Розділ 2. ТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Митні інформаційні технології

Вибір та обґрунтування складу функціональних завдань є одним із найважливіших елементів створення інформаційних систем. Аналіз функціональних завдань показує, що вони по-різному реалізуються в умовах використання інформаційних систем. Одне й те саме завдання може бути розв'язане (реалізоване) різними математичними методами, моделями й алгоритмами. Іноді цю функціональну підсистему називають підсистемою математичного забезпечення.

Серед багатьох варіантів реалізації є, як правило, найкращий, зумовлений можливостями обчислювальної системи і системи опрацювання даних у цілому.

У сучасних системах автоматизації проектування інформаційних систем цей компонент входить до складу так званих банків моделей і алгоритмів, з яких під час розробки інформаційних систем вибираються найефективніші для конкретного об'єкта управління.


Компоненти системи опрацювання даних


Основна функція системи опрацювання даних — це реалізація таких типових операцій:

· збирання, реєстрація і перенесення інформації на машинні носії;

· передача інформації в місця її зберігання й опрацювання;

· введення інформації в ЕОМ, контроль введення та компонування інформації в пам'яті комп'ютера;

· створення і ведення внутрішньомашинної інформаційної бази;

· опрацювання інформації на ЕОМ (накопичення, сортування, коригування, вибірка, арифметичне і логічне опрацювання) для виконання функціональних завдань системи (підсистеми) управління об'єктом;

· виведення інформації у вигляді табуляграм, відеограм, сигналів для прямого управління технологічними процесами, інформації для зв'язку з іншими системами;

· організація, управління (адміністрування) обчислювальним процесом (планування, облік, контроль, аналіз обчислень у локальних і глобальних обчислювальних мережах).

Система опрацювання даних (далі - СОД) призначена для інформаційного обслуговування фахівців різних органів управління підприємства, що приймають управлінські рішення.

Виокремлення типових операцій опрацювання даних дало змогу створити спеціалізовані програмно-апаратні комплекси для їх реалізації: різні периферійні пристрої, оргтехніку, стандартні набори програм, у тому числі пакети прикладних програм (ППП). Конфігурація апаратних комплексів утворює так звану топологію обчислювальних систем.

Практично всі системи опрацювання даних інформаційних систем незалежно від сфери їх застосування включають однаковий набір складових (компонентів), що називаються видами забезпечення (рис. 2.1). Прийнято виокремлювати інформаційне, програмне, технічне, правове, лінгвістичне забезпечення.

Інформаційне забезпечення — це сукупність методів і засобів розміщення й організації інформації, що включають системи класифікації і кодування, уніфіковані системи документації, раціоналізації документообігу та форми документів, методів створення внутрішньомашинної інформаційної бази інформаційної системи. Від якості розробленого інформаційного забезпечення особливо залежать достовірність і якість прийнятих управлінських рішень.

Програмне забезпечення — сукупність програмних засобів для створення та експлуатації СОД засобами обчислювальної техніки. До складу програмного забезпечення входять базові (загальносистемні) та прикладні (спеціальні) програмні продукти. Базові програмні засоби використовують для автоматизації взаємодії людини і комп'ютера, організації типових процедур опрацювання даних, контролю і діагностики функціонування технічних засобів СОД. Прикладне програмне забезпечення становить сукупність програмних продуктів, призначених для автоматизованого розв'язування функціональних завдань інформаційної системи. Вони можуть бути розроблені як універсальні засоби (текстові редактори, електронні таблиці, системи управління базами даних) та як спеціалізовані, тобто такі, що реалізують функціональні підсистеми (бізнес-процеси) об'єктів різної природи (економічні, інженерні, технічні тощо).

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, що застосовуються для функціонування системи опрацювання даних, і містить пристрої, за допомогою яких виконуються типові операції опрацювання даних як поза ЕОМ (периферійні технічні засоби збирання, реєстрації, первинного опрацювання інформації, оргтехніка різного призначення, засоби телекомунікації і зв'язку), так і на ЕОМ різних класів.

Правове забезпечення — це сукупність правових норм, що регламентують створення і функціонування інформаційної системи. Правове забезпечення розробки інформаційної системи включає нормативні акти договірних взаємовідносин між замовником і розробником 1С, правове регулювання відхилень. Правове забезпечення функціонування СОД включає: умови надання юридичної чинності документам, отриманим із застосуванням обчислювальної техніки; права, обов'язки і відповідальність персоналу, в тому числі за своєчасність і точність опрацювання інформації; правила користування інформацією і порядок вирішення суперечок щодо її достовірності.

Лінгвістичне забезпечення — це сукупність мовних засобів, що використовуються на різних стадіях створення та експлуатації СОД для підвищення ефективності розробки й забезпечення спілкування людини та ЕОМ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Митні інформаційні технології» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. ТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина 1. ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

  • Розділ 2. ТИПОВА СТРУКТУРА І СКЛАД ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
  • Частина 2. ЄДИНА АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

  • Частина 3. ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МИТНІЙ СПРАВІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

  • 7.2. Міжнародні стандарти систем обробки повідомлень (електронної пошти).

  • 7.3. Інтегрована система Lotus Domino та Notes

  • Розділ 8. ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ В ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ

  • 8.4. Організаційне забезпечення електронного цифрового підпису

  • 8.5. Технічне забезпечення режиму електронного цифрового підпису. Поняття електронного цифрового підпису

  • Частина 4. ПРИКЛАДНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДИНОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

  • 9.2. Автоматизована система аналізу та управління ризиками

  • Розділ 10. ПРОГРАМНО-ІНФОРМАЦІЙНІ КОМПЛЕКСИ ЄАІС ДМСУ

  • 10.2. Програмно-інформаційний комплекс "Аналітична та статистична обробка інформації про порушення суб'єктами ЗЕД чинного законодавства"

  • 10.3. Програмно-інформаційний комплекс "Реєстр дозволів на право відкриття складів тимчасового зберігання"

  • 10.4. Програмно-інформаційний комплекс "Контроль за переміщенням вантажів при транзиті"

  • 10.5. Програмно-інформаційний комплекс "Митний контроль та митне оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України"

  • 10.6. Власні розробки митних органів

  • Розділ 11. СИСТЕМИ ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ У МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ

  • Розділ 12.ЗАХИСТ МИТНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Розділ 13. КОМЕРЦІЙНІ ПРОГРАМНІ ПРОДУКТИ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ

  • 13.3. Програмне забезпечення QD Professional

  • 13.4. Програмне забезпечення Diamond Bridge

  • Розділ 14. СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ МИТНИЦІ - ГОЛОВНИЙ НАПРЯМ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ ЄАІС ДМСУ

  • 14.8. Етапи впровадження Концепції "Електронна митниця"

  • 14.9. Очікувані результати реалізації Концепції

  • 14.10. Шлях інформаційних технологій від e-Customs до i-Customs

  • ЛІТЕРАТУРА

  • ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ

  • Предметний покажчик

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи