Становлення податкової системи України почалося з розбудови її як незалежної, самостійної держави. Прийняття курсу на формування ринкової економіки передбачало створення системи оподаткування, яка найбільшою мірою відповідає таким перетворенням. Податкова система, яку було прийнято в Радянському Союзі не відповідала таким вимогам. Вона ґрунтувалася на зовсім інших принципах. Тотальна централізація економічного і соціального розвитку, панування державної власності й адміністративного розподілу доходів передбачали необов'язковий характер існування системи оподаткування, спрямованої на розвиток підприємницької діяльності, приватної ініціативи та конкуренції.
Проте, побудова податкової системи, адекватної ринковим умовам виявилася досить складним і довготривалим процесом. Просте копіювання систем оподаткування розвинутих країн без урахування специфіки розвитку України не може дати позитивних результатів. Постала необхідність розробити власну систему, у якій би бралися до уваги економічні, соціальні, політичні та психологічні особливості розвитку нашої країни. Нині така система є. Вона подібна до податкових систем розвинутих країн, проте, має суттєві відмінності. Однією з найважливіших її рис є те, що вона спрямована на вирішення, перш за все, соціальних проблем, які загострилися з переходом до ринкової економіки. Слід враховувати, що такі задачі вирішуються в умовах функціонування нераціональної структури господарського комплексу, низької конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, нерівномірного розподілу ресурсів між регіонами та ін.
Податкова система України поділяється на загальну та спрощену системи оподаткування. Загальна система застосовується для переважної більшості платників податків. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників та суб'єктів малого бізнесу здійснюється з використанням спрощеної системи. Такий порядок було прийнято з метою створення більш сприятливих умов для розвитку малого бізнесу. Зокрема, використання спрощеної системи передбачає спрощення обліку і звітності, а також зменшення податкового навантаження на розвиток підприємницької діяльності.
Податкова система України охоплює загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України (рис. 4.4), місцеві податки і збори – місцевими органами влади.
До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):
• 1) податок на додану вартість;
• 2) акцизний збір;
• 3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;
• 4) податок на доходи фізичних осіб;
• 5) мито;
• 6) державне мито;
• 7) податок на нерухоме майно (нерухомість);
• 8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);
• 9) рентні платежі;
• 10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• 11) податок на промисел;
• 12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
• 13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;
• 14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Курс фінансів» автора Кудряшов В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика податкової системи України“ на сторінці 1. Приємного читання.
