Головна мета менеджменту товарно-матеріальних запасів - встановити і підтримувати такий рівень цих запасів, який забезпечить виконання замовлень клієнтів. Така ситуація трапляється нечасто, тому питання про терміни і обсяг поповнення запасів треба вирішувати постійно.
Ідеальним варіантом підтримання достатнього обсягу товарно-матеріальних запасів є постійне їх поповнення у розмірі щоденної виробничої потреби. Однак питання щодо термінів і розмірів збільшення обсягу запасів потребує постійного вирішення. При цьому зважають, що створення запасів пов'язано з певними обставинами:
• витратами на організацію збереження, а також із втратою матеріалів через їх псування тощо;
• утраченою вигодою через відмову від участі в альтернативних проектах.
Отже, запаси слід збільшувати тоді, коли користь від цього перевищує вартість утримання додаткових запасів.
Приклад
За рахунок збільшення замовлень на товар компанія змогла б отримати 10 000 грн. У цьому разі її середній запас зростає з 450 000 грн до 600 000 грн. Якщо фірма має змогу заробляти 16%, вкладаючи свої гроші, чи буде прийнятною пропозиція збільшити обсяг запасів?
Додатковий прибуток 10 000 грн слід порівняти з можливим прибутком фірми від інвестування грошей у запаси (150 000 грн). Оскільки вартість утримання додаткового запасу - 24 000 грн (0,16 o 150 000 грн) перевищує економію 10 000 грн, збільшення обсягу запасів невигідне. Якщо фірма до нього вдасться, то матиме збитки на суму 14 000 грн (24 000 грн - 10 000 грн).
Менеджери підприємств повинні постійно визначати оптимальний обсяг фінансових ресурсів, які вкладають у виробничі запаси, щоб мінімізувати загальні витрати.
Оптимальний обсяг замовлень - обсяг товару, за якого витрати на організацію замовлення і зберігання запасів є мінімальними.
Витрати на замовлення охоплюють заробітну плату працівників відділу постачання, витрати на комп'ютерне оброблення інформації та ін. Що частіше робляться замовлення, то більші витрати на їх підготовку і виконання.
На рис. 5.3 показано загальну залежність між обсягом замовлень (кількість одиниць у кожному замовленні) і витратами на їх організацію.
Рис. 5.3. Залежність між обсягом замовлень і витратами на їх організацію
До витрат на зберігання запасів зараховують витрати, пов'язані із роботою складів і складуванням запасів. Якщо зростає кількість одиниць у кожному замовленні, збільшуються і складські витрати.
Залежність між витратами на зберігання запасів та обсягом замовлення (кількість одиниць у кожному замовленні) наведено на рис. 5.4.
Рис. 5.4. Залежність між витратами на зберігання запасів і обсягом замовлення
Оптимальний обсяг замовлень (ООЗ) можна визначити накладанням графіків, наведених на рис. 5.3 і 5.4 (рис. 5.5).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління товарно-матеріальними запасами“ на сторінці 1. Приємного читання.
