школи і 2 класи торговельної школи, без професії, без майна, постійно мешкає у Маковій Перемишльського повіту, без нагород, судом не каралась, позапартійна, обвинувачення за ст. 85 карного кодексу Війська Польського.
На підставі всіх обставин, виявлених у процесі судового розгляду, і керуючись приписами статей 3, 240, 245–247 к.к.в.п. суд визнав:
Громадянка Тесля Марія, дочка Стефана, винна у тому, що протягом часу від грудня 1946 року до дня 18 листопада 1947 року на території Перемишльського повіту Жешівського воєводства була членом нелегального союзу ОУН (Організація Українських Націоналістів), який має за мету відірвати частину території, а точніше південно-східних земель, від Польської Держави, у цій організації виконувала функції друкарки технічного осередку при рідрайоні «Холодний Яр», користуючись псевдонімом «Мотря», — тобто у злочині, передбаченому ст. 85 к.к.в.п. (Дз. V.Р.П. № 6/44, позиція 2), і за це засудив громадянку Теслю Марію, дочку Стефана, на основі ст. 85 к.к.в.п. до покарання ув'язненням на 12 (дванадцять) років, а згідно із ст. 46, параграф 1, пункт б і ст. 48, параграф 1 К. — до втрати суспільних і чільних громадянських прав на термін 3 (три) роки та конфіскації всього майна.
На основі ст. 56 к.к.в.п. суд зараховує осудженій у термін покарання позбавлення волі під час тимчасового арешту від 18 листопада 1947 року, і від цього терміну належить відлічувати відбування покарання.
Обґрунтування У процесі судового слухання встановлено: у грудні 1946 року до дому якоїсь Бахурської Марії у Маковій Перемишльського повіту, де мешкала засуджена Тесля Марія, прийшли кілька членів нелегальної української організації ОУН, які після вербування завели її до Турницького лісу в бункер, де переховувався провідник підрайону організації ОУН «Холодний Яр», псевдо «Руслан». Він же надав засудженій псевдонім «Мотря» і влаштував її друкаркою в технічному осередку при підрайоні, чиїм керівником він був. Засуджена передруковувала на машинці під керівництвом «Руслана» всі нелегальні листи, накази чи доповідні «Руслана», які потім розсилались місцевим керівникам за посередництвом зв'язкових.
Засуджена була друкаркою цього технічного осередку банди УПА до квітня 1947 року, а потім разом з «Русланом» і його підлеглими покинули бункер та перемістились у навколишні ліси, оскільки побоювались викриття бункера Військом Польським.
Від квітня 1947 року засуджена, кочуючи лісом, вже не друкувала на машинці, але була зайнята готуванням їжі для членів банди.
Коли у листопаді 1947 року прибули зв'язкові з території СРСР з метою переведення «Руслана» разом з його бандою, як і засудженою, на територію СРСР, «Руслан» доручив засудженій податися до Перемишля й зв'язатися з його дружиною, з якою хотів попрощатись. Із цією метою він забезпечив для засудженої фальшивий паспорт на прізвище Шиманська Францішка і дав відповідні доручення, вказавши місце і час, де хотів побачитися зі своєю дружиною.
Засуджена тоді вирушила за вказаною адресою в Перемишль, де потрапила у засідку, влаштовану функціонерами УБ, і була арештована 18 листопада 1947 року.
Зазначене вище було встановлено на підставі пояснень засудженої і долучених до протоколів речових доказів. Засуджена захищалась, що вона не була справжнім членом ОУН, а тільки їй допомагала. Суд тому не повірив, оскільки з самого характеру її праці, яку вона виконувала, перебуваючи у банді, — через її руки, як друкарки, проходили всілякі таємні накази й естафети — явно випливає, що вона сама мала бути членом банди, бо їй цю таємну кореспонденцію довіряли (допускали). Зрештою, сам факт перебування засудженої довгий час у бункері, а потім у лісі з іншими членами банди заперечує її захист.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія польсько-українських конфліктів т.3» автора Сивицкий Николай на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Документи“ на сторінці 64. Приємного читання.