• 11.1 .Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування.
• 11.2. Державний кредит і його основні форми.
• 11.3. Державні гарантії та умови їх надання.
Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування
Бюджетний дефіцит є важелем державної фінансової політики. Він використовується з метою збільшення державних видатків за умов неможливості покрити їх обсягами доходів бюджету. За допомогою такого важеля забезпечується вирішення економічних і соціальних проблем розвитку країни. Але використання дефіцитного бюджетного фінансування потребує врахування багатьох факторів, що здійснюють вплив на розвиток держави. Тому зведення бюджету з дефіцитом потребує проведення поглибленого аналізу можливого впливу його на розвиток економіки та вирішення соціальних проблем. Важливим є і те, що мають бути враховані задачі, які вирішуються як протягом короткострокового, так і середньо- та довгострокових періодів.
Найбільш загальне визначення бюджетного дефіциту передбачає зіставлення величини доходів і видатків бюджету. Зведення державного бюджету з дефіцитом має місце тоді, коли обсяги видатків перевищують суму доходів. У таких випадках для забезпечення балансу застосовується додаткове фінансування на суму нестачі доходів порівняно з видатками. Згідно з Бюджетним кодексом України (ст. 2) фінансування бюджету – це "надходження та витрати у зв'язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету". Законом про державний бюджет на поточний рік визначається граничний обсяг дефіциту державного бюджету. Така вимога установлена Бюджетним кодексом України, оскільки бюджетний дефіцит може як позитивно, так і негативно впливати на розвиток країни.
Визначення граничних розмірів бюджетного дефіциту в Україні передбачає врахування не тільки співвідношення видатків та доходів бюджету. Беруться до уваги також такі показники, як надання і повернення кредитів.
Як правило, органи державної влади намагаються досягнути збалансованого бюджету (коли державні видатки відповідають сумі мобілізованих доходів). Більш прийнятним для Уряду вважається зведення бюджету з профіцитом. У таких випадках формуються додаткові резервні активи, які дають можливість вирішувати поточні проблеми розвитку державного сектору економіки та забезпечити додаткові способи державного регулювання економічного і соціального розвитку.
Проте зведення бюджету з дефіцитом не слід розглядати тільки як негативне явище. За умов виваженого формування джерел його фінансування та ефективного використання залучених активів дефіцит бюджету може стати важелем активізації економічного розвитку країни та вирішення соціальних проблем.
В основі зведення бюджету з дефіцитом лежать як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори. У періоди спаду економіки закономірним є помітне скорочення податкових та неподаткових надходжень до бюджету. З іншого боку, в таких ситуаціях держава має збільшувати бюджетні видатки для вирішення соціальних проблем та стимулювання економічного розвитку. В умовах перехідної економіки, коли спад може мати довготерміновий характер, дефіцит бюджету набуває хронічного характеру. На динаміку бюджетних надходжень і видатків, крім того, впливають й інші фактори: рішення парламенту, уряду, партій, профспілок, місцевих органів самоврядування та ін.
Дж. Кейнс обґрунтовував, що за умов глибокого спаду держава має стимулювати збільшення інвестицій. Цього можна досягнути шляхом розширення сукупного попиту в процесі збільшення державних видатків або зменшення податкового навантаження. Але при цьому треба звернути увагу на те, що збільшення державних видатків призводить до обмеження приватних інвестицій.
У періоди економічного зростання внаслідок розширення підприємництва і підвищення рівня зайнятості доходи бюджету збільшуються, а видатки скорочуються. Додаткові надходження можуть бути спрямовані на покриття дефіциту за попередні періоди. Та нині закономірним є те, що у фазах підйому в промислово-розвинутих країнах дефіцит державного бюджету, як правило, також присутній (хоч і в менших обсягах). Це є свідченням того, що бюджетний дефіцит використовується як важіль забезпечення розвитку економіки навіть в періоди економічного зростання.
Формування та використання бюджетного дефіциту здійснює значний вплив на соціальний та економічний розвиток країни. Збільшення державних видатків є основою вирішення складних соціальних проблем. А нарощування обсягів бюджетного фінансування інвестицій може сприяти прискоренню розвитку економіки. Позитивним може бути вплив бюджетного дефіциту на підтримку економічного розвитку в умовах циклічного спаду. Без проведення активної бюджетної політики (з використанням дефіциту як фактора посиленого впливу на реформування соціальної та економічної сфер) практично неможливо забезпечити перехід від адміністративної до ринкової моделі розвитку. В тому разі, коли кошти, з влучені за умов фінансування бюджетного дефіциту, використовуються тільки на проведення інвестицій в розвиток інфраструктури, людського капіталу, структурної перебудови економіки та ін., частка державного капіталу зростає. Роль приватного сектору скорочується, але він отримує додаткові непрямі імпульси розвитку.
Разом з тим, треба звернути увагу на можливі негативні наслідки використання бюджетного дефіциту як важеля бюджетної політики. Надмірне збільшення його обсягів обмежує залучення фінансових ресурсів для розвитку приватного сектору економіки та сприяє зростанню ставок за кредитні ресурси.
Різке збільшення соціальних виплат за рахунок коштів бюджету, яке забезпечується зростанням дефіцитного фінансування, може стати основою активізації інфляційних процесів. Значні дефіцити можуть призвести також до зниження рівнів виробництва, зменшення обсягів інвестицій, призупинення темпів економічного зростання.
Тому прийняття рішень щодо дефіцитного фінансування має бути достатньою мірою обґрунтованим. Використання спрощених підходів може привести і до негативних результатів. З іншого боку, формальне обмеження показників дефіциту без урахування специфіки розвитку країни в поточному періоді не сприятиме її фінансовій стабілізації.
У різних країнах використовуються різні підходи до використання бюджетного дефіциту та залучення позик у проведенні державної фінансової політики. Зокрема, в Німеччині прийнято, що чистий обсяг запозичень федерального уряду та урядів земель не має перевищувати чистої величини інвестиційних витрат (виключенням є випадки, коли необхідно вирівнювати порушену макроекономічну рівновагу). У більшості держав прийнято обмеження державної заборгованості щодо ВВП. Використовуються також обмеження темпів збільшення державних видатків темпами зростання ВВП. У цілому такі підходи позитивно впливають на проведення державної фінансової політики. Економічний розвиток країни стає більш керованим.
Дефіцит державного бюджету відображається у відсотках до ВВП, доходів і видатків бюджету. З іншого боку, дефіцит може розглядатись на різних рівнях: Державного бюджету, республіканського бюджету і місцевого бюджету. Розраховується також дефіцит зведеного бюджету.
Наприклад, дефіцит зведеного бюджету України у 2006 р. у процентах до доходів становив 5,9% (відповідно, в 1998 р. – 7,8%, в 1997 р. – 21,9%). На 2001 р. було прийнято Державний бюджет без дефіциту. На 2003 р. граничний розмір дефіциту Державного бюджету затверджено в сумі 2,035 млрд грн, або приблизно 4,07% запланованих доходів (у 2002 р. – 9,2%). Загальні показники Державного бюджету України за 2005–2007 pp. наведено в табл. 11.1.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.
