Розділ «ВСТУП»

Водночас у виданні присутній хронологічний принцип подання матеріалу, поєднаний із виокремленням великих проблемних блоків, що дає змогу скласти адекватне уявлення про цивілізаційну специфіку того чи іншого регіону або періоду. Варто зазначити, що у дуже короткому огляді цивілізацій всесвітня історія не може бути охоплена в усій її повноті. Головна мета полягає в тому, щоб простежити основні тенденції і визначити цивілізаційні особливості, те, як вони себе виявляли на різних історичних етапах.

Нині поряд із поглибленням й удосконаленням вузькоспеціалізованих знань важливу роль відіграє їх інтеграція. Взаємозбагачення наук створює основу для появи і розвитку міждисциплінарних досліджень. Після виокремлення як окремих галузей політичної, дипломатичної, військової, економічної, соціальної, культурно-антропологічної, демографічної, гендерної, духовно-інтелектуальної історій прийшов час їх нового синтезу. Це відкриває можливості для поглибленого і структурованого розуміння всесвітньої історії загалом. Також дедалі частіше висловлюється думка про необхідність синтезу методів історичного пізнання і підходів суміжних соціально-гуманітарних дисциплін. У даному випадку вважається особливо плідною взаємодія із соціологією: історія накопичує фактичний матеріал про суспільство, а соціологія, узагальнюючи його, дозволяє бачити процес його динаміки. Ще сто років тому один із засновників соціології Е. Дюркгейм зазначав: "Ми допомагаємо виявленню самої причинності в історії, коли переконуємо історика вийти за межі його звичайної перспективи, заглянути за межі обраної для дослідження специфічної країни або періоду і дослідити загальні питання, поставлені тими специфічними фактами, які він спостерігає. Проте, як тільки історія починає порівнювати, вона стає схожою на соціологію. І навпаки, соціологія не тільки не може обійтися без історії, але, насправді, має потребу в істориках, які можуть бути соціологами". Наш сучасник І. Валлерстайн заявив: "Я особисто згоден із Дюркгеймом. Просто я не можу собі уявити, що який-не-будь соціологічний аналіз може мати силу без перенесення даних у відповідні рамки їхнього історичного контексту, також я не можу собі уявити, що можна проводити історичний аналіз без використання концептуального апарату, який ми назвали соціологією"1. Ураховуючи вищевикладене, можна запропонувати таке визначення предмета всесвітньої історії: виявлення й усвідомлення провідних, визначальних тенденцій розвитку світу, яке здійснюється на основі історико-соціологічного аналізу фактологічного матеріалу, накопиченого завдяки поступу людства, з виокремленням його цивілізаційних особливостей.