Стратегічним завданням фінансового менеджера є управління інвестиціями. У процесі його розв'язання на альтернативній основі оцінюють і обирають такий інвестиційний проект, який з погляду співвідношення вигоди та ризику забезпечить оптимальний результат.
Інвестування капіталу і його види
Фінансові ресурси підприємства використовують для фінансування поточних витрат та інвестицій.
Інвестиції (лат. investio - одягаю) - довгострокові вкладення капіталу з метою отримання певної вигоди.
Інвестиції класифікують за різними критеріями:
• 1) за формами вкладень вирізняють фінансові інвестиції (вкладення капіталу у фінансові активи, тобто цінні папери (акції, облігації тощо)) і реальні інвестиції (вкладення капіталу у матеріальні і нематеріальні активи (основні фонди, обігові кошти, інтелектуальні цінності)). Реальне інвестування означає організування виробничого процесу (будівництво приміщень, придбання устаткування). Реальні інвестиції також називають виробничими, а на практиці - капітальними вкладеннями;
• 2) за формами власності розрізняють приватні (належать приватним особам), державні (отримані від держави), іноземні (отримані з-за кордону) інвестиції;
• 3) за об'єктом вкладення інвестиції поділяють на прямі (внески до статутного капіталу господарюючого суб'єкта з метою отримання прибутку та права на участь в управлінні цим господарюючим суб'єктом) та портфельні (пов'язані з формуванням портфеля - сукупності різноманітних інвестиційних цінностей (цінних паперів та інших активів), які стають інструментом для досягнення інвестиційної мети вкладника);
• 4) за характером грошового потоку бувають дискретні (преривні) та аннуїтетні (забезпечують вкладникові певний прибуток через регулярні проміжки часу).
Якісно новим засобом інвестування є венчурний капітал - інвестиції у формі випуску акцій, які здійснюють у інноваційних сферах, де діяльність пов'язана з великим ризиком. Особливо високий ризик вкладення капіталу пов'язаний з фінансуванням дрібних інноваційних фірм, які ведуть розробки у галузях нових технологій. Результати їх діяльності важко передбачити.
Основні принципи формування інвестиційного портфеля - безпека та прибутковість вкладень, забезпечення їх зростання, ліквідності.
Методом зниження ризику значних втрат є диверсифікація портфеля, тобто купівля певної кількості різноманітних цінних паперів. Мінімізації ризику можна досягнути за рахунок залучення до портфеля цінних паперів з різних галузей, не пов'язаних між собою, для уникнення синхронності циклічних коливань їх ділової активності. Оптимальна величина портфеля - від 8 до 20 різних видів цінних паперів.
При купівлі акцій певного акціонерного товариства інвестору слід зважати ще на один різновид принципу фінансового левериджу: співвідношення між облігаціями і привілейованими акціями, з одного боку, та простими акціями - з іншого:
де Л - рівень левериджу; О - сума випуску облігацій; Аі - сума випуску привілейованих акцій; А2 - сума випуску простих акцій.
Фінансовий леверидж у цьому визначенні є показником стійкості акціонерного товариства, що відображається і на дохідності портфеля інвестицій. Високий рівень левериджу - небезпечне явище.
Приклад
АТ випустило 10% облігацій на суму 10 тис. грн, привілейовані акції на 2 тис. грн з фіксованим дивідендом 40%, прості акції на суму 20 тис. грн:
Л - (10+2) / 20 = 0,6.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління інвестиціями“ на сторінці 1. Приємного читання.
