Розділ «ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ ТА СИСТЕМА БЮДЖЕТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ»

4) міжбюджетні трансферти, їх види.

Таке розмежування видатків забезпечує відповідні бюджети фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій органами влади та забезпечення здійснення повноважень в процесі регулювання міжбюджетних відносин.

Організація міжбюджетних відносин і, зокрема, способи збалансування доходів і видатків бюджетів, вирівнювання бюджетної забезпеченості територій значною мірою залежить від того, яким чином розмежовано доходи між рівнями бюджетної системи згідно з розподілом повноважень між державною виконавчою владою і місцевим самоврядуванням.

У світовій практиці використовують такі способи розмежування доходів:

1) розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів;

2) розподіл надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування.

3) встановлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків на користь місцевого самоврядування;

4) встановлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків на користь загальнодержавних органів влади.

Застосування того чи іншого способу розмежування доходів залежить від засад побудови бюджетної системи, які, у свою чергу, визначаються державним устроєм країни.

Згідно з Бюджетним кодексом України розмежування видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг і наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи [5]:

перша група - видатки на функціонування бюджетних установ і реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів. Такі видатки здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ і міст;

друга група - видатки на функціонування бюджетних установ і реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України — здійснюються з бюджетів міст республіканського і міст обласного значення Автономної Республіки Крим, а також районних бюджетів;

третя група - видатки на функціонування бюджетних установ і реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України - здійснюються з бюджету АРК та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Принцип субсидіарності, який забезпечує розмежування видатків, означає допомогу, співробітництво різних рівнів влади і передбачає забезпечення соціальної справедливості з погляду мобілізації та витрачання бюджетних коштів.

Відповідно до вітчизняної практики розмежування видатків цей принцип вказує на обов'язок вищої державної влади надавати фінансову допомогу органам влади місцевого рівня. Причому така допомога має сприяти фінансовій автономії місцевої влади та розширенню повноважень, а не повному підпорядкуванню місцевої влади центральній, а також розподіл повноважень між різними рівнями влади в усіх сферах, включаючи фінансову.

Засади розмежування доходів і видатків між державним і місцевими бюджетами виокремлюють певні підходи щодо їх визначення, якими можуть бути:

1) закріплення видатків за рівнями влади знизу доверху;

2) стандартизація мінімальних соціальних послуг;

3) залежність кількісних пропорцій розподілу доходів між різними рівнями бюджетної системи від розмежування функцій, компетенції і завдань органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері надання державних і громадських послуг;