| Показник | Виріб А | Виріб В | Виріб С | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||||
| Обсяг реалізації, тис. од. | 100 | 150 | 300 | ||||
| Ціна, грн/од. | 2570 | 1460 | 705 | ||||
| Змінні витрати, у т. ч.: | 1800 | 900 | 576 | ||||
| - матеріали | 720 | 360 | 360 | ||||
| - оплата праці | 1080 | 540 | 216 | ||||
| Маржинальний прибуток, грн | 770 | 560 | 129 | ||||
| Маржинальний прибуток, % | 30 | 38 | 18 | ||||
| Маржинальний прибуток на люд.-год., грн | 770 | 1120 | 645 | ||||
| Маржинальний прибуток на маш. год., грн | 770 | 1120 | 1290 | ||||
Середні витрати праці на виготовлення кожного виду продукції - 1080 грн/година. На виготовлення виробу А витрачають 1 годину ручної праці, виробу В - 0,5 години, виробу С - 0,2 години. Виготовлення виробу А потребує 1 години машинного часу, виробу В - 0,5 години, виробу С - 0,1 години. На основі цих даних отримані розрахункові показники маржинального прибутку на людино-годину і машино-годину: максимальний маржинальний прибуток на одиницю продукції - у виробу А; найвищий відсоток маржинального прибутку - у виробу В; а маржинальний прибуток у розрахунку на 1 годину машинного часу максимальний у виробу С.
З огляду на маржинальний прибуток найрентабельнішою є продукція В, виходячи з припущення, що ринкові і виробничі фактори не перешкоджають розширенню випуску продукції В. Отже, на практиці при розробленні асортиментної політики підприємство завжди має проблеми.
Якщо обмежувальним фактором розвитку виробничої програми є витрати праці, то порівняльний аналіз рентабельності проводять на основі показника маржинального прибутку на людино-годину. У прикладі цей показник кращий у виробу В.
Якщо обмежувальним фактором є використання обладнання, то аналіз треба проводити на основі показника маржинального прибутку на машино-годину. З цього погляду перевагу має виріб С.
В асортиментній політиці вкрай важливо враховувати основні обставини, пов'язані з постулатами життєвого циклу товарів.
• 1. Різна еластичність попиту визначає різні типи поведінки покупців за зміни ціни на товар, тому динаміка виручки від реалізації також залежить від рівня еластичності попиту.
• 2. Фінансова мета підприємства на різних етапах життєвого циклу товару є різною. На етапі розроблення нового товару підприємство турбується про підтримку загальної беззбитковості. Витрати на розроблення покриваються прибутком від продажу зріліших товарів. На етапах виведення товару на ринок і зростання збуту - продажу - головною фінансовою метою підприємства є неухильне збільшення прибутку. Однак при цьому треба враховувати, що максимізація прибутку зумовлює максимізацію податку на прибуток. Після переходу порогу рентабельності за стрімких темпів нарощування прибутку небезпечно велика сила впливу операційного важеля, збільшення дебіторської заборгованості може завдати клопоту. На етапі зрілості товару підприємство підтримує достатній обсяг прибутку за рахунок скорочення витрат (переважно постійних), сила впливу операційного важеля зазвичай спадає. На етапі насичення ринку і спаду попиту для підтримання прибутковості треба ще більше скоротити витрати, особливо змінні, однак слід моніторити і постійні витрати.
• 3. Розробляючи асортиментну політику підприємства, варто обирати комплекс товарів, доходи від яких мають різноспрямовану динаміку. Тоді примхи попиту менше впливатимуть на сукупний грошовий потік прибутків. З асортименту треба виключати насамперед товари, що дають малу частку виручки, збільшення якої призведе до переважання приросту витрат над приростом виручки.
Отже, лише поєднання маржинального та маркетингового підходів дає змогу менеджерам сформувати прибутковий асортимент продукції.
Управління ціноутворенням
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фінансового менеджменту» автора Рясних Є.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії формування прибуткового асортименту продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
