Розділ «ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА СИСТЕМА БЮДЖЕТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ»

4) існує складність управління децентралізованою податковою системою. Доведено, що управління загальнонаціональною податковою системою потребує

порівняно нижчого рівня адміністративних витрат, що є аргументом на користь доцільності горизонтального бюджетного вирівнювання з погляду інтересів суспільства в цілому.

В Україні вирішення завдань бюджетного вирівнювання досягається за допомогою певної системи форм і методів державної підтримки, проте центральне місце в ній займають процедури бюджетного регулювання і фінансової допомоги територіям у вигляді бюджетних трансфертів. Тобто головним інструментом проведення бюджетного вирівнювання в Україні є бюджетні трансферти.

5.3. Міжбюджетні трансферти та їх види

У міжбюджетних відносинах важливу роль відіграють міжбюджетні трансферти.

Трансферти — це узагальнюючій термін, яким у зарубіжних країнах називають фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів адміністративних одиниць нижчого адміністративного рівня, а також у зворотному напрямку.

Трансферти в зарубіжній практиці трактуються як "передавальні платежі", "односторонні перекази", характерними ознаками яких є те, що рух коштів у вигляді трансфертів не супроводжується зустрічним одержанням товарів, послуг або грошей. Широке за своєю сутністю поняття "трансфертні платежі" у бюджетній сфері трансформуються і конкретизуються поняттями "субсидії", "дотації", "субвенції". У кожній країні є своя специфіка надання субсидій, проте всі їх різноманітні види можна об'єднати у дві основні групи:

1) безумовні (або загальні);

2) умовні (або спеціальні) субсидії.

За рахунок трансфертів у багатьох країнах формується домінуюча частина доходів місцевих бюджетів (на Мальті - 98 % доходів муніципальних бюджетів, у Румунії -79, у Латвії - 68, у Словенії - 67, у Великобританії - 77, у Нідерландах - 60 %).

Поняття офіційних (міжбюджетних, бюджетних) трансфертів в українську практику було вперше запроваджено у 1996 році разом із введенням нової бюджетної класифікації, згідно з якою їх поділяли на дві групи залежно від цільового спрямування коштів: поточні і капітальні.

Характерною особливістю сучасного вітчизняного трактування бюджетних трансфертів є те, що до них належать не лише кошти, які одержують місцеві бюджети з державного бюджету, а й перерахування коштів, що перераховують у зворотному напрямі - від місцевих бюджетів до державного бюджету.

Бюджетний кодекс України змінив концептуальні підходи до класифікації трансфертів. Насамперед, відбулося уточнення термінології: замість "офіційні трансферти" нині використовують термін "міжбюджетні трансферти".

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передають з одного бюджету до іншого.

Міжбюджетні трансферти згідно з Бюджетним кодексом поділяються на чотири види, які представлені на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Види міжбюджетних трансфертів

Трансферти місцевим бюджетам, що можуть передбачатися у Державному бюджеті, включають:

1) дотацію вирівнювання бюджету АРК, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського АРК та обласного1 значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти;

2) додаткову дотацію на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів;

3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;