Розділ «Зимовий похід»

Тої ночі у дорогу

Кендюх собирався,

3 товариством своїм "певним:

Міцно попрощався.

"Сам" у гніві по "Бристолю"

Бігає, ганяє.

Бідолахів запорожців

Лає-проклинає:

"Ох! Оті чорти чубаті

Скрізь перешкоджають.

За дротами колючими

Бач, що виробляють!

Уже Ми їх прикрутимо,

Розпечем і Шило,

Щоб зігнулося, скрутилось,

А нас не дрочило!"

За "Запорожця" платили, хто що міг, платня покривала розходи. Автори друкованого нічого не доставали, малюнки також не платились. Перший примірник заносився ген. Базільському, він і платив завше щедро. Розказував пізніше Семен Скрипка, яка була генеральська реакція. Як п. о. начальника штабу дивізії сам і "Запорожця" доручав.

Базільський почервонів, скочив, як підкинутий пружиною, гримнув кулаком по столу: "Як! Мене тоже уважають за подлеця? Мене, Гавриїла Купріяновича Базільського!!! Пишіть наказ по дивізії. Полковник Литвиненко знімається з командування 2-ю бригадою та оддається під суд за те, що в Миколаєві в критичній хвилі покинув бригаду і ганебно утік. Дякуючи нерозпорядимості та недостатній охороні бригада була розбита, понесла тяжкі страти. Наказ розіслати сьогодні".

Приказ цей, спізнений понад рік, викликав відповідь з "Бристоля". Приїхав генерал Андрій Вовк яко новий командир групи і Запорозької дивізії з нач. штабу п. полк. Дідченком. Базільського позбавлено всякої команди, а Бурсук оставсь при кінній дивізії.

"Запорожець" одразу признав свою помилку, кривду, учинену порядній людині. Гаврішко написав дужий артикул в обороні поступування Базільськото, гостро скритикував "Бристоль", військового міністра, осмішив переполох, викликаний кількома книжками з розумними і глибокими розважаннями про наше майбутнє.