Одеська група совєтської армії: 45-та і 47-ма дивізії і багато окремих малих частин, що хотіли прорватись на станцію Жмеринка, по кілька разів на день штурмували позиції, але відірвати бастіону Вапнярки не могли. На південний захід від Вапнярки, в бою за село Пісчанку, ворожа кіннота під командою Котовського, прорвалась була на зади і заатакувала позиції 3-ої легкої батерії, батерія сама відбила атаку кінноти і тим запобігла окружению 9-го полку.
Січові Стрільці-гармаші на протязі кількох тижнів оборони Вапнярки, не раз справляли ворожій піхоті „Благовіщення”, підпускаючи її на близьку віддаль і гураґанним гарматним. вогнем нищили лави ворога, що ішов до штурму на нашу піхоту.
Одеська група совєтської армії була розбита і тільки мала частина її відступила на Вознесенськ. Переслідуючи ворога, 3-тя дивізія дійшла на півдні до станції Кодима, на схід від станції Вапнярка — до міст Бершадь і Теплик.
Після вапнярських боїв піші частини дивізії і гармаші заживали заслуженого відпочинку. Я два тижні лікувався в шпиталі в Томашполі від контузії і перевтомлення, 3-ій дивізії за вапнярську операцію дано назву „Залізної”. До бойової слави 3-ої дивізії безперечно не мало причинилася артилерія, більшість сил якої творив 4-ий гарматний полк 1-ої гарматної бриґади Січових Стрільців під командою полковника Романа Дашкевича.
Ситуація на фронтах Української Армії з початком місяця вересня
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» автора Дашкевич Роман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бої за удержання станції Вапнярка“ на сторінці 1. Приємного читання.