РОЗДІЛ 13. ХАРКІВ ЯКО УКРАЇНСЬКЕ МІСТО

На поплавець глядить і промовля:

Ловіться рибоньки, великі і маленькі!

Що рибка смик, то серце тьох!..

Серденько щось Рибалочці віщує —

Чи то тугу, чи то переполох,

Чи то коханнячко?. не знає він, а сумує.

Сумує він, — аж ось реве!

Аж ось гуде! — і хвиля утікає!..

Аж — гульк!., з води дівчинонька пливе,

І косу счисує і брівками моргає…

Вона й морга, вона й ківа:

«Гей, гей, не падь. Рибалка молоденький,

На зрадний гак ні щуки, ні лина!.

Нащо ти нівечишь мій рід і плід любенький?

Коли б ти знав, як Рибалкам

У морі жить із рибками гарненько,

Ти б сам пірнув на дно к линам

1 парубоцькеє оддав би нам серденько.

Ти ж бачиш сам — не скажеш: ні, —

Як сонечко і місяць червоненький