Державні гарантії та умови їх надання

Курс фінансів

В умовах переходу до ринкової економіки особливе місце в процесі кредитування підприємств і установ займають державні гарантії. Гарантія надається з метою забезпечення надійності повернення кредитів. У ситуації, коли позичальник неспроможний виконати передбачені платежі, гарант зобов'язаний провести необхідні розрахунки за власні кошти. У разі, коли гарантом є держава, обсяги кредитування підприємств і установ значно зростають.

Державна гарантія – це зобов'язання держави (в особі уряду) повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у разі невиконання позичальником зобов'язань за одержаними позиками. Гарантії надаються органам місцевої влади (АР Крим, місцевим громадам та ін.) та суб'єктам підприємницької діяльності. Надання державних гарантій за кредитами суттєво зменшує кредитний ризик, що супроводжується зниженням процентних ставок за кредитами. Але поряд з цим, механізм надання державних гарантій має бути виваженим, оскільки неповернення позичальником позик призводить до витрачання коштів державного бюджету. Формою надання державних гарантій є поручительство – зобов'язання виконати передбачені платежі в разі невиконання їх позичальником (частково або в повному обсязі).

Надані державою гарантії можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні гарантії – це гарантії уряду перед резидентами країни. Зовнішні гаранти – перед нерезидентами. У разі невиконання боржником своїх кредитних зобов'язань гарантія уряду, по суті, перетворюється на дотацію підприємства. За наявності гарантій нерезидентам такі дотації надаються у ВКВ, що зумовлює зростання державного зовнішнього боргу. До того ж, внаслідок функціонування бюрократичного механізму надання державних гарантій, далеко не завжди вони використовуються з метою фінансування найбільш перспективних проектів. Схему надання державних гарантій відображено на рис. 11.6.

Прийняття рішення про надання державних гарантій в Україні передбачає проведення експертизи проектів, яку здійснює Кабінет Міністрів України, зокрема, для експертного оцінювання залучають Національне агентство реконструкції і розвитку, Валютно-кредитну раду, Міністерство економіки, Фонд державного майна України, Міністерство фінансів, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків. Остаточне рішення про надання державних гарантій затверджується постановою Кабінету Міністрів України. З метою забезпечення виконання державних гарантій уряд визначає банка-агента.

Гарантії за іноземними кредитами надаються Центральним банком країни. Так, Національний банк України може бути гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками та міжнародними фінансовими організаціями. Гарантії надаються під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна. У випадках, коли погашення кредиту передбачено здійснювати за рахунок бюджетних коштів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має одержати гарантійний лист від КМУ. На основі одержаного листа НБУ здійснює резервування валютних коштів уряду, що приймаються як застава під гарантію банка. НБУ веде облік наданих гарантій, забезпечує зарахування валютних коштів на рахунки банка, здійснює оперативне управління валютними коштами, що використовуються як застава, та забезпечує (в разі виникнення відповідних умов) оплату заборгованості перед іноземними кредиторами.

Схема надання державних гарантій підприємствам

Рис. 11.6. Схема надання державних гарантій підприємствам

За розрахунками експертів з 1992 до 2000 р. Уряд України сплатив іноземним кредиторам за боргами підприємств близько 1 млрд дол. США. Була також заборгованість резидентів перед державним бюджетом з гарантій за кредитами на суму до 1 млрд грн. Ці кошти повинні бути повернуті державі. При цьому враховуються такі зобов'язання позичальників: погашення суми заборгованості; виплата пені; оплата комісійних платежів уряду (для іноземних кредитів); сплата відсотків Мінфіну за одержані позики; повернення відсотків за користування кредитами МБРР.

Урядом прийнято декілька способів повернення коштів державного бюджету, виплачених внаслідок надання державних гарантій за кредитами (рис. 11.7). До них, зокрема, належать:

• 1) реструктуризація заборгованості;

• 2) примусове відшкодування витрат держави за гарантійними зобов'язаннями:

  – а) стягнення заборгованості за рахунок продажу майна боржника (через арбітражний суд);

  – б) порушення справи про банкрутство позичальника;

• 3) оформлення заборгованості перед державним бюджетом векселями і продаж їх на біржовому фондовому ринку.

Починаючи з 1999 р. з метою зменшення навантаження на Державний бюджет в Україні запроваджено зміни щодо умов надання державних гарантій. Згідно з прийнятими правилами державні гарантії можуть бути одержані тільки за умов наявності зустрічних безумовних гарантій банків. Для цього комерційні банки – агенти уряду мають надавати зустрічні гарантії за кредитами, гарантованими державою. За таких умовах договір застави позичальник укладає не з урядом, а з комерційним банком. Тоді банк несе відповідальність за кредитами, гарантованими урядом.

Способи повернення коштів державного бюджету за кредитними гарантіями підприємствам

Рис. 11.7. Способи повернення коштів державного бюджету за кредитними гарантіями підприємствам

Схемою передбачено, що у разі настання гарантійного випадку податкова адміністрація уповноважена покривати збитки бюджету за рахунок активів банка-агента. В такому разі переважну частину роботи з проведення експертного оцінювання проектів мають виконувати банки. Разом з тим, для вдосконалення механізму надання державних гарантій також передбачено встановити граничний розмір гарантій протягом бюджетного року; проведення оцінювання кредитоспроможності позичальників; визначення аудиторських фірм, що залучаються до проведення експертизи та ін.

Для впорядкування кредитних проектів, що фінансуються за рахунок іноземних кредитів, передбачається застосовувати відповідну систему супроводження кредитів, за допомогою якої можна буде здійснювати контроль: за цільовим використанням кредитів, фінансовим станом позичальника, ефективністю використання іноземного кредиту. Такий контроль проводять банки-агенти КМУ, органи державної податкової служби, митниця, Фонд державного майна України та інші органи державного управління.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Державні гарантії та умови їх надання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ФІНАНСИ, ЇХ СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

  • Функції фінансів

  • Фінансова система та її складові

  • Фінансова політика та інструменти її проведення

  • Розділ 2. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

  • Джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання

  • Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства

  • Зміна величини статутного капіталу

  • Формування доходів і витрат підприємства

  • Прибуток акціонерного товариства, його розподіл та використання

  • Методика розрахунку доходів на акцію

  • Розділ 3. ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Характеристика основних видів цінних паперів

  • Форми випуску цінних паперів

  • Операції з цінними паперами та порядок їх проведення

  • Розділ 4. ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

  • Податкова система і принципи її побудови

  • Характеристика податкової системи України

  • Податкова політика та напрями реформування податкової системи України

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ

  • Державні цільові фонди та їх класифікація

  • Державні підприємства та їх фінансова діяльність

  • Розділ 6. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

  • Бюджетна система України та її складові

  • Місцеві бюджети і бюджетне регулювання

  • Розділ 7. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДАМИ І ВИДАТКАМИ

  • Видатки державного бюджету та їх класифікація

  • Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

  • Організація касового обслуговування державного бюджету

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ

  • Пенсійна система України і напрями її перебудови

  • Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України

  • Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОСНОВИ ОРЕНДИ, ЛІЗИНГУ І КОНЦЕСІЙ

  • Орендна плата та її складові

  • Лізинг і лізингові платежі

  • Фінансові операції при передачі майна в концесію

  • Розділ 10. ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Способи приватизації майна державних підприємств

  • Визначення ціни об'єктів приватизації

  • Способи продажу державної частки акцій ВАТ

  • Розділ 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ

  • Державний кредит і його основні форми

  • Державні гарантії та умови їх надання
  • Розділ 12. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ І БОРГОВА ПОЛІТИКА

  • Характеристика державного боргу України

  • Боргова політика і управління державним боргом

  • Розділ 13. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

  • Витрати домогосподарств і їх складові

  • Фінансові операції домогосподарств

  • Розділ 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

  • Іноземні інвестиції, їх залучення і використання в Україні

  • Проведення фінансових операцій в особливих зонах

  • Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Розділ 15. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МІЖНАРОДНА ЛІКВІДНІСТЬ УКРАЇНИ

  • Операції з капіталом та фінансові операції

  • Міжнародна ліквідність та міжнародна інвестиційна позиція України

  • Розділ 16. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

  • Бюджетна політика та її інструменти

  • Державний фінансовий апарат і його структура

  • Функції Міністерства фінансів України

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ