Розділ «ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА СИСТЕМА БЮДЖЕТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ»

4) заінтересованість в розвитку підприємництва на відповідній території.

Роль міжбюджетних відносин у місцевому розвитку визначається насамперед розподілом видаткових повноважень регіональних органів влади у їх забезпеченні відповідними доходами. У такий спосіб відбувається закріплення фінансових ресурсів за конкретним місцевим органом для економічного розвитку та вплив центру на органи місцевого самоврядування з метою зменшення дисбалансу в економічних потенціалах. Регіони в Україні розвиваються нерівномірно, відповідно у них неоднакові фінансове забезпечення та потенціал формування дохідної частини бюджету. Відмінності в рівнях соціально-економічного розвитку між регіонами виявляються у показниках валового внутрішнього продукту на одну особу, середньомісячної заробітної плати, середньомісячного реального доходу на одну особу та в інших показниках.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести лише шляхом розмежування їх доходів і видатків, досягається за допомогою бюджетного вирівнювання, тобто перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи.

5.2. Поняття про систему бюджетного вирівнювання

Головним елементом у системі заходів державної регіональної бюджетної політики є систематичне надання центральною владою допомоги тим владним органам, котрі не мають достатніх ресурсів для виконання покладених на них функцій.

Для вирішення питань збалансування ресурсів використовують бюджетне регулювання, тобто використання перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи шляхом надання коштів фінансово "бідним" територіям або вилучення коштів у відносно "багатих" територій.

Бюджетне регулювання — це діяльність щодо збалансування державного та місцевих бюджетів. Серед методів бюджетного регулювання виділяють кілька модифікацій залежно від включених до нього елементів розподільчих відносин. В Україні традиційно використовують такі інструменти бюджетного регулювання:

- власні доходи—доходи (податкові й неподаткові надходження), що формуються і використовуються місцевими органами на підвідомчій їй території;

- відсоткові відрахування від загальнодержавних податків і доходів — передбачають надходження до місцевих бюджетів частини загальнодержавних податків і доходів, що справляються на даній території. Залежно від розміру надходжень до місцевого бюджету у відсотковому виразі (повний чи частковий) загальнодержавні доходи (податки та збори) можна поділити на:

а) закріплені - доходи, які повністю або у визначеній частині закріплюються за тим чи іншим бюджетом;

б) регульовані — доходи, що на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України;

- міжбюджетні трансферти - передання коштів з одного бюджету до іншого на безповоротній основі. Як інструмент міжбюджетних відносин міжбюджетні трансферти є [1]:

а) системою фінансових відносин, що складається міждержавним і місцевими бюджетами, між бюджетами міжнародних економічних союзів і державним та місцевими бюджетами їх країн-членів, між місцевими бюджетами різних рівнів як такими, між місцевими бюджетами і суб'єктами господарювання та домогосподарствами, а також між бюджетами домогосподарств з приводу планування, формування, розподілу і використання певних бюджетних ресурсів і контролю за їх витрачанням;

б) організаційно-правовою формою мобілізації частини фінансових ресурсів бюджетів одних рівнів у розпорядження бюджетів інших рівнів як за допомогою податкового, так і прямого надання коштів;

в) елемент системи економічних стабілізаторів перехідної економіки;

- бюджетні позички.

Важливим завданням бюджетного регулювання є бюджетне вирівнювання, яке спрямоване на перерозподіл фінансових ресурсів з метою усунення вертикальних і горизонтальних фіскальних дисбалансів на користь тих владних рівнів, котрі мають такі дисбаланси.

Термін "вирівнювання" в українському законодавстві вперше з'явився у 1995 році в Законі України "Про бюджетну систему України" (ст. 16). Пізніше він трансформувався в "бюджетне вирівнювання" у Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" від 20 травня 1997 року (ст. 1). На практиці часто застосовують поняття "фінансове вирівнювання". В економічній літературі іноді можна спостерігати ототожнення фінансового вирівнювання з бюджетним регулюванням. У Бюджетному кодексі України також відсутнє визначення цього поняття, але застосовується термін "дотація вирівнювання" і "коефіцієнт вирівнювання".

Основне призначення бюджетного вирівнювання —усунення вертикальних і горизонтальних бюджетних дисбалансів.

Вертикальні бюджетні дисбаланси-це невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади та обсягами завдань і обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центральною, регіональною і місцевою владами, тобто держава наділяє органи влади певними зобов'язаннями, але при цьому не підкріплює їх бюджетними ресурсами.