Ефект фінансового важеля, зумовлений його диференціалом, впливає на розподільчу (дивідендну) політику підприємства колективної форми власності, тому що за достатнього розміру диференціала воно має фінансово-економічні підстави для виплат дивідендів і їх збільшення. Невелике значення диференціала призводить до зменшення фінансової стабільності підприємства, розподіл прибутку на користь споживання у такому разі є ризикованим.
Фактичний розмір прибутку та рівень рентабельності власного капіталу слугують головними критеріями доцільності виплати дивідендів і безпосередньо впливають на їх розмір.
До факторів, об'єднаних в групу "інші", зараховують: кон'юнктурний цикл; рівень дивідендних виплат підприємств-конкурентів; невідкладність платежів за взятими кредитами; можливість втрати контролю над управлінням підприємством.
Зміна ринкової кон'юнктури формує загальну тенденцію розподільчої політики, характерну для економіки загалом. Відповідно до стадії кон'юнктурного циклу (піднесення, бум, послаблення, спад) розподільча (дивідендна) політика формується з урахуванням пріоритетності цілей загальноекономічної стратегії підприємства у кожний із цих періодів. На стадії піднесення ринкової кон'юнктури пріоритетною метою поточної діяльності підприємства має стати акумулювання коштів для розширення виробничої діяльності, а дивідендна політика - ґрунтуватися на забезпеченні постійного рівня виплат. У період кон'юнктурного буму підприємство отримує можливість збільшувати дивіденди та інші виплати споживчого характеру, тому доцільно застосовувати політику "екстрадивідендів". Зменшення прибутку на стадії послаблення ринкової кон'юнктури змушує обережно ставитись до споживчих витрат, оскільки зростає необхідність акумулювати кошти для підтримання рівня фінансової стабільності та платоспроможності підприємства; однак знижувати рівень дивідендних виплат не варто. У період спаду кон'юнктури підприємства, як правило, консервують дивідендні виплати, а розподіл значно зменшеного прибутку відбувається в напрямі поповнення резервних фондів.
Рівень дивідендних виплат підприємств-конкурентів не впливає відчутно на розподіл прибутку підприємства, а є орієнтиром при виборі певної дивідендної політики. Підприємство може скорегувати розподільчу (дивідендну) політику відповідно до змін у поведінці конкурентів.
Ризик втратити контроль над управлінням підприємством орієнтує розподільчу (дивідендну) політику на небажаність значного збільшення норми дивідендних виплат, оскільки це може привернути зайву увагу потенційних інвесторів і спричинити "розмивання" прав власності. З іншого боку, малі розміри дивідендів негативно позначаються на ціні акцій, а це може призвести до масового продажу акцій дрібними акціонерами та захопленню підприємства конкурентами. Виплата дивідендів акціями, яка збільшує частку у капіталі за незмінного рівня дивідендних виплат, допомагає зберегти співвідношення прав власності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фактори впливу на дивідендну політику підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.
