Розділ «3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах»

Узагальнюючи експериментальні дані науково-дослідних установ та передовий досвід господарств, можна зробити висновок, що кращими попередниками проса на Поліссі є картопля, кукурудза, удобрені озимі, багаторічні бобові трави.

Лісостеп. У районах достатнього зволоження добрими і практично рівноцінними попередниками ячменю є озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на зерно і силос, картопля, зернобобові культури; в районах нестійкого зволоження основними попередниками є цукрові буряки та кукурудза на зерно, але кращі врожаї він дає після кукурудзи, картоплі й озимої пшениці. У районах недостатнього зволоження цукрові буряки є поганими попередниками ячменю, причому значно гіршими, ніж озима пшениця, кукурудза на зерно і силос, інші просапні й зернобобові.

Овес у Лісостепу сіють на обмежених площах. Порівняно з ячменем він менш вибагливий до попередників та ґрунтових умов, але, як показують результати досліджень, добре реагує на внесення добрив, які значно підвищують урожай зерна і поліпшують його якість. На всіх фонах удобрення в дослідах на чорноземах глибоких малогумус-них кращі врожаї вівса одержані після гороху, картоплі та інших просапних культур. При беззмінному вирощуванні та розміщенні його після зернових урожайність зменшується, особливо без застосування добрив.

Гречку в районах достатнього та нестійкого зволоження краще сіяти після удобрених просапних культур та озимої пшениці, а за можливістю - після зернобобових. Мало знижувався її урожай у беззмінному посіві порівняно з урожаєм у сівозміні.

У районах недостатнього зволоження кращими попередниками гречки є зернобобові культури, удобрені картопля, кукурудза та озимі по пару. Через те, що в районах недостатнього зволоження цукрові буряки дуже висушують ґрунт, розміщувати після них гречку недоцільно, бо це призводить до зниження її врожаю, особливо в посушливі роки.

Кращими попередниками проса в районах достатнього та нестійкого зволоження є багаторічні трави, удобрені просапні (картопля, цукрові буряки, кукурудза), удобрені озимі й зернобобові культури. У районах недостатнього зволоження просо, як і гречку, не варто розміщувати після культур, що дуже висушують ґрунт, а саме - після цукрових буряків, соняшнику, суданської трави, бо це призводить до великого недобору врожаю. Значно знижується врожай проса і в повторному посіві.

Під час оцінювання придатності попередників слід враховувати можливість поширення шкідників, небезпечних для проса. Відомо, що в дернині багаторічних трав створюються сприятливі умови для розмноження дротяників і травневого хруща, які під'їдають корінці проса, внаслідок чого гинуть рослини і посіви зріджуються.

Після кукурудзи, як попередника проса, виникає загроза поширення спільного для них шкідника - кукурудзяного метелика. Тому за умови масового його розмноження після неї не слід сіяти просо. Періодично у значній кількості в посівах проса поширюється просяний комарик. Ефективний захід проти нього - правильне чергування культур у сівозміні та своєчасне знищення злакових бур'янів.

Дослідами Національного аграрного університету, проведеними в навчальному господарстві "Митниця" Васильківського району Київської області, встановлено, що на чорноземних ґрунтах кращими попередниками проса є цукрові буряки, картопля і горох. Помітно нижчі врожаї одержані після кукурудзи на зерно і ячменю. При цьому вплив попередників на врожай проса проявлявся більш виразно, якщо під нього не вносили добрив.

Степ. За біологічними властивостями ячмінь - вибаглива до попередників культура. Високі та сталі врожаї його одержують, якщо сіють після озимих та кукурудзи, а в північному і центральному Степу, крім того, й після бобових та баштанних культур.

Коли ячмінь розміщують після цукрових буряків і соняшнику, як правило, вирощують менші врожаї, ніж після кукурудзи та озимих, і тільки якщо до весни нагромаджуються в ґрунті добрі запаси води, негативного впливу цих попередників не спостерігається.

Встановлено, що в роки, коли озима пшениця гине і її пересівають ячменем, повторна сівба ячменю на тому самому полі при внесенні достатньої кількості добрив і проведенні ефективних заходів боротьби зі шкідниками й хворобами, а також за умови, що під ці попередники проводили оранку, цілком можлива.

У тваринницьких відгодівельних господарствах, якщо необхідно збільшити виробництво зерна ячменю, то допустиме розширення його посівів понад 10% площі типових десятипільних польових сівозмін, але тільки після кращих попередників, при внесенні раціональних норм добрив і дотриманні рекомендованого комплексу агрозаходів.

Під овес, як правило, в сівозміні відводять гірше місце, ніж під ячмінь. Проте більші врожаї він забезпечує, коли розміщують його після кукурудзи на зерно і силос, зернобобових та озимих культур. Значення вівса зростає у спеціалізованих насичених зерновими культурами сівозмінах, тому що він поліпшує фітосанітарний стан посівів.

Цінність ярих як попередників залежить від місця, яке вони займають у сівозміні. Якщо ярі висіяні після просапних, вони будуть добрими попередниками для інших культур, а коли після зернових, то вони вважаються гіршими попередниками, бо після них поле залишається забур'яненим, особливо ранніми ярими бур'янами.

За даними Інституту зернового господарства УААН, у центральному Степу найвищі врожаї проса забезпечують такі попередники, як багаторічні трави, кукурудза та баштанні, що зумовлено впливом їх на родючість ґрунту. Тому врожай проса після багаторічних трав перевищує врожай після ячменю на 5,8 ц/га, тобто майже на 25%, а порівняно з кукурудзою - на 3,8 ц/га.

Враховуючи підвищену солевитривалість проса порівняно з іншими ярими зерновими, його слід використовувати як покривну культуру при залуженні лук із солонцевими ґрунтами, особливо за наявності на них великої кількості плям солонців. При докорінному поліпшенні луків просо розміщують першою культурою, як правило, з підсівом буркуну. Його в таких умовах вирощують на зерно або зелений корм.

Слід також зауважити, що ранньостиглі сорти проса звільняють поле наприкінці липня - на початку серпня, а це дає можливість вчасно і високоякісно підготувати ґрунт під наступні культури, у тому числі й озиму пшеницю.

Просо є непоганим попередником кукурудзи, особливо при застосуванні ґрунтових гербіцидів, які знищують злакові бур'яни.

Встановлено, що кращими попередниками проса в Степу є кукурудза, озимі по пару, баштанні, оборот скиби, а в північний частині зони - цукрові буряки, багаторічні трави. Небажані попередники в усіх зонах - ячмінь та овес.