Розділ «1.3. Загальне уявлення про інформаційні системи»

1. Збір інформації про поточний стан об'єкту управління;

2. Аналіз отриманої інформації і порівняння поточного стану об'єкту з бажаним;

3. Вироблення керуючої дії, що перетворює поточний стан об'єкту – в бажаний;

4. Передача керуючої дії об'єкту.

Ефективність управління досягається за допомогою зворотного зв'язку від об'єкту управління. Зворотний зв'язок – це інформація, перероблена людьми даної організації для корекції вхідної інформації.

Суб'єкт управління на основі аналізу інформаційних потоків приймає відповідні управлінські рішення.

Інформаційний контур разом із засобами збору, передачі, обробки та зберігання інформації, а також персоналом, що здійснює ці дії з інформацією, утворює інформаційну систему організації.

Інформаційні системи організують управління і прийняття рішень та суттєво підвищують якість, повноту, точність, достовірність і своєчасність прийнятих рішень. Функції інформаційних систем реалізуються двома класами завдань: інформаційними та технологічними.

Інформаційні завдання забезпечують переробку і представлення інформації, які безпосередньо використовуються у процесах управління та прийняття рішень людиною. Технологічні завдання пов'язані з актуалізацією баз даних, підтриманням їх у цілісному стані, експлуатацією, налаштуванням інформаційної системи.

До інформаційних систем пред'являються такі вимоги:

– здатність до змін і налаштуванні на нові функціональні області;

– реакція системи на запити користувачів в необхідний період часу;

– можливість розширення додатків і включення нових додатків;

– технологічність інформації та супроводження системи;

– ефективність використання обчислювальних ресурсів.

Економічна інформаційна система (ЕІС) – це сукупність внутрішніх і

зовнішніх потоків прямого і зворотного інформаційного зв'язку економічного об'єкта, методів, засобів, фахівців, що беруть участь в процесі обробки інформації і виробленні управлінських рішень. Інформаційні системи, як і інформація, і інформаційні технології, існували з моменту появи суспільства, оскільки на будь-якій стадії його розвитку існує потреба в управлінні. А для управління потрібно систематизована, заздалегідь підготовлена інформація.

Таким чином, місія інформаційних систем – виробництво потрібної для організації інформації, щоб забезпечити ефективне управління всіма її ресурсами, створити інформаційну та технічну середовище для здійснення управління організацією [9].

Перші інформаційні системи з'явилися у 50-х pp.. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунку зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це призводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів. 60-і pp., знаменуються зміною ставлення до інформаційних систем. Інформація, отримана з них, стала застосовуватися для періодичної звітності за багатьма параметрами. Для цього організаціям стало потрібно сучасне обладнання широкого призначення (електронно-обчислювальні машини), здатне обслуговувати безліч функцій, а не тільки обробляти рахунки і рахувати зарплату, як було раніше. У 70-х-початку 80-х pp., інформаційні системи починають широко використовуватися як засіб управлінського контролю, що підтримує і прискорює процес прийняття рішень. До кінця 80-х pp., концепція використання інформаційних систем знову змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації використовуються на всіх рівнях організації будь-якого профілю. Етапи розвитку інформаційних систем наведено у табл. 1.2 [9,10,12,14].

Таблиця 1.2