Управління формуванням фінансових ресурсів і капіталу
При створенні підприємства менеджер повинен з'ясувати обсяг капіталу, потрібного для початку бізнесу; спосіб збирання і джерела необхідного обсягу фінансових ресурсів; у які проекти найкраще вкласти кошти та інші питання, від вирішення яких залежить довгострокова життєздатність бізнесу. Тому вони мають стратегічне значення.
Сутність і склад фінансових ресурсів і капіталу
Фінансові ресурси підприємства - це гроші, які є у його розпорядженні. їх можна спрямувати на розвиток виробництва, утримання об'єктів невиробничої сфери, створення резервів. Частина фінансових ресурсів, призначених для розвитку виробничо-комерційного процесу, становить капітал у його грошовій формі.
Отже, капітал е частиною фінансових ресурсів. Це вартість, яка створює додаткову вартість. Загальна формула капіталу:
Г-Т-Гі,
де Г - грошові засоби, авансовані інвестором; Т - товар (куплені засоби виробництва, робоча сила та ін.); Tj - грошові засоби, одержані інвестором від продажу продукції, включно з додатковою вартістю.
Капітал повинен постійно обертатись. Чим більше оборотів капіталу за рік, тим більший прибуток у інвестора. Структуру капіталу формують кошти, вкладені в основні засоби, нематеріальні активи, обігові засоби.
Більшу частину власних і значну частину залучених фінансових ресурсів промислових підприємств вкладають в основні засоби - матеріально-речові цінності, які використовують (у виробництві або невиробничій сфері) протягом тривалого часу (більше року) і які, в міру зношування, частинами переносять свою вартість на вартість виробленої продукції, робіт і послуг у вигляді амортизаційних відрахувань, не змінюючи своєї натурально-речової форми. Саме питома вага вкладень коштів промислових підприємств в основні засоби значною мірою визначає виробничий потенціал. Від неї залежать обсяг виробництва, його технічний рівень, умови праці на підприємствах і соціальний розвиток трудових колективів.
Нематеріальні активи - це вкладення грошових засобів підприємства у нематеріальні об'єкти, які використовуються у господарській діяльності і дають дохід, тобто вартість об'єктів промислової і інтелектуальної власності та інших майнових прав (права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, гудвіл, програмне забезпечення, монопольні права і привілеї, оргвитрати, зокрема плата за реєстрацію підприємства, торгові марки, товарні та фірмові знаки та ін.). З часом їх більша частина втрачає свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури, складність визначення вартості та їх можливої ефективності.
Поняття гудвіл (англ. goodwill - престиж фірми) має кілька значень: 1) умовна вартість ділових зв'язків фірми; 2) різниця між ціною фірми загалом та ціною її реального основного капіталу.
Обігові засоби підприємства - це грошові засоби, авансовані в предмети праці (сировина, матеріали, паливо, запасні частини, незавершене виробництво і т. д.), які змінюються в процесі виробництва, переносячи повністю свою вартість на вартість готового продукту протягом виробничого циклу.
Отже, наявність фінансових ресурсів і капіталу є обов'язковою умовою діяльності підприємства.
Джерела фінансових ресурсів, вплив на них інфляції
Фінансові ресурси створюють за рахунок різних джерел, серед яких є власні, позичені і залучені (табл. 3.1).
Таблиця 3.1. Джерела формування фінансових ресурсів
| Статутний капітал, прибуток, амортизація, резервний капітал, додатковий капітал, мобілізація внутрішніх активів, доходи від реалізації основних засобів | Банківські кредити (довго - і короткотермінові), комерційні кредити, облігаційні позики, фінансовий лізинг, франчайзинг, форфейтинг, цільовий державний кредит, спрямований на конкретний вид інвестування, кредиторська заборгованість | Додаткова емісія акцій, внески сторонніх вітчизняних та зарубіжних інвесторів (грант, безповоротна фінансова допомога) |
Найсуттєвішим джерелом виробничо-господарської діяльності підприємства є статутний капітал - сума вкладів засновників господарюючого суб'єкта для забезпечення його життєдіяльності. Розмір статутного капіталу відповідає сумі, яку зареєстровано в установчих документах. Вона є незмінною величиною. Збільшення або зменшення статутного капіталу може відбуватися тільки у встановленому порядку і потребує перереєстрації господарюючого суб'єкта. Вкладами у статутний капітал можуть бути споруди і обладнання, матеріальні цінності, цінні папери, нематеріальні активи, гроші. Вартість вкладів засновників оцінюють у грошах, що становить їх частки в статутному капіталі.
Прибуток є основним власним джерелом капіталу, а його зростання - запорука розвитку підприємства. За ринкової економіки величина прибутку залежить від багатьох факторів, але основним є забезпечення співвідношення доходів і витрат. Значний вплив на прибуток чинить діюча амортизаційна політика, порядок оцінювання внесків учасників у статутний капітал, порядок утворення резервів за сумнівними боргами, порядок віднесення активів до основних засобів, склад і порядок віднесення на собівартість накладних витрат та ін.
Внаслідок невдалої амортизаційної політики держави амортизація втратила свій статус основного джерела простого відтворення основних засобів підприємств.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийняття стратегічних рішень у фінансовому менеджменті“ на сторінці 1. Приємного читання.
