Розділ «2.4. Оцінка інвестиційного ринку»

Переорієнтація потреб у коштах на перебудову економічної системи, по-перше, з кредитних на інвестиційні, по-друге, з іноземних на вітчизняні, дасть поштовх економічному відтворенню України.

Однією з найголовніших причин зменшення інвестиційної активності підприємств є загальне скорочення власних фінансових ресурсів, що стало результатом інфляційних процесів, падіння рівня виробництва, і, як наслідок, зростання частки збиткових підприємств.

У табл. 2.1 зведено показники, які використовуються при оцінці інвестиційної привабливості України.

Таблиця 2.1. Показники інвестиційної привабливості України

У ситуації нестабільності процес інвестування не піддається достатньому прогнозуванню, нерівномірність інвестиційних вкладень робить планування та прогнозування нереальними. Нині негативний вплив на інвестиційну активність має економічна ситуація взагалі, тобто фінансовий стан підприємств, погіршення їх ліквідності, надмірний податковий тиск, який скорочує обсяг оборотних коштів, недостатність податкових пільг для підприємств малого та середнього бізнесу і для нових підприємств. Однак значні зміни в інвестиційній сфері ще не відбулися. Окремі заходи не можуть докорінно поліпшити інвестиційного клімату і стимулювати одночасно всі сфери та галузі економіки.

. Кінцевий результат оцінки привабливості країни повинен дати відповідь на питання для зовнішнього інвестора: вкладати кошти у підприємства цієї країни чи не вкладати? Якщо на підставі отриманих даних може даватися позитивна відповідь, наступним кроком повинно стати визначення привабливості на мезоекономічному рівні, якщо ні — потенційний інвестор оцінює можливості іншої країни.

2.4.2. Оцінка інвестиційної привабливості галузей економіки

Привабливість держав розраховується міжнародними організаціями та установами за різними ознаками, однак математичний підхід є однаковим, — це розрахунок рейтингової системи оцінок держави. Ранжування країн світу за цим показником характеризує інвестиційну привабливість країни і слугує своєрідним "барометром" для іноземних інвесторів. Наступним кроком є оцінка інвестиційної привабливості на мезоекономічному рівні, тобто оцінка перспектив і можливостей галузей промисловості та регіонів, що полягає в забезпеченні найбільш високої ефективності використання інвестицій.

Виходячи з досвіду роботи з вітчизняними та іноземними інвесторами, можна констатувати, що стратегічного інвестора завжди цікавить привабливе підприємство в інвестиційно-привабливій галузі та регіоні. Інвестор не буде вкладати кошти у привабливе підприємство галузі, яка знаходиться у кризовому стані, або розташоване в непривабливому регіоні. Інакше кажучи, для інвестора не будуть досить переконливими аргументи інвестування коштів, наприклад, у металургійний комбінат, якщо ця галузь у масштабах міжнародної економіки у кризовому стані. Незважаючи на всю фінансову вигідність інвестування, ризик політичної й економічної нестабільності в державі також зведе нанівець будь-які зусилля і з залученням інвестора (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Середовище формування інвестиційної привабливості підприємства

На мезоекономічному рівні інвестиційна привабливість, на думку фахівців, є інтегральною характеристикою окремих галузей і регіонів країни в цілому з позиції інвестиційного клімату, розвитку продуктивних сил, інвестиційної структури, можливості залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які суттєво впливають на формування дохідності інвестицій і зменшення інвестиційних ризиків.

Для оцінки інвестиційної привабливості галузі може бути використана система з трьох груп показників, які відображають рівень прибутковості діяльності галузі, перспективності її розвитку та інвестиційних ризиків.

Рівень прибутковості враховує всі використовувані і власні активи, реалізацію продукції й витрати на її виробництво.

Рівень перспективності відображає значення галузі в економіці, стійкість галузі до спаду виробництва, забезпеченість перспектив зростання власних фінансових ресурсів і ступінь державної підтримки розвитку галузі.

Рівень інвестиційних ризиків ураховує рівень конкуренції, інфляційної стійкості продукції галузі та рівень соціальної напруженості.

Інтегральний показник розраховується на підставі трьох Груп синтетичних показників з урахуванням пропорційності їх рівня: рентабельність діяльності — 65 %; перспективи розвитку — 20; інвестиційні ризики — 15 %. За цією методикою було проведене дослідження 44 підгалузей і відповідний аналіз за двома варіантами, тобто співвідношення прибутку від реалізації продукції (товарів і послуг) до суми використовуваних активів; балансового прибутку до суми використовуваних активів. Розрахунки були проведені з урахуванням впливу інфляції, оподаткування, цін й інших факторів, що дозволило визначити рангову значимість галузі за пріоритетами: на першому місці — будівництво, на другому — промисловість та ін. А це означає, що найбільшу інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі для здійснення реальних і фінансових інвестицій мають галузі будівництва та промисловості.

За цією методикою були отримані кількісні значення інтегрального показника інвестиційної привабливості галузей економіки, що дозволило сформувати такі групи галузей: пріоритетні, високої інвестиційної привабливості, середньої інвестиційної привабливості, низької інвестиційної привабливості.

У табл. 2.2 показано дані про зацікавленість іноземних інвесторів з найбільш розвинених країн світу до деяких галузей промисловості в Україні.

Таблиця 2.2. Пріоритетні галузі України для країн інвесторів

Отже, для інвесторів із СІНА, Німеччини та Великобританії найбільш привабливими є машинобудування і металургія (на 1-му місці для інвесторів з усіх країн) та харчова промисловість.