Стрілецька артилерія була завелика в порівнянні з піхотою і кіннотою Січових Стрільців. Зате інші військові частини в Україні мали замало артилерії. Тому Штаб Дієвої Армії приділював стрілецькі батерії до інших частин. На фронті під Львовом потрібно було багато артилерії, передусім тяжкої, бо під Львовом ішли бої позиційні. Поляки укріпили Львів, тому потрібно було тяжкої артилерії, щоби бомбардувати укріплення.
У складі Корпусу СС воювали 1-ший, 3-тій, 5-тий гарматні полки, 10-та або 12-та батерія, які не увійшли в склад полків, і кінна розвідка. Разом у складі Корпусу СС було 10 батерій і кінна розвідка. Другі три полки і якийсь час 10-та і 12-та батерії були приділені до інших військових частин. Поза Корпусом СС було ввесь час 9 батерій, а від січня до червня 1919 р. одинадцять. Мимо того, що полки і батерії воювали по різних фронтах, але творили вони все одну цілість, одну Гарматну Бриґаду СС. При кожній нагоді полки присилали не лише адміністраційні звіти до Гарматної Бриґади СС, але також і бойові. Кожний гарматний полк СС або й кожна батерія СС могла б писати свою багату і гарну історію своїх боїв та воєнних пригод. Кожна батерія змагалася з ворогами у тяжкій нашій Визвольній Війні в 1918 і 1919 роках.
Батерії 10-та і 12-та, які не увійшли у склад полків, бо були відкомандовані до інших військових частин перейшли найбільше трагічних подій.
10-та батерія СС під командою сот. Сипка була відкомандована в січні 1919 р. до Волинської Групи отамана Оскілка. У цій групі воювала до червня 1919 р. У цій групі пережила гарні хвилини наступу аж під Гомель. По розпаді цієї групи і втечі отамана Оскілка, 10-та батерія СС вернулася до Гарматної Бриґади СС під командою пор. Вежбицького, бо попередній командир батерії сот. Сипко, пізніший полковник Армії УНР, лишився у Волинській дивізії, як командир гарматного полку. В червні 1919 р. 10-та батерія СС стояла на позиції коло Острога на Волині. Несподівано наскочила на батерію совєтська кавалерія. Гармаші боронилися картачами, кулеметами. Поліг у бою командир батерії пор. Вежбицький і більшість обслуги гармат. З бою вернулася тільки частина гармашів, один старшина та небагато коней.
12-та батерія, під командою сот. Сави Білодуба була при кінці лютого 1918 р. приділена до Чорноморців, які по втратах на Лівобережжі знову переорганізувалися. З Чорноморцями ця батерія брала участь у боях коло Козятина. Коли ж Чорноморці були знову розбиті, батерія долучила до Синьожупанників, коли ж і ті були розбиті, прилучилася до Гуцульського куреня у Жмеринці. Потім попала до „Січі” отамана Божка. У боях втратила була гармати і переорганізувалася в кінноту, але за якийсь час знову здобула гармати і воювала як батерія. Вкінці 12-та батерія СС разом із Запорізьким Корпусом змушена була перейти біля Терасполя до Румунії, а румуни батерію розброїли. Серед гармашів кинулася пошесть тифу. З початком липня 1919 р. останки 12 батерії СС — три старшини, 37 рядовиків з кількома кіньми вернулися через Молдавщину і Галичину назад до Гарматної Бриґади СС. Ці останки 12-тої батерії СС, які по озброєнні творили пізніше 12-ту батерію СС під командою сот. Білодуба, пізнішого полковника Армії УНР.
10-тої батерії СС більше не було. Вона загинула зі своїм командиром пор. Вежбицьким.
4-тий гарматний полк був приділений до 3-тьої Залізної Дивізії. Отаман Олександер Удовиченко організував над Збручем дивізію. Штаб Дієвої Армії дав наказ Гарматній Бриґаді СС вислати дві батерії до 3-тьої дивізії. На просьбу Гарматної Бриґади СС, щоб не розривати полків, Штаб Дієвої Армії згодився, щоб вислати цілий полк із трьома батеріями. Вислано 4-тий гарматний полк під командою сот. Інкова. Третьою батерією командував сот. Володомир Заридький (молодший), у тій батерії був хор. Волошин, один з гармашів з батерії із часів Української Центральної Ради. 6-та батерія під командою сот. Олешина, а старшим старшиною був пор. Є. Гловінський, 2-гою гавбичною батерією командував сот. Ковальський. По приділенні 4-го полку, увійшов він у госп. частину 3-тьої дивізії. Цей полк брав участь у всіх боях 3-тьої дивізії. Наступав від Збруча до Кам’янця Подільського. По здобутті цього міста разом із 3-тьою дивізією підійшов до Вапнярки. За місто Вапнярку велися довгі бої, бо Вапнярку хотіли Совєти конче опанувати. Тут ішла війна рухова. Сталого фронту не було. У цьому полку відзначився хор. Волошин. Совєтська кавалерія наскочила на третю батерію на позиції і таки забрала гармати. Хор. Волошин, який був тоді при батерійних конях і передках, повів їздових батерії в атаку. Гармати відбили і батерія далі воювала у 3-тій дивізії, до кінця 1919 року.
(На просьбу Автора написав п. майор Вол. Зарицький історію 3-ої легкої батерії 4-го гарм., полку, яку в цьому місці подаємо. Ред.).
Володомир Антонович Зарицький
Майор артилерії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» автора Дашкевич Роман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усі стрілецькі батерії у боях“ на сторінці 1. Приємного читання.