Розділ «3. Усезагальність моралі. Особливості моральних відносин у різних сферах людського буття»

Етика

З розвитком моральної свідомості, розширенням можливостей вибору людиною моделей поведінки формувалася узагальнена система уявлень про закони людського співжиття, людські чесноти, норми індивідуальної і колективної поведінки. У цій площині викристалізовувалося розуміння моральнісного добра як антипода моральнісного зла й основи системи належного.


3.1. Вселюдські моральні вимоги як діалектична єдність загального, одиничного і особливого



3.2. Класифікація різновидів моральних відносин


Попри те, що мораль є вселюдським феноменом, існує немало підстав для виокремлення модифікацій моральних відносин і відповідних учень про ці відносини. Однак різновидів моральних відносин так багато і вони настільки різнопланові ("розкидані" у часовій, просторовій, соціальній площинах), що класифікувати їх важко. До численних труднощів належить насамперед проблема вибору основи (принципу) поділу. Найлегше в цій ситуації вдатися до дихотомії (грец. dichotomia, від dicha — на дві частини і tome — переріз) — поділу вихідного поняття на два суперечні видові поняття (моральні стосунки людей можна поділити на особистісні і неособистісні, професійні і непрофесійні), але такий поділ не дає змоги вибудувати складну, багатоступеневу класифікацію.

В основу поділу моралі на історичні типи покладено специфіку способу виробництва: у суспільстві з первісним способом виробництва існує відповідна, тобто первіснообщинна мораль, у суспільстві з рабовласницьким способом виробництва — рабовласницька тощо. Згідно з цим поділом характер моралі визначається способом виробництва. Оскільки і в сучасному світі існують різні способи виробництва (первіснообщинний, феодальний, капіталістичний), то це ускладнює проблему осмислення моралі як уселюдського феномену.

Визнавши, що мораль має всезагальний характер, наївно було б ігнорувати специфіку моралі народів Європи, Азії, Америки, Африки, Австралії та Океанії. Однак і мораль навіть одного народу далеко не однакова, оскільки на неї впливає багато чинників: належність до певної релігії, соціальної, професійної групи тощо. Крім того, моральні стосунки можуть бути особистісними (між приятелями, друзями, закоханими, рідними) і неособистісними.

Учення про особистісні моральні стосунки людей ще не набуло самостійного статусу, очевидно, тому що ці стосунки традиційно зводять до аналізу спілкування, додаючи іноді питання любові, шлюбу та сім'ї.

Досить розгалуженою є етика неособистісних моральних стосунків. Вона охоплює професійну етику (учительська етика, медична етика, юридична етика, етика підприємця тощо) і непрофесійну етику (вчення про специфіку моралі європейських, азійських, африканських, американських, австралійських та полінезійських народів; етика народів християнського, мусульманського віросповідань та ін.).

Осібне місце посідає моральне ставлення людини до природи. Відповідно до цієї схеми класифікації моральних відносин розрізняють різновиди етичної теорії. Вчення про моральне ставлення людини до природи називають екологічною етикою. Моральне ставлення людини до неживої природи є важливим розділом цього вчення, який можна розглядати як самостійний напрям екологічної етики (на відміну від учення про моральне ставлення людини до живої природи — біологічної етики), що донині не має адекватної назви. До речі, біологічна етика має своїм предметом моральне ставлення людини не тільки до флори і фауни, а й до себе, до людини як живої істоти.

Така класифікація різновидів моральних відносин умовна, оскільки вони не існують у чистому вигляді. Кожна людина, наприклад, одночасно е представником і людства, і свого народу; перебуває і в особистісних, і в неособистісних відносинах; належить до певної професійної групи тощо. Проте без класифікації моральних стосунків людей не можна виявити й осмислити їх специфіку.


Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям



Етика особистісних стосунків


Етика особистісних моральних (інтимних) стосунків аналізує ситуації між двома близькими людьми, пов'язаними приятелюванням, товаришуванням, дружбою, любов'ю, сексуальною прив'язаністю, шлюбом і сім'єю. Ці стосунки часто довірливі, делікатні, інтимні.

Приятельські стосунки формуються переважно на основі спільності неістотних інтересів і тимчасових незначних проявів особистих симпатій. На цьому рівні можливі, хоч і не є обов'язковими, однаковість уявлень про сенс життя, зацікавленість долею один одного. Це доброзичливі стосунки, вони виявляються в особистих зустрічах, телефонних розмовах, взаємних послугах, обміні думками, оцінками життєвих подій тощо. Приятельські стосунки не передбачають спільного досягнення значущих життєвих цілей, душевної близькості, яка зумовлює вдосконалення особистих якостей. Вони не ґрунтуються на міцних, істотних засадах, а тому досить легко руйнуються, припиняються.

Товаришування є міцнішими і багатшими стосунками між людьми, ніж приятелювання. їх об'єктивною основою є потреба у спілкуванні, спільній діяльності, подоланні самотності, душевної ізольованості. Породжується товаришування вищим рівнем потреб у спілкуванні та спільній діяльності, подібними умовами життя, що зумовлює відповідну емоційну забарвленість стосунків. Виявляється вона у вибірковості, взаєморозумінні, симпатії, готовності до взаємодопомоги. Товариські стосунки виникають на основі істотніших життєвих обставин, потреб та інтересів людей, ніж приятельські.

Дружба ґрунтується на важливих життєвих обставинах, спільності поглядів та інтересів, єдності життєвих цілей, уявлень про сенс життя, серйозній заінтересованості долею один одного. Полягає вона у взаємодопомозі, внутрішній близькості, прив'язаності, взаємній довірі, щирості, особистій симпатії, відвертості, безкорисливості, відданості і вірності, вимогливості і принциповості, а також в інтимному спілкуванні. Дружба є самоцінна, а друг — у певному розумінні найближчою людиною. Друзі допомагають один одному не з корисливих мотивів, а часто навіть на шкоду особистим інтересам.

На відміну від кровних чи родинних зв'язків дружба має індивідуально-вибірковий характер і ґрунтується на взаємній симпатії. Часто її розглядають як найвищу моральну цінність, вершину істинно людських стосунків. Арістотель вважав дружбу найнеобхіднішою потребою життя. Ніхто, за його словами, не обирає життя без друзів, навіть в обмін на всі блага в житті. Дружба несумісна з прагматизмом. Навіть А. Шопенгауер захоплювався феноменом дружби, хоч і сумнівався в її можливості, вважаючи корінною властивістю людини егоїзм.

Для друзів притаманні: безкорисність, відданість, чуйність, щирість і сердечність, взаємна довіра, чесність, вірність, уміння берегти таємниці, вимогливість та принциповість, великодушність і відхідливість, здатність пробачати необдумані вчинки, повага до честі та гідності, простота у поведінці. Наявність друзів — неодмінна умова задоволення життям. Дружба несумісна з егоїзмом і зрадою.

Ускладнення взаємин між особою і суспільством загострює потребу в інтелектуальному й емоційному контакті між людьми, що індивідуалізує дружбу, уявлення про друга як про alter ego (друге "я").

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Етика» автора М.Г.Тофтул на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3. Усезагальність моралі. Особливості моральних відносин у різних сферах людського буття“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • 1.Етика як галузь філософського знання

  • Взаємозв'язки етики з іншими науками

  • Методологічні принципи етики

  • Джерела і способи добування етикою емпіричного матеріалу

  • Мова етики і її співвідношення з мовою моралі

  • Значення етики

  • Дискусії щодо існування етики як науки

  • 1.2. Основні категорії етики

  • Справедливість

  • Совість (сумління)

  • Гідність і честь

  • Ідеал (моральний)

  • Смисл (сенс) життя

  • Щастя

  • 2. Мораль як форма суспільної і особистісної свідомості

  • Походження моралі

  • Функції моралі

  • Моральна та інші форми суспільної свідомості

  • 2.2. Основні етапи історичного розвитку моралі

  • Мораль феодального суспільства

  • Мораль епохи Відродження

  • Мораль буржуазного суспільства

  • Комуністична мораль

  • 2.3. Проблема прогресу моралі

  • Основні віхи прогресу моралі

  • Моральні виклики сучасного світу

  • Особливості моралі майбутнього

  • 3. Усезагальність моралі. Особливості моральних відносин у різних сферах людського буття
  • Педагогічна мораль і етика

  • Юридична мораль і етика

  • Етика працівників органів внутрішніх справ

  • Етика кримінально-процесуального доказування і судових дебатів сторін

  • Етика бізнесу

  • Предмет етики бізнесу та її значення

  • Моральні виміри діяльності менеджера

  • Моральні аспекти у ставленні фірми до найманого працівника

  • 4. Історія етики

  • 4.3. Етичні вчення Давнього Китаю

  • Етика моїзму

  • Етика легізму (законників)

  • Етика матеріалізму

  • 4.4. Етичні вчення античного суспільства

  • Етика скептицизму

  • Загальні особливості етики Давнього Риму

  • 4.5. Етика середньовіччя

  • 4.6. Етика епохи Відродження

  • 4.7. Етика Нового часу

  • 4.8. Етика мислителів німецької класичної філософії

  • 4.9. Етика Новітнього часу

  • Етика екзистенціалізму

  • Етика прагматизму

  • Етика неопозитивізму

  • Етика психоаналізу

  • 5. З історії етики в Україні

  • 5.2. Етика як наука і навчальна дисципліна в Україні

  • Термінологічний словник

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи