Розділ «2. Валютний курс»

- темпи зростання продуктивності праці, темпи зростання ВНП країни, місце і роль країни у світовій торгівлі;

- на валютний курс, на паритет купівельної спроможності впливає співвідношення темпів інфляції в різних країнах. Чим вищі темпи інфляції, тим нижчим буде валютний курс валюти даної країни;

- різниця відсоткових ставок у різних країнах. Зміна відсоткових ставок у країні впливає на міжнародний рух капіталів. Підвищення відсоткової ставки стимулює приплив іноземних капіталів, що за інших рівних обставин підвищує валютний курс. Зниження відсоткових ставок заохочує відплив капіталу, зокрема й національного, за кордон і спричинює відповідне зниження валютного курсу;

- безпосередньо на курс валюти впливає також міра використання її в зовнішньоекономічних відносинах, ступінь використання її в міжнародних розрахунках;

- міра довіри до валюти на національному та світовому ринках. Довіра до валюти залежить від стану економіки країни, визначається також стабільністю політичної обстановки, чинниками, що вже були розглянуті (темпи зростання ВНП, продуктивності праці, інфляції, рівень відсоткових ставок тощо). Йдеться не тільки про сьогоднішній стан цих показників, а й перспективи їхньої динаміки в майбутньому;

- на курс національної валюти впливає також стан платіжного балансу, що займає центральне місце в системі балансів міжнародних розрахунків. Платіжний баланс являє собою співвідношення суми платежів, які країна здійснила за кордоном, та надходжень, що вона отримала з-за кордону за певний період.

Отже, платіжний баланс за економічним змістом характеризує стан та динаміку зовнішньоекономічних відносин певної країни з зовнішнім світом. Якщо розглядати платіжний баланс за його формою, то це статистичний звіт, що відображає надходження валютних коштів у країну та витрачання їх за цей самий період за напрямами та в розрізі країн чи груп країн.

Якщо валютні надходження перевищують платежі, то такий платіжний баланс називається активним, а якщо платежі перевищують надходження - пасивним. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу національної валюти. Це пов'язано зі збільшенням попиту на таку валюту з боку зовнішніх боржників. Пасивний платіжний баланс, навпаки, веде до зниження курсу національної валюти. Це тому, що боржники мусять продавати національну валюту за іноземну для погашення своїх зовнішніх зобов'язань.

Методом балансування платіжного балансу є використання країною її офіційних золотовалютних резервів. Головним засобом збалансування платіжного балансу виступають резерви конвертованої іноземної валюти.

Національне регулювання платіжного балансу

Враховуючи виняткову важливість стану платіжного балансу для здійснення зовнішньоекономічних операцій, валютного курсу країни, платіжний баланс виступає одним з об'єктів державного регулювання. Завдання урівноваження платіжного балансу входить до головних цілей економічної політики держави поряд з такими, як забезпечення темпів економічного зростання, боротьба з інфляцією та безробіттям.

Існують різні методи державного регулювання платіжного балансу. Вони спрямовані на стимулювання чи обмеження певних зовнішньоекономічних операцій залежно від валютно-економічного стану та стану міжнародних розрахунків країни.

Країни з пасивним платіжним балансом мусять стимулювати експорт та стримувати імпорт товарів, залучати в країну іноземні капітали та обмежувати його вивезення за кордон.

За активного платіжного балансу його регулювання теж необхідне, але воно мусить вирішувати інші завдання і повинно бути спрямоване на усунення надмірно активного сальдо. З цією метою використовуються методи розширення імпорту та стримування експорту товарів, збільшення експорту капіталів (зокрема надання кредитів та допомоги) та обмеження їхнього імпорту. Активне сальдо платіжного балансу використовується для погашення зовнішнього боргу країни, надання кредитів іноземним державам, збільшення золотовалютних резервів країни.

Валютний курс та зовнішньоекономічні відносини