Визначення ціни об'єктів приватизації

Курс фінансів

Визначення ціни продажу об'єкта, який підлягає приватизації, має важливе значення. Ціна продажу, з одного боку, є фактором, який визначає надходження коштів від приватизації. З іншого – це основа формування попиту на об'єкти приватизації, які пропонуються на продаж. Визначення ціни об'єктів приватизації здійснюється на основі таких засад: експертного оцінювання вартості активів, врахування співвідношення між попитом та пропозицією під час використання конкурентних способів приватизації, проведення незалежного оцінювання майна у разі використання неконкурентних способів.

Головною метою оцінювання вартості майна під час приватизації є досягнення справедливої (ринкової вартості) об'єкта. Справедлива (ринкова) вартість – це ймовірна ціна, за яку майно може бути продане на дату оцінювання на відкритому конкурентному ринку за відсутністю додаткових інвестиційних умов. У випадках, коли продаж об'єкта проводиться з метою досягнення фіксованої ціни продажу, а також залучення додаткових інвестицій для покращання діяльності підприємства, використовується поняття "інвестиційна вартість". Вона встановлюється при продажу цілісного об'єкта (ЦМК) або крупного пакета акцій ВАТ.

Інвестиційна вартість – це вартість майна з урахуванням наявності додаткових інвестиційних умов, які приймаються до продажу об'єкта. До інвестиційних умов належать початкові (фінансові) умови, які передбачаються в матеріально-грошовій формі як для продавця, так і для покупця. З боку держави – це зобов'язання з реструктуризації заборгованості ВАТ перед державою. Для покупців передбачаються, як правило, проведення додаткових внесків до статутного капіталу підприємства або фінансування покращання стану майна орендарем. Інвестиційні умови входять до складу договору купівлі-продажу об'єкта або установчого договору.

При проведенні приватизації державного майна використовується також поняття "вартість діючого підприємства" (цілісного майнового комплексу). Це – вартість підприємства, яка формується за умови функціонування його як єдиного цілого. Вартість ЦМК розраховують як суму капіталізованих доходів від його діяльності, зменшену на вартість надмірних активів підприємства, а також на суму зобов'язань. Надмірними є активи, які на цей період не використовуються для одержання фінансових результатів, і їх застосування на підприємстві є фізично неможливим або економічно неефективним. Вартість надмірних активів розраховується на основі найкращого варіанта їх альтернативного використання, включаючи вартість їх ліквідації.

Оцінювання вартості майна проводиться за "Методикою оцінки вартості майна", затвердженої Постановою КМУ № 1891 від 10.12.2003 р. Методика використовується при визначенні величини статутного капіталу підприємства, початкової вартості майна при продажу об'єкта на конкурентних засадах та ціни майна у разі його викупу. Розрахунок вартості майна згідно з Методикою застосовується як для оцінювання ЦМК, так і для індивідуально визначеного майна, часток (паїв, акцій) і об'єктів незавершеного будівництва, які не входять до складу ЦМК і приватизуються як окремі об'єкти.

Методика використовується для оцінювання вартості державного і комунального майна, а також майна підприємств, у структурі капіталу яких держава володіє часткою, не менше ніж 25% (у випадках створення господарських товариств), та спільних підприємств з іноземним капіталом. Приватизація орендних підприємств передбачає проведення оцінювання вартості об'єктів з використанням основних положень Методики. Розрахунок вартості майна в порядку, передбаченому Методикою, використовується і при передачі майна в заставу. Відчуження державного майна шляхом його продажу також має за основу оцінювання його вартості згідно із Методикою.

Оцінювання вартості майна з метою визначення величини статутного капіталу підприємства проводиться в такому порядку:

• орган приватизації утворює інвентаризаційну комісію і визначає дату оцінювання майна;

• комісія проводить інвентаризацію активів і зобов'язань об'єкта;

• комісія складає акт оцінювання вартості майна підприємства, а орган приватизації його затверджує.

Оцінювання вартості індивідуально визначеного майна, а також ЦМК, які належать до груп А, Д, Ж, проводиться в тому самому порядку, що і для визначення величини статутного капіталу ВАТ, за винятком окремих положень. У таких випадках проводиться експертне оцінювання всього майна, яке підлягає приватизації. Певні особливості проведення оцінювання майна передбачені також у разі приватизації об'єктів незавершеного будівництва і законсервованих об'єктів.

У випадках, коли виявляється, що окреме майно за тих чи інших причин не було внесено до списку при проведенні інвентаризації, його вартість підлягає компенсації. До такого майна, зокрема, можуть належати: безпідставно виключене зі списків майно, відносно якого знято заборону на приватизацію, активи, одержані підприємством після проведення оцінювання (внаслідок погашення сумнівної та безнадійної заборгованостей) та ін. Компенсація здійснюється шляхом збільшення статутного капіталу ВАТ на відповідну суму, перерахування коштів до позабюджетного Державного фонду приватизації або у формі приватизації виявленого майна як окремого об'єкта.

Розглянемо порядок визначення статутного капіталу ВАТ, створеного на основі майна державних підприємств. Його обсяги розраховуються шляхом проведення стандартизованого оцінювання вартості ЦМК. Це оцінювання, яке здійснюється з використанням стандартної методології. Воно проводиться на основі результатів інвентаризації майна підприємства, даних передавального балансу, договору оренди (у разі приватизації орендного підприємства) та іншої додаткової інформації, яка застосовується під час оцінювання вартості майна. Стандартизоване оцінювання передбачає використання і стандартного набору вихідних даних.

Сукупна вартість ЦМК – це сума вартості активів, що відображені у передавальному багажі підприємства. До переліку майна, яке перебуває у складі сукупної вартості ЦМК, входять необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Проте при визначенні величини статутного капіталу ВАТ потрібно враховувати не тільки активи, а і зобов'язання підприємства. Тому статутний капітал має відповідати не сумі вартості активів, а величині чистої вартості ЦМК. Для її розрахунку сукупна вартість активів зменшується на такі показники: забезпечення подальших витрат і платежів, довгострокові зобов'язання та поточні зобов'язання.

Чиста вартість ЦМК (ЧВЦМК) розраховується за формулою

де Вн.а – вартість необоротних активів;

Во.а – вартість оборотних активів;

Вм.в – вартість витрат майбутніх періодів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення ціни об'єктів приватизації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ФІНАНСИ, ЇХ СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ

  • Функції фінансів

  • Фінансова система та її складові

  • Фінансова політика та інструменти її проведення

  • Розділ 2. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

  • Джерела фінансування діяльності суб'єктів господарювання

  • Порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства

  • Зміна величини статутного капіталу

  • Формування доходів і витрат підприємства

  • Прибуток акціонерного товариства, його розподіл та використання

  • Методика розрахунку доходів на акцію

  • Розділ 3. ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Характеристика основних видів цінних паперів

  • Форми випуску цінних паперів

  • Операції з цінними паперами та порядок їх проведення

  • Розділ 4. ПОДАТКОВА СИСТЕМА І ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА

  • Податкова система і принципи її побудови

  • Характеристика податкової системи України

  • Податкова політика та напрями реформування податкової системи України

  • Розділ 5. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ

  • Державні цільові фонди та їх класифікація

  • Державні підприємства та їх фінансова діяльність

  • Розділ 6. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

  • Бюджетна система України та її складові

  • Місцеві бюджети і бюджетне регулювання

  • Розділ 7. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ЗА ДОХОДАМИ І ВИДАТКАМИ

  • Видатки державного бюджету та їх класифікація

  • Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів

  • Організація касового обслуговування державного бюджету

  • Розділ 8. ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА НАПРЯМИ ЙОГО РЕФОРМУВАННЯ

  • Пенсійна система України і напрями її перебудови

  • Джерела формування доходів і структура видатків Пенсійного фонду України

  • Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОСНОВИ ОРЕНДИ, ЛІЗИНГУ І КОНЦЕСІЙ

  • Орендна плата та її складові

  • Лізинг і лізингові платежі

  • Фінансові операції при передачі майна в концесію

  • Розділ 10. ПРИВАТИЗАЦІЯ МАЙНА ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Способи приватизації майна державних підприємств

  • Визначення ціни об'єктів приватизації
  • Способи продажу державної частки акцій ВАТ

  • Розділ 11. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ І ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ

  • Державний кредит і його основні форми

  • Державні гарантії та умови їх надання

  • Розділ 12. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ І БОРГОВА ПОЛІТИКА

  • Характеристика державного боргу України

  • Боргова політика і управління державним боргом

  • Розділ 13. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

  • Витрати домогосподарств і їх складові

  • Фінансові операції домогосподарств

  • Розділ 14. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ

  • Іноземні інвестиції, їх залучення і використання в Україні

  • Проведення фінансових операцій в особливих зонах

  • Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями

  • Розділ 15. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА МІЖНАРОДНА ЛІКВІДНІСТЬ УКРАЇНИ

  • Операції з капіталом та фінансові операції

  • Міжнародна ліквідність та міжнародна інвестиційна позиція України

  • Розділ 16. ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ

  • Бюджетна політика та її інструменти

  • Державний фінансовий апарат і його структура

  • Функції Міністерства фінансів України

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ