При проведенні операційного аналізу необхідно звертати увагу на структуру капіталу, яка суттєво впливає на величину операційного прибутку через силу фінансового важеля.
Фінансовий леверидж (важіль) - потенційна здатність впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури та обсягів довготермінових пасивів.
Дія фінансового важеля полягає в тому, що підприємство, яке використовує позичені кошти, змінює чисту рентабельність власних коштів і свої дивідендні можливості. Рівень ефекту фінансового важеля вказує на фінансовий ризик підприємства. Згідно з концепцією американських вчених ефект фінансового важеля можна трактувати як зміну чистого прибутку на кожну звичайну акцію (у відсотках), породжену певною зміною нетто-результату експлуатації інвестицій (НРЕІ): сила впливу фінансового важеля (СВФВ) = = зміна чистого прибутку на акцію / зміна НРЕІ.
Після низки перетворень формула набуває вигляду:
Якщо фірма не позичає кошти, то СВФВ = 1.
Категорію, що узагальнює операційний і фінансовий важелі, називають виробничо-фінансовим левериджем, для якого характерний взаємозв'язок трьох показників: виручки, витрат виробничого та фінансового характеру та чистого прибутку.
Вплив фінансового та операційного важелів на підприємницький ризик
Жодний бізнес не можна вважати позбавленим ризику, оскільки на нього впливає безліч чинників внутрішнього і зовнішнього середовища" До основних внутрішніх факторів належить вищий рівень собівартості продукції, ніж у конкурентів, через недосконалу технологію чи недостатній професіоналізм працівників тощо.
До основних зовнішніх факторів зараховують конкуренцію на ринку, несталість цін і попиту на продукцію, невпорядкованість законодавства, особливо податкового, тощо. Підприємства, не переобтяжені великими постійними витратами, здатні гнучко діяти, можуть швидше відреагувати на негативний вплив цих факторів і мати менші втрати. І, навпаки, на підприємствах з високим рівнем постійних витрат у собівартості продукції і, як наслідок, великою силою операційного важеля підприємницький ризик позначається помітніше. Особливо потерпають невеликі фірми, що спеціалізуються на випуску одного виду продукції.
Отже, перше джерело ризику пов'язано з конкретним бізнесом в його ринковому сегменті, а друге джерело підприємницького ризику лежить у площині структури капіталу, використаного підприємством, тобто залежить від сили впливу фінансового важеля.
Оскільки відсотки за кредит належать до постійних витрат, то зростання у фінансових ресурсах підприємства частки позичених коштів супроводжує зростання сили операційного важеля і підвищення підприємницького ризику:
СВПР - СВОВ o СВФВ, (4.10)
де СВПР - сила впливу підприємницького (поєднаного) ризику.
За несприятливої ринкової кон'юнктури це може швидко зруйнувати діяльність підприємства, тому фінансові менеджери мають постійно слідкувати за значенням цих показників і намагатися досягати їх розумного балансу на основі використання критерію "максимум курсової вартості акцій за достатньої безпеки інвесторів".
Трансформувавши формулу (4.10) підприємницького ризику, можна визначити майбутній прибуток на акцію:
де Чамп - чистий прибуток на акцію в майбутньому періоді; Чабп - чистий прибуток на акцію в базовому періоді; СВПР - сила впливу підприємницького ризику; В! та В2 - виручка у звітному та в наступному періодах відповідно.
Приклад
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансовий леверидж як показник впливу структури капіталу на рівень підприємницького ризику“ на сторінці 1. Приємного читання.
