5.1. Сутність міжбюджетних відносин та особливості їх організації
Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фінансів у кожній країні є ефективна організація відносин всередині бюджетної системи, а саме між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого самоврядування, а також перерозподіл бюджетних ресурсів, зумовлений об'єктивними відмінностями в рівнях соціально-економічного розвитку окремих територій.
Ефективна й раціональна побудова системи міжбюджетних відносин сприяє досягненню таких цілей:
- зростання якості життя населення, соціального захисту й однаково високого рівня бюджетної забезпечення територіальних спільнот;
- забезпечення стійкого економічного зростання за рахунок оптимального використання фіскального потенціалу кожного з регіонів і країни загалом;
- зміцнення територіальної цілісності країни завдяки запобіганню конфліктів між органами влади різних рівнів.
Міжбюджетні відносини є досить складним явищем, яке можна охарактеризувати в розрізі правових, економічних і політичних аспектів (рис. 5.1).
Для бюджетної системи України характерний досить високий ступінь централізації бюджетних ресурсів, що свідчить про зосередження основних владних повноважень на рівні центрального уряду, нерозвиненість місцевого самоврядування і слабкість його фінансової основи - місцевих бюджетів.
У процесі організації міжбюджетних відносин їх суб'єктами виступають ті органи влади й управління, до компетенції яких включені повноваження щодо складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів.
Міжбюджетні відносини (ст. 81 БК) - це відносини між державою, АРК та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів. Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи.
Підставою для існування міжбюджетних відносин є:
- визначений у законодавстві розподіл повноважень між державною
Рис. 5.1. Характеристика міжбюджетних відносин за аспектами
виконавчою владою та органами місцевого самоврядування. Розподіл повноважень доцільно здійснювати знизу доверху, тобто спочатку визначити повноваження місцевих органів, а потім—центральних органів влади. Розмежування повноважень доцільно здійснювати в декілька етапів: на першому етапі бажано скласти перелік основних суспільних благ і, відповідно, видаткових зобов'язань усіх органів влади;
на другому етапі розмежування повноважень доцільно закріпити надання суспільних благ і послуг за різними рівнями влади відповідно до адміністративно-територіального устрою країни з урахуванням критеріїв географічного положення, промислових та економічних зв'язків, що вже склалися, вільного доступу до суспільних благ, кількості населення, площі територіальної громади, щільності її населення тощо;
на третьому етапі доцільно перерозподілити об'єкти загальнодержавної та комунальної власності відповідно до розмежованих повноважень органів влади;
- нерівномірність у розміщенні закладів соціально-культурної сфери по території країни та споживачів конкретних послуг. З урахуванням розмежування повноважень потрібно остаточно передати об'єкти соціальної сфери підприємств у відання місцевих органів влади;
- значна диференціація в рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, концентрація податкової бази і відповідних джерел податкових надходжень у м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій областях та ряді інших; гарантія фінансування витрат на реалізацію наданих повноважень з боку держави органам місцевого самоврядування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бюджетна система» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА СИСТЕМА БЮДЖЕТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.